Сушедове хтори жили за музику

автор любо рац 3. авґуст 2017

Славко Колошняйов ше почал леґиньчиц кед у Новим Орахове у младежским доме грали „Метеори”. Барз ше му пачели, и ище теди одлучел же раз и вон заграє у даєдним „електричним” оркестру. Душко Шпрох цалком случайно почал грац на ґитари, а зоз Славком ше им драги зишли у бенду „Колт 45”. Найкрасши хвильки вязани за музику памета праве у тей ґрупи.

Накадзи „Метеори”, а вец и ґрупа „Без мена” престали грац штредком седемдзешатих, єден час у Орахове нє було живого составу, а у диску ше музику слухало з плочох – з тима словами почина бешеду Славко Колошняї хтори ше теди, штредком седемдзешатих рокох, з таким станом нє мирел.

 – Нє раз зме у бешеди спомнали же бизме сцели мац „живу музику” у валалє. Мой бочни сушед Славко Надь такой прилапел мою идею и купел ґитару, а исте тото зробел и Душко Шпрох, хтори уж грал у тамбуровим оркестру на примки. На бас ґитари ґу нам ше придружел Владо Бесерминї, тиж з нашей улїци, а вец пришол и Золи Дудаш хтори грал на клавиятурох. Музично подковани, вон и водзел ґрупу. Я свойо буґни нє мал, алє сом твардо ришел же будзем грац, шпоровал сом кажди динарчок, и на концу купел половни мали комплет буґнох марки „Амати”. Ґитари зме мали, лєм було проблем озвученє. Єдну часц зме достали од младежского дому на хаснованє, алє… Сушед прейґ драги, Михайло Еделински бул задлужени за технїку. Вон нам преправял змоцньовачи, правел шкатули за звучнїки – приповеда Колошняї о тим як теди млади Ораховчанє одрастали з музику. И вони як и велї млади  седемдзешатих рокох слухали плочи, лапали акорди, а понеже, як гварел, векши з нїх були зоз сушедства, скоро вше були вєдно.

– На мой предклад ґрупа наволана „Колт 45”, а на репертоару були шпиванки теди популарних поп рок ґрупох у Югославиї – предлужує Славко. – Млади були барз задовольни з нами, бо док зме нє почали грац, вони одходзели на забаву до сушедних валалох. Число предатих картох у ораховским диску ше з тижня на тидзень звекшовало, и ми були задовольни. Алє, нє длуго…

Славко Колошняї

Славко Колошняї

Судьба младих ґрупох нє заобишла и їх бенд, престали грац, бо єден пошол до школи, други до войска… Душко Шпрох и Славко Колошняї предлужели грац, алє так лєм, як гварел, баржей за нїх, за узше дружтво. У малим Орахове нє могли найсц замену.

– Було талантованих за музику, алє вони нє були заинтересовани, а тих цо з нами сцели грац було вельо, лєм нє було добре тото же нє мали анї основни слух за музику.

Жолт Бульошевич основал єдну ґрупу „Хоби”, а ґу нїм двом приключели ше и Душко и я. Вони уж мали вельо озбильнєйшу опрему, та и я купел нови комплет буґнох марки „Тактон”. Нє прешло тому вельо, а и Душко нас напущел и пошол грац до єдней професийней ґрупи до Старей Моравици. На його место пришол ґитариста зоз Торньошу, та зме грали по околних валалох, а ґрупу наволали „Спектар”. Ище вше сом нє грал тото цо сом сцел, а то рок.

ТОТО ЦО НАЙВОЛЄЛ – ДОЧЕКАЛ

Пошвидко з тей ґрупи троме музичаре пошли до войска, так же ше ґрупу преформовало. Настала „ Рона”, а порада медзи музичарами була така же то будзе свадзебна музика, бо з музики требало и жиц.

 – З „Рону” сом грал осем роки, а грали зме криста-крижом, од Горґошу по Србобран, од Зомбора та по Аду… Зняли зме аж и касету… Були то часи од 1984. року по 90-ти роки кед зме ше и розишли. После того сом єден час нє грал, и думал сом же досц. А вец дзешка 2004. року Ґоран Еделински и Жолт Бульовчич оформели ґрупу „Акустика” и поволали ме. Нє длуго зме грали, алє я барз уживал. Конєчно сом грал музику хтори любим. Истого року зме наступели и на „Керестурияди” кед пробоване обновиц тот фестивал. Ґоран на слова Любу Раца компоновал музику у твардейшим рок ритму. У ґрупи зме мали и женски вокали, а вец ше случело тото цо ше случує скоро у шицких ґрупох. По хто зна хтори раз, уж кед зме мали и завидни репертоар, младши пошли до школох, а, ми, старши ше врацели дому ґу своїм обовязком – гвари наш собешеднїк надпоминаюци же Жолт Бульович ма вельки заслуги за рокенрол музику у Орахове.

Вецей раз о шицким цо було и прешло Колошняї штудира и гвари же  му жаль же предал инструмент, бо гвари, нєшка би могол шеднуц и дацо одграц за свою душу. Музика часц його живота, и далєй ю слуха, окреме облюбену ґрупу „Свит”… Вец ше здогаднє и на тото же кеди ґод бул концерт даєдней векшей ґрупи, вон вше бул там. Нє керовал „Риблю чорбу”, „Баяґу”, „Маґазин”,„Омеґу” з Мадярскей… За музику жил. Нє банує.

З „НОСТАЛҐИЮ” БУЛ НА „ТИ”

Душко Шпрох

Душко Шпрох

Кед мал лєм седем роки Душкови Шпроховому оцец дал до рукох примку од Якима Папуґового. Душко до нєй подлобал, а вец на орманє стала даскельо роки. Уж як старши, поуцерал з нєй прах, почал грац и пачело ше му же як му идзе. Кед у Орахове професор Драґослав Драґославич робел з тамбуровим оркестром, и вон грал у тим оркестру. Уж теди обачел же го прицагує нїжна музика и вецейгласне шпиванє.

 – Случайно сом почал грац на ґитари, бавел сом фодбал, покалїчел ногу и длугши час сом мал ґипс. Сушед Славко Надь уж теди мал ґитару, та ми принєсол же бим себе час прекрацел. Почал сом лапац перши акорди и так почало. Пошвидко и я бул у бенду „Колт 45”. Грали зме на першей „Керестурияди” 1981. року, а я углавним шпивал.

А вец раз у ораховским мотелу, рок за роком була орґанизована аудиция за шпивача и я ше приявйовал потрамаль док сом нє бул перши. Оркестер у мотелу ме волал же бим ше ґу нїм приключел на три тижнї, а я остал 30 роки, и то у составе „Носталґия”. Було то 1985. року. Велї одходзели, приходзели, я дочековал и випровадзал. Нажаль, пре економску ситуацию велїм цо єднали музику одвитовали мали ґрупи, та „Носталґия” спадла лєм на мнє и мойого колеґу з хторим сом препутовал велї жеми за гранїцу. Пред даскельома роками нєсподзивано умар, и я престал грац. Кеди-нєкеди заграєм у Дружтве – гвари Душко.

У Новим Орахове було велї ґрупи хтори грали, лєпши и слабши, алє ше анї єдна нє отримала длугши час. Гоч уж роками у тим валалє нєт  музичней ґрупи, шлєбодно мож повесц же єден з найлєпших ґитаристох з того валалу то Ґоран Еделински. Вон нєшка грає у двох ґрупох, углавним блуз и джез рок. Вше кед ма часу придзе и на контри заграє за нашо дружтво.

Орахово мали валал, а млади у нїм вше патрели нє заоставац за другима нї у чим, та анї у музики. Дараз ше им у тим удавало баржей, дакеди нє. Важне же остали шлїди…

(Опатрене 123 раз, нєшка 1)