Проба за нови концепт и нагода за нови початок

автор саб 3. авґуст 2017

У Суботици од половки юлия отримани два схадзки з хторима почало пририхтованє за Централну преславу националного швета Руснацох хтора у януару 2018. року будзе отримана у тим городзе.

На заєднїцку инициятиву домашнього Дружтва Руснацох у Суботици, Заводу за културу войводянских Руснацох хтори главни орґанизатор Централней преслави националного швета и Националного совиту Руснацох, у Суботици штредком юлия отримане стретнуце з представителями локалней самоуправи Городу Суботица хтори обецали лоґистичну и финансийну потримовку за преславу.

ЗВЕДЗЕНА ПРОГРАМА

Як толкує о. д. Заводу яа културу войводянских Руснацох Анамария Ранкович, хтора вєдно з представителями Дружтва, Иваном Гардийом и Наташу Ґрунчич, и предсидательом Националноґо совиту Руснацох Славком Рацом була у „рускей” делеґациї, з Мирославу Бабич, хтора член Городскей ради задлужена за обласц култури, бешедоване о просторе дзе будзе отримана шветочносц, алє и о способох на хтори городска власц може помогнуц Дружтву Руснацох у Суботици.

Анамария Ранкович

Анамария Ранкович

– Конкретно, догварене же за културну програму достанєме атрактивни простор ткв „Велькей вечници” у Городскей хижи, а у вестибулуму опрез будзе вистава. Город будзе финансовац коктел, як цо було узвичаєне и на предходних преславох Националноґо швета, а за шицко догварене уж зме послали урядово вимоги до суботицкей локалней самоуправи – потолковала Анамария Ранкович. По єй словох, „вечница” будзе наисце достойни амбиєнт за шветочну програму, алє структура простору  наклада же будзе требац обдумац иншаки концепт, зведзену програму, понеже нєт класична бина и окремни приступ за виводзачох. З другого боку, понеже такой ту и церква дзе будзе Служба Божа, цале швето годно отримац у кругу центру города. Затераз ище отворене питанє же чи даєден сеґмент преслави годзен буц отримани у шедзиску Дружтва Руснацох у Суботици, понеже уж длугши час Дружтво подквартельош. Як цо „Руске слово” уж писало, члени ше сходза у шедзиску македонского здруженя „Илинден”, бо простор хтори им додзелєл Город нє бул условни и врацени є.

Иван Гарди

Иван Гарди

– Вшелїяк бизме найволєли кед би за Дзень Руснацох бул шветочно отворени наш власни простор дзе бизме могли привитац госцох. Медзитим, приоритет нам перше ришиц проблем длуствох хтори нам остали за додзелєни простор хтори зме, ґу тому, анї нє хасновали – толкує предсидатель Дружтва Руснацох у Суботици Иван Гарди. Слово о виносу од коло 60 тисячи динари з каматами, цо за скромни буджет Дружтва вельке обтерхованє. Як добри сиґнал, Иван Гарди  наводзи же панї Бабичова з Городскей ради питала документацию о тим проблему, же би ше видзело як го евентуално мож ришиц у сотруднїцтве з друґима городскима институциями. У Дружтве найбаржей рахую на можлївосци зоз Закона о облиґацийох, по хторих кед же комунални поглєдованя нє намирени за рок, мож их одписац, а тото предусловиє за одпис у конкретним случаю будзе сполнєте у децембру.

КРИТЕРИЮМ КВАЛИТЕТУ

О концепту програми хтора би мала буц виведзена на централней шветочносци було вецей бешеди на схадзки руководства Заводу з членми Дружтва Руснацох. Предсидатель Управноґо одбору Заводу за културу Миломир Шайтош гварел же детальни поради ище буду на шоре, алє начални принципи уж познати:

– Шветочна програма нє шме остац лєм реприза або копия наших фестивалох, а шицки зме свидоми же помали поставала така. То муши буц шветочна академия у полним значеню. Тиж, погришно обчековац же локалне руске дружтво треба, лєбо вообще ма капацитети,  же би було ношитель програми. Їх улога треба же би була лоґистична, бо найлєпше познаю штредок у хторим жию и робя, а чесц им даме на тот способ же своїм сушедом з векшинского народу и других заєднїцох укажу яка национална заєднїца стої за нїма и потримує их. Насампредз, нам на

Миломир Шайтощ

Миломир Шайтош

Националним швету треба запровадзиц критериюм квалитету, односно же бизме ше представели з вершинскима културнима змистами з шицких аспектох рускей творчосци. Аж кед нєт дилеми же цошка наисце найлєпше цо руска заєднїца може указац, вец може буц часц програми – инсистує Шайтош. И по його думаню амбиєнт „Вечници” сам по себе наклада же би ше ґу планованю Националного швета приступело на нови способ, так же Суботица представя идеалну нагоду за запровадзованє нового концепта преслави.  Медзитим, нєобходне же би ше до орґанизациї уключели нови людзе, з новима идеями, хтори годни одредзиц критериюми, селектовац точки и обдумац нову програму. О составе Орґанизацийного одбору швета, будзе бешеди на схадзки Управного одбору Заводу за културу войводянских Руснацох.

ПОВОЛАНКА

Предсидатель Дружтва Руснацох у Суботици Иван Гарди гвари же члени Дружтва свидоми о своїх терашнїх можлївосцох и капацитетох кед слово о уметнїцкей програми на Централней шветочносци:

– Нам у интересу же би програма була репрезентативна, же би ше Суботица достойно представела як домашнї Националного швета Руснацох. Думам же нашо Дружтво найлєпше представя уметнїки солисти – шпиваче, рецитаторе, хтори у даєдним периодзе живота були вязани за Суботицу, лєбо Дружтво Руснацох. За други змисти, нєобходна нам помоц зоз других руских штредкох и дружтвох – гвари Гарди, и надпомина же, наприклад, седмеро побиднїки „Червеней ружи” чобольов, лєбо кошарку, достали кед наступали за Суботицу. З другого боку, пре спомнути причини, други виводзацки ґрупи суботицкого Дружтва тераз нє активни и нє можу понукнуц квалитет хтори вимага централна преслава Дня Руснацох. Окрем компликацийох пре нєдостаток власного простору, капацитети Дружтва огранїчени и пре факт же руска заєднїца у Суботици нєвелька – по попису 2011. року було их 172 особи.

Медзитим, пририхтованє и отримованє Централней преслави у Суботици, члени Дружтва Руснацох видза и як нагоду за нови початок после даскельо чежких рокох.

– После турнира у одбойки на писку хтори у авґусту орґанизуєме на Паличу як часц Спортских бавискох „Яша Баков”, початком єшенї док ище красна хвиля, тиж на Паличу, плануєме отримац Руски пикник, так як цо ше у друґих местох през жиму отримую руски бали. Сцеме поволац шицких дакедишнїх членох Дружтва хтори вецей нє активни, нових Суботичаньох – наших младих хтори кажди рок до Суботици приходза пре школованє лєбо роботу, а велї ту оставаю и жиц. Сцеме же би ше нашо людзе упознали и дружели, алє и видзели же за каждого єст места же би ше уключел до роботи Дружтва, на способ и у обсягу як може и ма дзеку. Наздаваме ше же би то могол буц нови початок и импулс за орґанизовани живот Руснацох у Суботици.

Наступ Дружтва Руснацох у Суботици

Наступ Дружтва Руснацох у Суботици

МОНОҐРАФИЯ

Окрем же кажде руске дружтво хторе було домашнє националному швету з тей нагоди достало дацо тирваце материялне – мебель, мобилияр, сценски костими лєбо адаптовани просториї, после Дня Руснацох оставала му и пригодна моноґрафия о месце и його Руснацох.

Заплановане пририхтац и обявиц и Моноґрафию о Руснацох у Суботици. Як начално догварене, часц пририхтаю сами Суботичанє, насампредз сеґменти хтори ше одноша на наш час, роботу Дружтва и подїї хтори ше случовали коло нього. Медзитим, будзе им потребна фахова помоц коло аналитичнєйших написох фокусованих на дальшу прешлосц, як и текстох хтори потолкую специфичносц Суботици як историйного городу, мултикултуралного штредку и значного образовноґо и привредного центру, цо окреме условело насельованє Руснацох.

(Опатрене 114 раз, нєшка 1)