Добре за шицких, окрем за младих…

автор м. зазуляк гарди 15. авґуст 2020

Док держава прейґ конкурсох за купованє хижох стимулує млади малженски пари же би остали на валалє, лєбо ше до ньго врацели, у велїх з нїх єст вше менєй можлївосци за квалитетни живот. Вецей млади ше одселюю як цо оставаю, а пре таки тренди перспектива менших штредкох нє випатра добра.

Керестурци нєдавно остали без єдиней банки у валалє, а то лєм єден приклад гашеня таких и подобних службох у валалє у остатнїх рокох. Деталь хтори наганя  на роздумованє  о тим же чи Керестур у нєшкайшим чаше понука жительом основни и достаточни условия за нормални и комфорни живот, и кельо ше валалски живот розликує од городского.

Заверанє велїх подприємствох у Руским Керестуре, а окреме  у околних местох дзе скорей робели и Керестурци, допринєсло тому же хто нє ма власни бизнис, лєбо нє сце робиц у тапетара и столара, або садзиц паприґу, скоро же анї нє ма дзе индзей найсц роботу. Праве прето на валалє окреме нєт места и роботи за млади, школовани особи, хтори ше, кед сцу робиц у фаху и маю векши амбициї, селя до векших варошох. То приведло и до пременки социялней структури Руского Керестура. До свойого родного места, Руского Керестура, ше у пензиї часто врацаю и людзе зоз иножемства, бо гваря же ту маю лагоднєйши и квалитетнєйши живот, а єст и велїх хтори жию на релациї город-валал.

Предносц у нєшкайшим чаше вшелїяк робота онлайн, з дому, хтору вше частейше применюю и валалчанє, алє  ше дахто одлучує и за путованє на роботу, та гоч анї єден векши варош анї нє так барз блїзко за каждодньову драгу там и назад.

МЕНШИ ШТРЕДОК ИДЕАЛНИ ЗА ДЗЕЦИ

Гоч ше вельо часу страци у драже, автобуски вязи подли, а каждодньове путованє на длугших дестинацийох ноши свойо транспортни ризики и значни трошки,  Миленковичова фамелия заш лєм одлучела же ше враци жиц на валал, одкаль тераз обидвойо путую на роботу – Михаела до шпиталю до Вербасу, а єй супруг Миодраґ до Нового Саду, дзе роби у воєней полициї.

– Знаходзиме ше за превоз и вельо часу трациме у драже, бо драги барз очкодовани. Но, обидвойо зме виросли на валалох и нїґда ше нам нє пачела идея жиц у варошу. Док зме були сами двойо, баржей нам одвитовало цо менєй путовац на роботу и рушац ше у штредку з пошвидшаним темпом живота, алє зме знали же як фамелия сцеме живот у мирнєйшим и цихшим штредку. Жили зме у Новим Садзе як подквартельоше. Кед нам дзивче мало пол рока, и кед зме мушели пременїц квартель, коцочки ше так якош поскладали и указали нам же за нас у городзе нєт будучносци. Знала сом же ме чека пременка роботи и волонтиранє, а зоз тим нашо дзецко трацело право на оводу, Тото на концу и превагло, понеже валал зоз котрого мой супруг нє ма предшколску установу, а  Керестур ма, и знали зме же ма места прияц нашо дзецко. Кед овода нє роби, ту баба и дїдо хтори го можу причувац. Пачи ше нам и же Керестур векши валал, а заш лєм мирни и приємни за живот – толкує Михаела.

Як предносц валала велї фамелиї з малима дзецми би вшелїяк визначели праве тото, же баби и дїдове, та гоч и сушедово, можу причувац дзеци кед треба, цо у варошу часто проблем. У Руским Керестуре у предшколскей установи єст и яшелька и обданїще, док у велїх околних валалох нєт,  єст лєм предшколски ґрупи. Валал ма и основну и штредню школу, и то на добрим гласу. Кед ше тиж поровна з даєднима другима валалами, Керестур може буц задовольни и з тим же ма двох лїкарох общей пракси, педиятра (штири раз тижньово), стоматолоґа (три раз тижньово) и лабораторию (гоч и лєм раз тижньово), а у валалє єст и вецей апатики.

– Думам же у валалє хиби лєм вецей ушорени желєни поверхносци за шейтанє и зоз бависками за дзеци. Тиж хиби и простор присподобени за дзецински родзени днї – визначує Михаела Миленковичова.

ТОТО ЦО НЄТ У ДУТЯНУ, ЄСТ ОНЛАЙН

Гоч Керестур тераз нє ма банку, банкомати и далєй єст, а гражданє рахунки плаца на пошти и у меняльньох, док ше даєдни опредзелєли и за електронске банкарство. Автобус до Кули, дзе велї Керестурци часто маю рижни файти конченьох, тераз идзе шейсц раз дньово, алє факт же и у валалє скоро кажде обисце ма голєм єден авто, а остатнї роки вше частейше мож видзиц и такси, хтори нєридко хасную и старши особи. У Керестуре мож реґистровац и авто, покладац за вожацку, єст и матичар, адвокат, осиґуруюци дружтва, польопривредни апатики, фризерски и козметични салони, та и ставяльнї (аж и вецей як треба). Кед ше треба облєчиц, лєбо обуц,  муши ше пойсц до даєдного варошу, алє и за тото нєшка уж єст  иншаке ришенє, а то купованє прейґ интернета. Но, онлайн ше нє муши куповац основни животни намирнїци, бо валал понука вельо  менши, алє и векши дутяни, ту и пияц, а и загради. Нажаль, дакеди полни тарґовински центер на пияцу тераз полупразни.

Пре старенє жительства, алє и миґрациї, у Руским Керестуре єст вельо празни обисца. Даєдни з нїх тераз уж лєм руїни и нє за биванє су, а тоти хтори на предай, углавним мож купиц за тунї пенєж, розумлїве, кед ше поровна зоз тим яка цена квадрату у городох. Медзитим, гоч хижу на валалє мож купиц и за, наприклад, дзешец тисячи еври, а и менєй, вона найчастейше у таким стану же до нєй треба ище вельо укладац, а и як гваря, хижа як дзира без дна, та у нєй цали живот мож цошка робиц.

У одношеню на скорейши роки, кед млади пари найчастейше правели нови хижи, а у будовательней сезони ше на мольбу ляло и по даскельо дзешатки фундаменти и плочи, нєшка ше велї баржей одлучую за реновиранє старших хижох, а нововибудовани тераз скоро же мож почитац на пальцох єдней руки.  

Покраїнски завод за ровноправносц полох уж вецей раз розписовал Конкурс за додзельованє безповратних средствох малженским паром на териториї АП Войводини за купованє хижох на валалє, а прешлого року средства достали и Миленковичово.

– Були зме упарти, понеже зме два раз остали под смужку, аж треци раз ше нам удало. Треба вельо папери, з велїх установох, чекац у шорох и толковац цо точно треба и прецо, алє ше виплацело. Думам же у валалє єст вельо хижи хтори сполнюю условия за конкурс, алє ми ше за тоту хижу одлучели ище пред тим, та зме вецей анї нє опатрали – гвари Михаела.

ЛАГОДНИ ЖИВОТ ЗА ФАМЕЛИЮ, АЛЄ…

З другого боку, Руски Керестур остатнї роки нє ма змисти за младих и вони нє маю места за виход, та прето велї з нїх дому зоз варошох у хторих ше школую приходза лєм дакеди, и то през викенд, лєбо за векши швета. Но, кед познєйше приоритет постанє фамелия, даєдни  думанє о валалу пременя. Так було и з Медєшову фамелию.

– Народзели ше дзеци и требало нам вецей комфору. Жили зме у квартелю, та нам було цесно, требало даґдзе одложиц мобилияр за дзеци. Була нам потребна помоц коло нїх и допило нам ґурац кочики до лифту, до хторого ше змесци лєм єден од разу, а жили зме на дзешатим поверху. Кажди валал ма тоту предносц же то мали штредок. Людзе ше познаю, та ше самим тим и дзеци можу шлєбоднєйше рушац. У Новим Садзе, заш лєм, дзеци барз завиша од родичох. Предносц валала то и двор, алє накадзи ше видзе вонка зоз обисца, дзеци зме водзели лєбо до парку, лєбо на беґель, мало єст вибору, а у городзе шицко доступне, мож вельо видзиц, пробовац, научиц – поровную живот на валалє и у варошу Силвана и Евґениє Медєшово, хтори ше после даскелїх рокох препровадзених у Керестуре, заш лєм одлучели врациц до Нового Саду.

– Предлужела сом робиц у Новим Садзе, та сом путовала. Добре то функционовало єден час, алє после пейцох рокох нас заш обовязки цагали до Нового Саду и тераз зме ознова ту. Цо ше дотика того же чи дзеци маю у городзе векши можлївосци, думам же завиши и од самого дзецка. Ту ше треба вельо вецей доказовац як у малим штредку – приповеда Силвана, а Евґениє додава:

– После одредзеного часу постало нам буц монотоне у Керестуре. По моїм, його найвекши нєдостаток то ровнїна, тераз кажду шлєбодну хвильку препровадзуєм на Фрушкей гори. Тиж нєдостаток и тот же блїзко при Керестуре нєт вельки варош, Нови Сад, Зомбор, або Суботица релативно далєко… У квартелю єст менєй роботи як у обисцу на валалє, у нїм ше лєм прешпи, а вельо часу ше препровадзує вонка. У Новим Садзе єст вельки вибор спортских активносцох, гоч нєт таки базен як у Керестуре, алє заш лєм ше муши одвесц дзеци на спорт, през вельку гужву, а нєт ше дзе паркирац. Вецей ше плаци, наприклад фодбал, алє ше и озбильнєйше роби – толкує вон.

Кед ше спатри шицко тото, Керестур ище вше нє у такей „еґзистенциялней кризи” як даєдни други валали, а кед би ше подцагло смугу и почитало плуси и минуси за живот на валалє и у городзе, вироятнє би бул цесни резултат, бо, як и у шицким, и ту єст и велї предносци и нєдостатки. Но, же хижа на валалє, вшелїяк, праве богатство, прешвечели зме ше и нєдавно, кед у позарядовим стану, велї зоз городох „сцекали” на валал. Якошик, дома найсиґурнєйше…

ВШЕ МЕНЄЙ ЖИТЕЛЬОХ

 Пред  50 роками Руски Керестур мал 5 960 гражданох, а 2011. року, кед бул остатнї попис жительства, у валалє було аж 1 375 людзох менєй. Нарок, док ше ознова будзе пописовац жительство, тото число напевно будзе ище менше, бо ше за тоти роки велї преселєли до варошох, алє и до Нємецкей, Словацкей и других державох. Попри такв. механїчного одлїву, валал ше зочує и з природним, бо морталитет вельо векши як наталитет – влонї 87 особи поховани, а лєм 37 покресцени.

(Опатрене 193 раз, нєшка 1)