Як пребиц бариєру?

автор иван сабадош 4. юлий 2018

Преподаванє о националним препороду Руснацох у новоформованей Кральовини СГС хторе вовторок орґанизовало Роботне цело за науку Националного совиту Руснацох у Културним центру Нового Саду, а о хторим можеце вецей пречитац на бокох Тижньовнїка, витворело зарисовани циль, алє нє цалком.

Насампредз, задумка була викрочиц зоз гранїцох рускей заєднїци и ширшей публики, нє лєм зоз векшинского народу, алє и других меншинских заєднїцох, представиц улогу и доприношенє наших людзох у историйних и далєкосяжних подїйох хтори ше случовали пред сто роками. Источашнє, предпоставеней публики одвитовац на питанє „Хто то тоти Руснаци?”, понеже одвит на ньго нє зна, або лєм нєясно нагадує, озда и 99 одсто ширшей популациї. Винїмок лєм „руска” публика хтора и иншак присуствує и участвує на подобних сходох знука заєднїци, а хторей и тераз у КЦНС було прешвечлїво найвецей.

То досц нєподзековни задаток, бо єдним треба толковац шицко „од приселєня” по нєшка, а других зохранїц же би по стоти раз нє слухали тото цо уж знаю.

Значи, добре же сала КЦНС була полна, добре же ше тота углядна институция одволала участвовац, и добре же орґанизаторе преподаваня препознали тему и прави час за промовованє нашей заєднїци на ширшей сцени – праве исти дзень, Скупштина Войводини прилапела 25. новембер за Дзень Войводини, як здогадованє на Вельку народну скупштину отриману 1918. року.

Нє добре же тота идея и намира нє допарли до цильованей публики. Одволанє новосадскей явносци нє оправдало анї обчекованя, анї уложени труд. Видзи ше ми же то нє нательо одвичательносц орґанизатора, кельо пошлїдок же ствари у Новим Садзе так стоя. Чи ше роби о културней подїї, чи политичним сходу, чи концерту, чи фодбалским стретнуцу, якошик мам упечаток же вшадзи мож стретнуц одредзени узки круг людзох, же кажда подїя ма свою одредзену публику хтора ше анї нє звекшує анї нє зменшує, ту є, и индзей нє пойдзе. Ґенерално, проблем же ше углавним придаваме звикнуцом, а завераме ґу новим спознаньом и идейом.

Як, у нашим конкретним случаю, пребиц тоту бариєру нєзаинтересованосци? Наприклад, у даєдней зоз шлїдуюцих нагодох, а нєт сумнїву же их у року ювилея ише будзе надосц, добре би було анґажовац и викладачох хтори нє з нашей заєднїци. Було би добре чуц як нас видза и евалуую други. Нормално, на основу академских критериюмох, а нє напамят. Можебуц би з нїма пришла и „їх” публика.

Далєй, було би барз добре, а думам же анї нє так чежко понеже су уж пририхтани по сербски, викладаня зоз того преподаваня ушориц и понукнуц на друкованє до даєдней з публикацийох хтори ше пририхтую з нагоди сто-рочнїци присоєдинєня. Так би велї мудри и интересантни ствари хтори могло чуц у КЦНС, место же ше уж ютре-поютре забуду, остали записани занавше.

(Опатрене 59 раз, нєшка 1)