Електрични апарати – добре кед су ефикасни и функционални

автор м. тамаш 29. юлий 2020

У своїм доме треба же бизме ше чувствовали добре, приємно и же бизме лєгко, швидко и ефикасно пририхтали и чували єдзеня и отримовали гиґиєну, а и же би нам остало часу и за одпочивок.

У обисцу нам потребни рижни апарати хтори поєдноставюю и олєгчую живот, як цо шпоргет, фрижидер, змарзовач, клима, райбачка, а даєдни любя мац и машину за помиванє судзини т. є. помивачку и тоту за сушенє шматох (сушачку). Купованє електричних апаратох до обисца, такволану билу технїку, аж и кед маме досц пенєжи, нє лєгка робота, гоч на тарґовищу барз вельке понуканє. Хасновити совити ше вше здаю, єст их на интернету, а мож их дознац и од майстра, хтори кажди дзень з тим роби.

Як общи правила о хторих бизме кед купуєме електрични апарат до обисца требали вше мац на розуме, то енерґетска ефикасносц и функционалносц. Енерґетски найефикаснєйши апарати маю ознаки: AAA, AA, A и B. Треба мац на розуме и финансийни можлївосци и реални потреби и вибрац тото цо за нас найфункционалнєйше, чи то окреме фрижидер, а окреме змарзовач, або вєдно, чи шпоргет з ровну керамичну плочу и турбо релну, а чи тот з ринґлами, чи райбачку у хторей мож и сушиц шмати, а чи два окремни машини.

Старши паметаю, або ище и нєшка маю домашнї електрични апарати хтори маю трицец, та и штерацец роки. Фаховци гваря же новши апарати маю кратши час тирваня, до 6-7 роки. Кед ше их прави досц ше шпорує на материялу, а пре вельку конкуренцию на тарґовищу идзе ше на тото же би були цо туньши, та ше баржей виплаци купиц нови апарат як стари оправяц.

ИВАН ҐУБАШ, ВЛАСНЇК СРР „ЕЛМЕДО” ЗОЗ КОЦУРА ЗАЄДНЇЦКА ФАМЕЛИЙНА РОБОТА

Самостойна ремеселска роботня (СРР) „Елмедо” зоз Коцура реґистрована за оправянє електричних апаратох, поставянє и отримованє клима пошореньох и виробок розхладзуюцих коморох. Зоз електричарску роботню єй власнїк, Иван Ґубаш, предлужує традицию хтору започал його оцец Микола Медо Ґубаш, по фаху електричар, а у рускей явносци познати як вельки фаховец за наш руски фолклор, хореоґраф, длугорочни предсидатель КУД „Жатва” и у предходним мандату член Националного совиту Руснацох.

Зоз оцом ше и тераз консултує, а по потреби му у роботи помагаю оцец и брат Алекса. Як гвари, вироятно же 90 одсто того цо зна з ремесла научел од оца, а дас 10 одсто у школи, бо ище як хлапци, и вон и брат робели з оцом. Иван закончел Штредню технїчну школу „Михайло Пупин”, електротехнїчни напрям,  штварти ступень у Кули.

Одкеди пришло лєто, як и предходних рокох, Иван ма барз вельо роботи, найвецей уклада и ремонтує клима пошореня, бо велїм барз важне же би у просторийох мали приємну температуру.

– Оцец оправял основни електрични апарати – райбачки, шпоргети, бойлери, а я найвецей оправям розхладзуюци пошореня, ту сом ше специялизовал. Перше сом оправял фрижидери и змарзовачи, цо єст у каждим обисцу, вец сом почал укладац и отримовац клими, а потим сом прешол на озбильнєйши индустрийни розхладзуюци пошореня. Робим сам 90 одсто, а при поставяню опреми роби зо мну брат. Кажди маме свою часц роботи, хтору поробиме и як тим  – функционуєме одлично – гутори Иван,  задовольни як му идзе робота и же ма вельо роботи.

Вон отримує вельки индустрийни хладзальнї у клальньох:  „Три С” и „Супремикс” у Коцуре, „Сторк” у Липару, систему за хладзенє у Центру за физичну културу у Вербаше и у Ґеронтолоґийним центру у Вербаше и роби на поволанку гражданох.

– Тераз под час корони и у моєй роботи барз ше водзи рахунку о здравственей безпечносци, а у защитней опреми нє лєгко робиц. Нєдавно сом мал пар интервенциї у кухнї у Ґеронтолоґийним центре у Вербаше, дзе, пре здравє старих людзох хтори там змесцени, людзе з вонка нє можу войсц. Бул сом облєчени у скафандеру, а вец ми хибел даєден алат и мушел сом висц, вжац цо ми треба з комбия и знова ше облєкац до новей защитней опреми, класц маску и визир. Бул сом барз обухтани, а я ше мам и зогнуц и кукнуц и барз ми було чежко таки облєчени робиц – гутори Иван.

КАЖДЕ МА СВОЙО ЗАДАТКИ

У подприємству „Елмедо” и Иванова супруга Валентина ма свою часц роботи, окреме же им синове уж подросли: Душан закончел 6. класу, Петро 4. класу и Лука закончел 3. класу.

– Валентина робела у „Карнексу” и кед народзела трецого сина, зохабела роботу як технолоґийни звишок и одлучели зме же прешириме нашу роботу. Почали зме увожиц половну билу технїку з Нємецкей и то робиме скоро 10 роки. Рушели зме покус, алє людзе були барз заинтересовани за половну робу и вони ме нагварели най звекшам роботу. Маме тройо дзеци, єдно за другим, так же Валентина ма вельо обовязки, алє помага и мнє. Дома у єдней просториї маме дас 50 апарати, приходза нам з Нємецкей, я шицко опатрим, висервисуєм, виремонтуєм цо треба, а вона задлужена за чуханє и предаванє. То фамелиярна робота. Вона до шицкого упуцена, аж и до оправкох, лєм же я оправям. Кажди дзень сом на терену, а вона дежурна, явя ше на телефон, водзи кнїжки, цо ше робело, кеди ше робело, яки материял потрошени, цо треба набавиц. Нє мам обовязку водзиц кнїжки, бо сом паушалєц, алє кнїжки водзиме пре себе, да себе знаме  шора, кельо коштала робота, кельо материял и да маме и заробок. У остатнїх двох, трох тижньох, тераз през лєто, могол бим ше лєм по цали дзень явяц на телефон, тельо єст поволанки, нє остало би ми часу за роботу, да чловек нє вери – гутори Иван.

ЕДУКАЦИЯ ЗА РОБОТУ ПО ЕКОЛОҐИЙНИХ СТАНДАРДОХ

Тей яри Иван ишол на едукацию до штреднєй Машинскей школи у Новим Садзе, за сертификат же би могол робиц з сучасну файту фреону хтору ше хаснує за фрижидери и змарзовачи без ляду. Спрам европских стандардох и у нас єст нови закон, хтори глєда же би ше мало сертификат за роботу з фреоном и з ґазами за розхладзуюци пошореня, бо вони барз очкодовюю озонски обмоток.

– Цала Европа то ма и хто то нє ма нє може робиц зоз фреоном. Дакус нам корона погубела шор, преподаваня зме закончели, ище треба покладац испит. Мало нас було приявене, 50 зоз цалей Сербиї, бо людзе нє знали цо то значи. И мнє було барз нове, з општини Вербас лєм я бул. Научели зме же ше ґаз нє шме пущац до воздуху. Мушим купиц опрему за роботу хтора позбера тот ґаз зоз старого фрижидера, або змаржляка до специялней металней фляши, вец тоту фляшу мам однєсц на рециклажу. То нови европски правила, алє то ше муши робиц и у Сербиї – гутори Иван Ґубаш. 

МАШИНУ ЗА СУШЕНЄ ШМАТОХ ШЕ БАРЗ ГЛЄДА

Тота машина наисце помоц у обисцу, окреме там дзе ше вельо райбе и дзе єст вецей дзеци.

– З полней райбачки, 7 кили шмати, мож положиц до машини за сушенє, сушачки и за два годзини шицко сухе, випейґлане, мож складац до ормана. Стандардна машина за єдно сушенє потроши 3 киловати струї. У остатнїх 5-6 рокох єст нови сушачки хтори робя на принципу цеплотней пумпи, як клима пошоренє. Индиректно ше греє воздух, а нє зогривач и тот воздух зоз компресора циркулує  и така машина троши вельо менєй струї, лєм 80 вати – гутори Иван Ґубаш.

РАЙБАЧКА И МАШИНА ЗА ПОМИВАНЄ

Сучасни машини за райбанє шпорую воду и струю и барз добре и швидко вирайбу, райбанє мож уключиц и прейґ мобилного телефона, на вай-фай. У обисцу барз добре мац и машину за помиванє, помивачку. То барз хасновита машина, бо ґаздиня нє траци час на помиванє з руками, а кед ше помива на машини троши ше вельо менєй води, мало струї и барз добре попомиване.

ФРИЖИДЕРИ БЕЗ ЛЯДУ

– У остатнїм чаше проблем же ше шицко прави з подлого материялу. Дакеди ше правело фрижидери и змарзовачи хтори тирваю 40 роки, лєм их требало кажди 2-3 мешаци одмарзнуц и очисциц од ляду. Од кеди вишли тоти фрижидери цо ше у нїх нє лапа ляд (саморозпущуюци), велї людзе нє задовольни же вони тирваю лєм 6-7 роки, алє вони нє препадаю з вонка, алє з нука. Под пластику єст алуминиюмски циви без защити, дакеди були алуминиюмски пластификовани, алє тераз ше барз шпорує на материялу. Цо менєй да ше уклада. Влага и алуминиюм ше нє церпя. Наставаю дзирки хтори нє мож заплатац и у остатнїх 3-4 рокох вельо апарати ше руци, бо оправка драга. Мож положиц нови пластификовани випарйовачи, алє то драге за обисце и вец ше людзе опредзелюю купиц нови фрижидер – гутори Иван.

Температура у фрижидеру од 4 до 8 ступнї, старши модели отримую тоту температуру, лєм кед ше их нє отвера кажди час. Кед ше трима соки, напой и нєпреривно ше отвера фрижидер, за тото ше хаснує специялизовани фрижидери-витрини з вентилатором, як цо у кафичох, цо нагло хладза.

И ЗМАРЗОВАЧИ БЕЗ ЛЯДУ

– Вше вецей на тарґовищу єст замарзовачи без ляду (саморозпущуюци), вертикални су, з фийовками, а нука ше нє лапа ляд. Маю вентилатор хтори роздува барз жимни сухи воздух. Їх предносц же ше мраз нє лапа на полїчки, на мещки з єдзеньом, анї ше мещки нє полїпя, нєт чисценя ляду и барз су шпоровни, троша барз мало струї и прави ше их пре еколоґию. Полнї ше их з окремним фреоном хтори зоз малу моцу мотора дава интензивну нїзку темперауру – гутори Иван.

Дакеди фрижидер трошел як пейц грушочки, а тераз троши як єдна лед грушочка,  дзешец раз менєй, барз велька розлика  и то видно на мешачним рахунку за струю.

ДЗЕ ПОЛОЖИЦ КЛИМУ

– Лєто сезона за розхладзуюци апарати. Тарґовище ше нє засицело з климами, думал сом же клими накуповани и же придзе фаза ремонту, алє ище вше их людзе купую. Найлєпше климу положиц до просториї дзе ше людзе найвецей затримую, дзе ше шедзи и вона там направи фину приємну атмосферу. Кед ше ю положи до конку дзе ше лєм преходзи, або до даякей другей просториї, жимни воздух док сцигнє, вон ше спущи долу и вец дує жимне по ногох и то нєприємне, траци ше ефект клими. До кухнї нє добре положиц климу, бо вона ма филтери хтори зоз воздуху збераю прах, а у кухнї ше вари, єст масного воздуху од вареня и тот масни воздух барз замасци филтери на клими. Вельки проблем зоз климу у гамбурґерийох и там дзе ше пече роштиль, а проблем з климу и у просторийох дзе ше вельо кури,  там ше барз забию филтери. Треба их часто чисциц. Я людзом препоручуєм же би филтери на клими умивали раз у тижню. Єст таки цо филтери нє умити од кеди им положена клима, и 3 або 4 роки, та ше траци ефект роботи клими.

По явних установох, предшколских установох, школох, дзе єст вельо дзеци и вельо людзе, дзе ше вельо ходзи, требало би филтери умивац кажди дзень. Алє, хто то будзе робиц, то би мушел буц дахто задлужени за тоту роботу. Тоти клими ше поряднє сервисує, алє би було совершено кед би ше филтери умивало кажди дзень – гутори Иван.

Пре корону нє зменшане хаснованє климох. Пошоренє клима миша воздух у просториї и тот исти воздух враца, алє зоз порядним отримованьом нє требало би буц проблеми и, по терашнїх сознаньох, клима нє доприноши ширеню вируса корона.

ШПОРГЕТ З РИНҐЛАМИ, ЧИ З РОВНУ КЕРАМИЧНУ ПЛОЧУ

Фото: Univerdesign

Кед ше купує нови електрични шпоргет, у нас ше ище вше остала пракса, найчастейше, купиц класични шпоргет хтори ма штири ринґли, бо є скоро дупло туньши од шпоргетох з ровну керамичну плочу. Заш лєм, єст и тих цо жадаю у своєй кухнї мац тот з ровну плочу, на хторим єдзенє зовре скоро два раз швидше.

– Лєпше купиц тот цо ма ровну керамичну плочу, бо ту зогривачи  маю реґулатор температури, та ше нє траци енерґию, греє ше лєм тоту часц дзе означене. Отримованє ровней плочи барз єдноставне, аж и кед єдзенє побега. Досц плочу поумивац зоз пену, зоз чечним детерджентом за судзину, або ю попирскац зоз детерджентом за одмасцованє (тот за релну). Кед на поверхносци дацо пригорело, то мож зняц аж кед ше цалком охладзи. Треба попирскац з детерджентом и кед дакус постої  зняц зоз шпаклу за знїманє рекламох. То жилет на пластичней ручки, мож го купиц у фарбари. Нє остава шлїд. Я купел з моцну ручку, бо нам приходза  шпоргети з Нємецкей и так ше плочу барз лєгко очисци.

Предносц и кед шпоргет ма турбо релну, хтора барз добре пече. Гоч у рекламох пише же мож печиц три тепши єдзеня або колачох нараз, у пракси то нє так, а и з двома тепшами нє идзе лєгко. Предносц же ше барз швидко зогреє и ма шпорованє енерґиї и  барз ше у нєй добре упече – гутори електричар Иван Ґубаш.

(Опатрене 110 раз, нєшка 1)