Важни и превенция, и порозуменє

автор м. тамаш 27. април 2020

Психолоґове совитую: намагайце ше буц сцерпезлїви, розвивайце солидарносц, оптимизем, толеранцию и надїю. Здогаднїце ше же то лєм дочасово мири хтори нє буду тирвац занавше и же шицко тото прейдзе.

О тим, же як о корони треба потолковац предшколским дзецом и штредньошколцом, толкує дипломовани психолоґ Татяна Горняк. Вона потераз робела на одредзени час у Центру за социялну роботу у Вербаше,  у Основней школи „Братство єдинство” у Коцуре як особни провадзач дзецка, а тераз роби як онлайн наставнїк,  учи Японцох анґлийски язик.

Татяна Горняк

– Дзеци нїзшого возросту лєгко забавиц, алє вони нє можу буц длуго сконцентровани на єдну активносц. Прето през дзень треба обдумац вецей интерeсантни и креативни активносци хтори буду уплївовац и на психични и на физични розвой дзецка. Мож рисовац, фарбиц, складац коцки, правиц представи, правиц прикраски, бавиц ше зоз лабду, вежбац раншу ґимнастику, опатриц и квалитетни едукативни рисовани и бавени филми на интернету, лєбо пречитац даяку кнїжочку. Мали дзеци през бависко найлєпше уча. Досц же би ше му у бависку потолковало о тей ситуациї, так же би воно розумело. Нє обтерховйовац го, же би нє мушело о тим саме заключовац, бо би то могли буц погришни, або аж и страшни заключеня – гутори Татяна Горняк.

Бо и воно саме, гвари Горнякова, видзи же ше родичи и други людзе иншак справую, же нє мож пойсц до оводи, ґу пайташом, бавиц ше вонка, або до баби и дїда. Можеце спомнуц як сце ше справовали кед мало даяку другу оберацу хороту, же важне щициц себе и других так же частейше умиваме руки и нє ходзиме нїґдзе же би ше хорота нє розширела. Наглашце же то лєм дочасови стан, же шицко будзе як и скорей и же сце вше ту за нього и кед ше сце дацо опитац.

– Мале дзецко вше ужива у часу хторе препровадзує зоз родичами и у штредку хтори му улїва сиґурносц, а то його дом. Тераз зме  унапрямени на найузшу фамелию, та бизме то требали вихасновац. Од шицкого ше найбаржей будзе паметац чувства блїзкосци, повязаносци и заєднїцки фамелийни активносци, а то за дзецко найважнєйше – гутори Татяна Горняк.

– Тинейджере у розвойним стадиюму, кед упознаваю и глєдаю себе и сцу буц самостойни. Прето им треба указац же нам їх думанє важне, уключце их кед ше приноши одлуки, бешедуйце о шицким и будзце им потримовка у рижних животних ситуацийох. Тото прецо родичи адолесцентох найвецей „дудрали” може постац дочасове ришенє за нєдостаток директного друженя – модерна технолоґия, интернет, дружтвени мрежи, програми за дописованє. Важне лєм наглашиц им же правила справованя и защити на интернету оставаю исти. И нови „онлайн” способ ученя може буц прицагуюцши стредньошколцом, бо наставу можу патриц теди кеди им найбаржей одвитує. Вихаснуйце то як арґумент – гутори Татяна Горняк.

ДЗЕЦИ НАЙ КВАЛИТЕТНО ПРЕПРОВАДЗА ЧАС

О тим цо би родичи требали повесц дзецом, школяром основней школи, о пандемиї вируса корона и як треба орґанизовац час, пре наставу  котру провадза з дому, толкує дипломовани психолоґ Соня Шанта, фахови сотруднїк у Основней школи „Йован Йованович Змай” у Дюрдьове.

Соня Шанта

– О пандемиї корона вируса дзеци тераз вельо чую, а чи их то заинтересує и чи то зрозумя и похопя так як треба, завиши од їх возросту и од реаґованя околїска. Прето важне же би родичи провадзели як дзеци на тото реаґую, и же би з дзецком побешедовали,  потолковали и информовали го цо то, яки симптоми и способи превенциї при тей хороти, же у шоре кед є знємирене, и же нєт причини же би ше бало, кед ше притримує предложених мирох.  Бо кед родитель бешедує зоз дзецком, кед му да одвити на його питаня, двоєня и евентуални страхи, вец воно сиґурнєйше до себе. Важне и же би родитель нє указовал панїку и страх – гутори психолоґ Соня Шанта.

Тераз кед дзеци наставу провадза дома, родичи их заш лєм можу унапрямиц як найлєпше можу виполнїц шлєбодни час.

– Настава на далєкосц добра, бо дзеци маю обовязки, квалитетно и орґанизовано препровадзую час. Старши школяре дакеди сцу буц сами, а то и нагода провадзиц даєден з безплатних интернет курсох, научиц нови схопносци, або даяки странски язик, цо може унапрямиц їх дальши интересованя. Треба же би отримовали контакт зоз своїма парняками прейґ телефона, або дружтвених мрежох, алє то нє треба же бим им була доминантна, або єдина активносц. Главни циль же би ше у чаше хтори виполнєти зоз интересантнима активносцами одклонєло можлїву аґресию, депресию и нєзадовольсто, а окреме у тей ситуациї – гутори Соня Шанта.

Пре огранїчене рушанє, дзецом тераз найвецей хиби друженє зоз своїма парняками.

– Дзецом найбаржей хиби директни контакт зоз парняками, друженє, оганянє по школским дворе, так же док ше школяре враца до школских лавкох шицки заняти у школох би требали мац за тото порозуменє. Же би давали добри резултати, важне же би школяре були свидоми своїх обовязкох и же би их сполнєли цо лєпше. Настава у позарядових условийох отворела можлївосц частейшого хаснованя интернет платформох, а то нєшкайшим дзецом блїзше и интересантнєйше. На терашню ситуацию треба патриц як на можлївосц квалитетнєйшого одношеня зоз фамелию и хаснованя шлєбодного часу за интересантни и хасновити змисти, нє лєм як на огранїченє. Позарядова ситуация и огранїченя прейду, а нови знаня, схопносци и квалитетнєйши фамелийни одношеня останю и на тим треба робиц – гутори Соня Шанта. Прето важне же би родичи здогадовали и стимуловали и на порядне окончованє школских обовязкох, гоч то можебуц дзецом випатра як обетерхованє. Родичи тиж треба же би дзецку помогли и у орґанизованю шлєбодного часу, предложиц му же би патрело даяки рисовани або филм за дзеци, рисовало, читало кнїжки, писало приповедки або писнї, танєц попри музики, физични вежби або даяки заєднїцки активносци, цо му змоцнї чувство сиґурносци. Вєдно з членами фамелиї може участвовац у заєднїцких роботох у кухнї, на дворе, правиц предмети або бависка з материялох цо єст дома, бавиц дружтвени бависка… А идеї вше єст и на интернету – гутори Соня Шанта.

БУЦ ТАКТИЧНИ ЗОЗ СТАРШИМА

Соня Алексич, дипломовани психолоґ, занята у МНРО ,,Белава птица” у Кули и авторка емисиї ,,Швет з другого угла” Програми на руским язику Радио Нового Саду ЯМУ РТВ, волонтерка при Каритасу, авторка велїх текстох у Християнским часопису ,,Дзвони”, як и у Часопису за младих МАК.

– Актуални проблем велїх людзох же им загрожена робота, тераз нє робя, та им приманя нє сиґурни, а велї аж достали и одкази. Людзе котри нє знаю цо будзе з роботу, кеди будзе плаца, кед нє маю думки хтори би их змирели, вец нє треба же би себе проґнозовали неґативну ситуацию, бо буду ище злєкнутши и нагнїванши же нє можу нїч ришиц. Здрава реакция кед почитуєме предписани мири защити, кед нормализуєме свойо емоциї и кед приношиме рационални одлуки, а то значи у обласцох хтори завиша од нас, на цо ми можеме вплївовац и ришиц – гутори Соня Алексич.

За старших людзох, хтори нє можу висц зоз своїх обисцох, треба мац порозуменя и з нїма треба буц тактични.

– Людзе старши од 65 рокох, котрим цалком забранєни виход у досц чежкей ситуациї, бо прежили и даєдни чежки часи и  праґматизовани су, а з другого боку їх коґнитивни способносци, окреме после 70 рокох опадую и вони за кратки час нє можу обробиц тельо информациї кельо им ше прейґ медийох пласує. Треба же бизме рушели од сами себе, кед ситуация чежка и за нас самих, и ми кед нє досц змирени нє можеме помогнуц анї сами себе, а вец анї своїм родичом. Нє треба же бизме реаґовали бурно (розбешнєто), або ше вадзели з нїма. Кед увидза же ми злєкнути, то их ище баржей знємири. Треба им змирено повесц тото цо треба,  бо ше вони иншак, ище баржей застараю за нас. Треба им повесц кед водза рахунку о себе же ше вец стараю и о нас и кед ше им цошка збудзе, ми ше будземе старац о нїх. Лєм зоз розгварку и з арґументом их можеме змириц и прешвечиц же би почитовали мири защити. Барз важне же бизме на нїх  нє патрели як на дзеци, треба им повесц же ше застараме кед им ше дацо случи и же нам найбаржей помогню кед буду чувац и щициц себе. У тей ситуациї старши треба же би знали же физична изолация нє и психолоґийна изолация. Нормално же ше буду чувствовац осамено, безпомоцно, анксиозно, же буду зворушени, збунєти, нервозни, застарани за свойо тїлесне здравє и здравє своїх дзецох, застарани за будучносц. Треба им дац до знаня же су нє сами у тим и же то дзеля з вельким числом людзох ширцом швета. Вельо може помогнуц телефон, я им гварим „пийце кафу прейґ телефона”, можу наволац сушеду, свойо дзеци, даяку родзину и тот стан би ше нормализовал… а на модерних телефонох ше мож и видзиц, або бавиц даяки бависка – гутори Соня Алексич.

Соня Алексич

Вона гвари же и за старших людзох важне же би себе мали розпорядок кеди цо робя, и же би по цали дзень нє мали конфузию, а добре и же би прилапели помоц волонтерох, то лєпше як розиковац свойо здравє.

– За нашо найстарши ґенерациї барз важне же би, кед же су рухоми, остали у форми, у кондициї. Лєгчейше тим хтори маю двор, заградку з квецом, або заграду, бо себе вше можу найсц роботи. Барз важне притримовац ше гиґиєнских мирох, цо значи же з часу на час можу дезинфиковац клянки, луфтирац просториї, можу читац, виполньовац судоку, крижальки, осмосмерки, най їх мозоґ будзе активни. Хасновите и же би себе рихтали швиже єдзенє, овоци, желєняву, же би робели даяки ручни роботи. Так найстарши отримую и защицую свойо здравє и отримую контролу над ситуацию. И вше треба же би мали на розуме же тота ситуация прейдзе – гутори Алексичова.

Людзом хтори ше находза у длуготирвацих чежких ситуацийох совитує ше же би проблеми подзелєли до двох катеґорийох: на тоти на хтори можу вплївовац и меняц, и на гевти цо их нє можу меняц,  а свойо активносци най унапрямя виключно на першу катеґорию. Шицки сцу же би ше швет цо скорей ришел пандемиї – ришенє за тото звонка наших моцох. Тото цо можеме, то вплївовац на себе и на власни реакциї – гутори Алексичова.

(Опатрене 107 раз, нєшка 1)