Богати духовни живот, алє вше менєй вирних

автор вл. дїтко 24. октобер 2020

О. Михайло Режак парох у Шидзе од 2008. року, т. є. цали 12 роки и нєлєгко направиц огляднуце на найзначнєйши подїї и активносци за цали тот период. Отец Режак, окрем же ше стара о парохиї  Преображеня Господнього и парохиялней заєднїци, ма ище єдну значну обовязку – стара ше и о  будинку Лєтнeй владическей резиденциї.

После приходу за пароха до Шиду, о. Михайло Режак предлужел обнову будинка Лєтнєй владическей резиденциї. На початку поробена перша фаза обнови прижемя, а кед тоти роботи були закончени, почала обнова поверха, дзекуюци донаторским средством Каритасу Милана з Италиї. Дзецинска заградка Предшколскей установи „Єлица Станивукович Шиля” достала найсучаснєйши условия за пребуванє дзецох.

НАПРАВЕНИ ВЕЛЇ КОНТАКТИ

– Кед сом пришол до Шиду основане Братске шестринство, односно Старши шестри, хтори ше стараю о ушореню и прикрашованю церкви, алє и у других роботох за потреби парохиялней заєднїци кед треба. То ше указало як барз добре, бо и нєшка, гоч ше през час членство женох меняло, їх активносц остала и нєшка. З оглядом же кед сом пришол до Шиду нє були меновани парохове у Беркасове и Бачинцох, обслуговал сом и тоти парохиї и отримовал виронауку у Шидзе, а дзеци з валалох сом привожел до Шиду. Прето зме 2009. року орґанизовали виронаучни квиз у хторим участвовали нє лєм дзеци зоз сримских парохийох, алє и зоз наших парохийох у Бачкей и то ше указало як барз добре – гвари о. Михайло Режак, хтори окрем же є парох у Шидзе, источасно є и декан сримски.

До Шиду пришол з места пароха у Сримскей Митровици, та контакти медзи двома парохиями, през стретница вирнїкох и з отримованьом духовних вежбох за жени предлужени.

Єдна зоз значних активносоцох, чий иницятор бул праве о. Режак и снованє Здруженя за дзеци з окремнима потребами „Отворене шерцо”, хторе зберало дзеци и їх родичох нє лєм зоз Шиду, алє и зоз околних местох. Вони мали стретнуца и друженя у Лєтнeй владическей резиденциї.

Тиж о. Режак порушал и отримованє подобовей колониї „Руски двор”, у сотруднїцтве зоз КПД „Дюра Киш” – отримани осем колониї, а вєдно зоз спомнутим Дружтвом участвує парохия и у фестивалє „Мелодиї Руского двору” хтори ше отримує у порти Резиденциї на лєтнєй бини, хтора тиж направена, а  того року отримани 13. фестивал.

РИЖНИ ЗМИСТИ У РЕЗИДЕНЦИЇ

– Скорей зме орґанизовали и бали за старших, дас два-три, як и друженя старших вирнїкох штвартками цо ше указало як барз добре. Людзе, шлєбодни хвильки хасновито препровадзели на двогодзиновим друженю. Зоз нагоди Осмого марца орґанизовали зме и монодрами, поетски вечари и вистави малюнкох, ручних роботох и стародавних предметох. Тиж зме участвовали зоз другима церковнима заєднїцами у означованю Шветового молитвеного дня и два раз зме були домашнї стретнуцу. Будинок Резиденциї отворени за рижни змисти и ту пребували ґлумци под час отримованя Фестивала „Свратиште у позориште”, волонтере Каритасу под час миґрантскей кризи и подобне. Тиж зме обновели и вельки криж на площи опрез Резиденциї, а мушел буц пременєти и череп на будинку парохиї – то лєм кратки список активносцох и роботох хтори визначел о. Режак.

Цо ше дотика парохиялней заєднїци, вон далєй предлужує же кед пришол до Шиду було вельо вецей вирних и дзеци на виронауки. Вецей ше комуниковало и стретало и як гвари, заєднїца була компактнєйша як нєшка. З рока на рок число вирних на богослуженьох ше зменшує, а нєт дзеци и младих.

Окреме чежки хвильки наступели з початком пандемиї вируса корона у марцу того року. Од 15. марца, кед преглашени позарядови стан у держави,  парох богослуженя служел без присуства вирних, дас два мешаци. Гоч ше запровадзує потребни епидемиолоґийни мири на богослуженьох, обачлїво же вирни у меншим чишлє приходза до церкви як пред пандемию.

(Опатрене 82 раз, нєшка 1)