Велька робота, алє и вельке задовольство

автор ол. русковски 6. май 2020

Остатнї даскельо роки вше частейше у коцурским хотаре мож видзиц поля засадзени з паприґу. Коцурски польопривреднїки ше, попри продукциї овоци и желєняви, обрацаю и ґу продукциї тей, можебуц за Коцур нє нательо характеристичней култури – паприґи.

Єден зоз Коцурцох, котри ше добре знашол у тей роботи, то и Михайло Буила. Як гвари Михайло, зоз паприґу роби релативно кратко и тераз то штварти рок як садзи тоту културу на свойо польо.

– Штири роки сом у роботи зоз паприґу. Перши два роки сом садзелєден гольт, а вец сом преширел, та тераз садзим на два и пол гольтох –почина свою паприґарску приповедку.

Гоч робота з паприґу можебуц нє на тельо характеристична за тото поднєбє, вон гвари же ше часи пременєли. А його интересованє за паприґу ше зявело по тей вязи же му супруга з Руского Керестура, та през друженя, слухаюци приповедки од керестурских паприґарох, и сам пришол на идею опробовац ше у тей роботи.

– Бул сом скорей и занятии, а занїмал сом ше и зоз статкарством, та сом дас пейц, шейсц роки тримал крави, буяци и робел з млєком. Було ту вельо роботи и обовязки, а на концу кед ше зведло шицко на папер, нє було даякого рахунку. Од того сом одустал и цалком ше обрацел ґу паприґи, и наисце сом ше у тей роботи нашол. А поровнуюци з предходнима занїманями, у паприґи и найвекши заробок – щиро бешедує Михайло.

ХАСНУЄ СВОЙО НАШЕНЄ И СВОЮ ПРЕСАДУ

Нашенє од самого початку хаснує исте котре набавел у Руским Керестуре, и барз є задовольни. Отамаль перши два роки брал ипресаду, а тераз цалу продукцию окончує сам.

– Нє купуєм нїяки гибриди, хаснуєм свойо нашенє. Продукуєм и пресаду и шицко сам коло нєй робим. Штредком марца пошеєм паприґу до пластенїку, а  пресадзовац починам початком мая – гвари Буила.

Перши рок мал анґажованого и защитара, а тераз шицку паприґу сам допатра. Як гвари, ходзи до Здруженя паприґарох до Руского Керестура, та кед єст потреби, там ше и посовитує коло третированя, а отамаль бере и шицку потребну хемию. Гоч є нє член Здруженя,дзечнє му помогню зоз совитами. Понеже паприґа барз чувствительна култура, о нєй треба озбильно водзиц рахунку.

– Хаснуєм шицки потребни гної, як и защитни средства од хоротох и од инсектох. Паприґу треба часто пирскац, прето же ше зявюю и инсекти, як и бактериоза. Кед ше бактериоза лапи до нєй, паприґа будзе барз подла алє, най дуркнєм до древа, я потераз мал щесца и паприґа ми каждого року була наисце добра – предлужує Михайло, и додава же кед би того року було як и предходних, було би барз добре – гутори Буила

Кед слово о хвилї, наш собешеднїк гвари же паприґа люби слунко и цеплу хвилю, бо кед дижджовни рок, теди и хороти активнєйши и потребне ю вецей раз пирскац.

– Думам же паприґа найволї кед од горе швици слунко, а од долу кед ше ю наводнює, кед ше єй да води. Теди ше буйно розраста и крашнє напредує.

ЗАДОВОЛЬНИ ЯК ШЕ ПРЕДАВА, А И ЗОЗ ЦЕНУ

Як гвари тот польопривреднїк зоз Коцура, з предаваньом паприґи предходних рокох нє мал проблеми, а як шицко будзе тераз исц пре цалу ситуацию з корона вирусом, и чи ю будзе чежше попредац – увидзи у наиходзацим периодзе.

– Нашу паприґу класираме, та  першу класу пакуєме до ґайбочкох, а другу до мещкох. Другу класу сом углавним предавал до ,,Изґледу”до Руского Керестура, а мал сом и накупцох. Паприґа була глєдана и наисце ю нє було проблем предац, а задовольни сом бул и зоз цену котра просеково гевтого року була коло 50 динари, та могло и крашнє заробиц – толкує Михайло.

За розлику од його паприґарских початкох, кед ше у Коцуре зоз тим занїмали шицкого штирме, пейцме польопривреднїки, тераз ше то розширело. Велї ше млади заинтересовали за тоту рошлїнску културу, та по його словох, єст коло двацец, трицец особи котри у коцурским хотаре садза паприґу. Як гвари, то добре и вельки плус, прето же вец и вецей накупци ходза до Коцура, та гоч ситуация нє така як у Керестуре – добре и так.

– Як сом вошол до тей роботи, од самого початку хаснуєм осиґуранє и вше паприґу осиґурам од каменцу. Досц вельки пенєж уложени до шицкого и нє мож исц на ризик же биш патрел до нєба яка хмара наидзе, муши ше лєпше осиґурац – предлужує приповедку.

Кед слово о субвенцийох, на уровню општини щиро гвари же ше о тим нє презнавал, алє того року перши раз конкуровал за повратни средства за одводньованє/наводньованє котри давала Покраїна, та му одобрене 67 одсто од вкупних средствох за фолию и потребни цивочки.

РОБЯ И ФАМЕЛИЯ, И НАДНЇЧАРЕ

Як гвари Михайло, кед почал цалу тоту роботу коло паприґи, сцел же би до того цала його фамелия була уключена. И з початку так и функционовало, вєдно робел зоз супругу Славку и зоз дзецми. Алє, як през ошмих приповеда, дзеци ше порозиходзели, та остал сам у цалей паприґарскей приповедки.

– И супруга и дзеци наисце помогню кед потребне, алє кед ше  пресадзує лєбо обера у авґусту, теди як помоц анґажуєм и наднїчарох. Нє можеме ми штверо, пецеро покончиц шицку роботу. Залїванє и пирсканє шицко поробим сам, алє кед векша робота у питаню, вец ми потребна и векша помоц. Назбера ше ґрупа роботнїкох и вєдно ходзиме пресадзовац, або оберац – гвари Буила.

Кед слово о позарядовим стану, гвари же потераз нє мал проблеми цо ше дотика рушаня, прето же аж тераз приходзи обсяжнєйша робота. У наиходзацих дньох почнє  розцаговац фолиї на полю, а потераз нє мал потреби частейше виходзиц з обисца. Но, наздава ше же покля нє почнє озбильнєйша робота на полю, потамаль ше и забрани рушаня утаргнє.

– Я нє даяки стари паприґар зоз длугорочним искуством, алє мойо упечатки коло паприґарскей роботи  позитивни. Гоч то озбильна робота, дакеди и напарта и вичерпююца, у сущносци я барз задовольни. Можебуц кед би ми супруга була з Дюрдьова та бим садзел ґереґи, алє понеже є з Керестура, од паприґи и паприґарства нє плануєм одустац – з ошмихом закончел приповедку Михайло Буила, паприґар зоз Коцура.

(Опатрене 54 раз, нєшка 1)