Дарунку (нє) треба патриц до зубох

автор каролина папуґа 4. юлий 2018

Попри шицких проблемох котри исную у просвитней системи, дарованє оценох єден од векших. Саме дарованє оценох твори основу за неґативну селекцию у дружтве. Кед ше школярови подарує висшу оцену як цо ю школяр заслужел, индиректно ше суґерує же успих без роботи и намаганя можлїви. Цо ище важнєйше, дакому хто вредзи менєй, ше дало потвердзенє же вредзи вецей. Така пракса приводзи до того же место же би найозбильнєйши и найодвичательнєйши роботи окончовали найквалитетнєйши поєдинци, неґативна селекция оможлївює сподпросековим и нєзаинтересованим же би зоз безочним пребиваньом завжали важни позициї у здравстве, политики, судстве, уметносци, привреди, у дружтве вообще. Так ше висцискує зоз системи тих котри цошка вредза и котри квалитетни.

Сам уплїв инклузиї достаточни же би ше шицко поремецело. Нєт вецей таких цо повторюю класу, вони поставаю „инклузивци” и автоматски маю двойки. Тоти цо мали двойки тераз маю тройки, тройки постали штверки, а штверки постали петици. Вироятнє зоз инклузию требали увесц и шестици, та би з тим нє було таки проблеми коло оценьованя. Так нєшка мож талантованим и одличним школяром повесц лєм: „Пребач же нє мож уписац шестицу, лєм петицу”. А шицки знаю же то нє цалком иста петица. Медзитим, цо то дакому бриґа чи то слаба петица, чи моцна. На паперу пише тото цо пише. А папер шицко прима.

Ту ше, у ствари, анї нє оценює, анї ше нє ценї знанє. Тих цо маю голєм кус розуму у глави ше неґирує, понїжує и вишмеює. Гевти други гласно и активно видайкую оцени. И так, понеже нам образовна система, благо поведзено, у якейшик молги, тоти и забераю место на верху. Так то функционує нєзависно од роду, старосней катеґориї, занїманя. Дружтво нам спадло долу. Нє, нє спадло. Тресло зоз собу. И цо ту просвитни роботнїки можу? Можу буц дошлїдни себе и своїм принципом. Проблем же им закон тото нє допущує. Жадану оцену ше да, на красни способ, або на силу. Патраци з технїчного боку, тот перши автоматски и лєгчейши способ, алє з другого боку патраци, то морално барз чежка драга. Чиста контаминация.

Свойо видзенє оценьованя у основней школи дали и фаховци зоз Заводу за вреднованє квалитету образованя и воспитаня котри уж роками провадза и анализую резултати зоз закончуюцих испитох. Тота анализа указала же оцени часто нє у корелациї зоз знаньом котре школяре указую. Сами критериюми оценьованя вариябилни, часто ше зявює нєобєктивносц и попущованє. Окреме би требал забриґовац  факт же у Сербиї кажди седми школяр вуковец, док на закончуюцих испитох нє досцигню анї републични просек, а дзе ище же би теорию повязали або указали у пракси.

Жалосне, та аж и траґичне чуц коментари же то у нас так, так шицки робя або же нам то анї до, анї зоз кишенки. Потамаль, покля нас таки особи нє почню лїчиц, щициц або (м)учиц.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 85 раз, нєшка 1)