Здраве костиранє – добре здравє

автор м. тамаш 25. марец 2020

Костиранє барз важне за отримованє доброго здравя, роботней способносци и длужини чловекового живота. Шицки поживово артикли хтори хаснуєме у нашим костираню нє маю подєднак материї хтори потребни нашому орґанизму и прето барз важне же бизме ше костирали рижнородно, з комбинованьом протеинох, масцох, угльових гидратох, минералох, витаминох и води.

Здраве костиранє мож представиц през пирамиду костираня, хтору препоручую нутриционисти у цалим швеце и вона облапя 4 основни ґрупи єдзеня: угльово гидрати и житарки, желєнява и овоц, протеини и масци.

На дну, на найширшей часци тей пирамиди находза ше угльово гидрати и житарки, хтори облапяю интеґрални житарки, кромплї и цеста як зложени угльово гидрати. Вони нашому орґанизму даваю значну енерґию, процес розкладаня длужей тирва, та зме од нїх длужей сити. Треба их єсц кажди дзень и вони треба же би були найзаступенши у нашим костираню.

Желєнява и овоц, як друга найзаступенша часц костираня, треба же би орґанизму обезпечели  витамини и минерали. Желєняви, рижни заградово продукти, мож єсц уварени, алє ище лєпше, швижи, як шалати. Дньово треба конзумовац до три порциї швижей овоци, найважнєйше же би ше єдло сезонску желєняву и овоц, а попри нїх добре поєсц и даєдну мандулю, орех, або лїсковец.

Протеини – месо и риба, млєко, сир и млєчни продукти и вайца важни, бо обезпечую реґенерованє клїтинкох у орґанизму и попри тим богати су зоз калциюмом, витамином Д и витаминами Б ґрупи. Животиньски протеини ше лєгчейше претровюю и лєпше вихасновюю як  рошлїново. Чловек нє може правиц резерви протеинох як цо, наприклад, у целу збера масци и прето их нєобходне уношиц, єсц кажди дзень, а їх нєдостаток зменшує одпорносц орґанизма на хороти,  зменшує ше число червених кревових заренкох, чувствує вистатосц. Одроснути треба же би уношели 1 ґрам протеинох на 1 кг тїлесней маси, цо значи же одроснутей особи хтора ма 60 кили досц 600 ґрами меса у тижню, а рибу би требало єсц два раз у тижню. Дзеци, ваготни жени, положнїци, хронїчно хори и людзе хтори робя чежки роботи можу єсц 2-3 раз вецей меса.

На самим верху пирамиди, у єй найузшей часци, находзи ше пожива зоз вельо масцами. Познате же треба керовац масни єдзеня, алє одрезене количество масци нєобходне за чловеково нормалне функционованє, а окреме за функционованє шерца и мозґу. Прето вони маю мале, алє важне место на верху пирамиди костираня.

Важна ствар хтору можеме шицки зробиц за себе то же бизме вше виберали здрави масци, место нєздравих засицених масцох. Одлични вибор можу буц рошлїново олєї, цадзени на жимно, як цо маслинов або олєй з бундави. Лакотки и ґазирани соки треба керовац у найвекшей мири.

РИЖНОРОДНЕ КОСТИРАНЄ, НАДОСЦ ВОДИ И ФИЗИЧНА АКТИВНОСЦ

Важне же би нашо костиранє було розпоредзене до пейцох єдзеньох, три главни: фриштик, полудзенок и вечера и два ужини (оловранти). То значи же ше нїґда нє будземе преєдац, а за здравє треба и надосц сна, треба спац 7-8 годзини.

Добре здравє ше найлєгчейше отримує през одредзени режим каждодоньового справованя, цо облапя отримованє особней гиґиєни и гиґиєни животного простору, алє и стаємних терминох єдзеня и физичней активносци.

Специялиста гиґиєни у Дому здравя „Велько Влахович” у Вербаше, дохторка Ядранка Маринкович, гвари же здравє барз завиши од стила живота, та кед ше людзе, пациєнти, притримую одредзеного стилу живота, можу вплївовац и на свойо здравє.

– Пациєнт може вплївовац на костиранє и физичну активносц и я як специялиста гиґиєни можем им давац совити вязани за тото и помогнуц зоз терапиями. Ґу мнє приходза людзе хтори маю цукрову хороту, и тлусти людзе и пациєнти хтори маю звекшани вредносци голестеролу у креви. Барз важне же би кажда особа мала порядне єдзенє: фриштик, полудзенок, вечеру и два ужини и же би тото костиранє було рижнородне. Тиж барз важне унєсц до орґанизму достаточне количество бильчкох, угльових гидратох и масцох, минералох и витаминох, а то можеме обезпечиц лєм зоз рижнородним костираньом. Треба водзиц рахунка же би ше нє конзумовало поживу хтора ма лєм калорийни вредносци, празни калориї, бо то концентровани цукри, як и поживу хтора ма зменшану нутритивну вредносц, а тиж анї єдзеня хтори богати з адитивами, пестицидами, чежкима металами. То треба виключиц з костираня. Знаме же ше адитиви находза у преробених єдзеньох и же су часц у технолоґиї и таки єдзеня треба єсц цо менєй, або нїґда. Важне знац же нє треба єсц после 8 годзин вечар, бо  нє мож добре спац з полним жалудком.  За здравє важни и сон, треба спац 7-8 годзини, и лєгац скорей, же би ше одпочинути рушало до нового дня – гутори др Маринкович.

По єй словох, зоз костираня треба виключиц лакотки, анї у єдней диєти нє предвидзене же би ше єдло лакотки, и фахове препорученє же би найвецей 5 одсто од вкупного уношеня калорийох були лакотки.

У ЄДЗЕНЮ ТРЕБА МАЦ МИРУ

– Анї єдна диєта нє предвидзує же попри главного єдзеня треба єсц дезерт, чоколаду, фалаток торти. Думам же треба вжац, алє треба водзиц рахунка о количестве, нє треба вельо єсц сладкого и то нє муши буц кажди дзень. Кед хлєб у питаню, най будзе ражови, интеґрални, з отрубами або чарни. Треба єсц хлєб зоз цалого зарна, а керовац били хлєб и печива зоз билей муки, хтори маю меншу нутритивну вредносц, маю менєй минерали, витамини, бо у билим хлєбу нєт лупки зоз жита, хтора ношитель минералох и витаминох и диєтних пасмох. Мож єсц кажде месо, варене, упечене у фолиї, на роштилю, у релни, лєм най нє будзе масне и най ше го нє пражи у муки и вайцу, бо му ше зоз праженьом, аж и кед нємасне месо, враца вельке количество масци. Праженє як технолоґия нє здраве, окреме нє на олєю. Одроснутим людзом ше нє препоручує же би пили млєко, алє най пию йоґурт, хтори ма бактериї хтори подобни тим цо маме у наших черевох и ма пробиотски прикмети. Вайца може єсц кажда здрава особа, а хто ма голестерол, най нє є жовчок. Сланїну  мож єсц, алє кельо, то завиши од здравственого стану – гутори др Маринкович.

Количество каждого єдзеня хторе поєме ключне за здравє. Треба мац миру, нє треба ше преєдац, бо ше чодно затиц и мож достац рижни хороти.

ВАЖНЕ ТРОШИЦ КАЛОРИЇ

Кед ше сце отримац добре здравє, попри здравей поживи потребна и физична активносц, бо ше без нєй нє посцигнє жадани резултати.

– Барз важне трошиц калориї и ми кед ше рушаме трошиме калориї, трошиме цукер. Хто ма звекшане количество цукру у креви, троши ше нєдобри голестерол зоз креви,  дзвига ше добри голестерол, уруцує ше калциюм до косцох и так ше чуваме од остеопорози, посцигує ше лєпши вредносци кревового прициску, звекшує ше капацитет плюцох и ошлєбодзуєме ше од стреса. Важне же бизме ше рушали вонка и то нє вимага вельки видатки. У достаточно комотней обуї кажде ше може шейтац, або вожиц бициґлу, або пойсц плївац, кед ше анґажує и найвекше число мускулох, а и найвецей нам помага. Зоз шейтаньом ше злєпшує циркулация, оможлївює ше же би крев дошла аж по верх ножних пальцох и же би ше врацела до шерца. Физична активносц треба же би була у согласносци зоз роками живота и здравственим станом. Нє препоручує ше шейтац годзину нараз дакому хто ма проблеми зоз шерцом, алє тота особа ше може шейтац по пол годзини до поладня и пол годзини пополадню. Кед ше мирує, кед ше по цали дзень шедзи опрез телевизора, або компютера, нїч ше нє троши и нєт нїякого здравственого хасну – гутори др Маринкович.

Нє треба пиц ґазирани и офарбени соки, хтори поцукровани води, препоручуєме цадзени сок хтори зме сами направели, лимунаду, чаї.

 – Треба єсц надосц овоци и желєняви и то сировей желєняви, же би ше унєсло витамини, хтори ше зоз вареньом и печеньом страца. За єдно єдзенє досц досц 100 ґрами желєняви, за єден дзень коло 300 ґрами шалати, а 400 ґрами овоци досц же бизме задоволєли потреби за минералами и витаминами. Здрава особа може поєсц овоц хтору лєм пожада, а ми при диябетесу огранїчуєме количество и файти овоци. Добре єсц и орехи, мандулї, лїсковци у хторих єст минерали и витамини и омеґа 3 масни квашнїни, Е витамин, и ту досц єдна гарсц. Треба керовац мачанки, то упражена мука зоз додатками, нє ма нутритивну вредносц, лєм збогацує смак полудзенку же би ше вецей поєдло – гутори др Маринкович.

За отримованє доброго здравя, треба отримовац оптималну чежину, а ту важне уношиц надосц чечносци: води, чаю, природни соки и зменшац уношенє рафинованих цукрох, заменїц их зоз медом, зменшац уношенє солї, алкоголу и кафи.

Дохторка гвари же найвекше число людзох заш лєм водзи рахунка о тим цо и кельо поє, а даєдним досц лєм же би ше наєдли гоч цо. Вона гвари же нє треба єсц анї „швидке єдзенє”, хторе барз калоричне, бо ма вельо калорични додатки, найвецей угльово гидрати. 

КОСТИРАМ ШЕ ТРАДИЦИЙНО

Марина Сабадош

Презентер – спикер Информативней програми на сербским язику у Явней медийней установи Радио-телевизиї Войводини Марина Сабадош и водителька наших найпознатших манифестацийох гвари же ше костира традицийно.

– У моєй фамелиї, зоз супругом и дзивчецом, кажди дзень єме варене, „з ложку”, так ме научела моя мама и я то почитуєм. То важне и пре дзецко и пре нас и то час хтори обовязно вєдно препровадзуєме. Шицко єме, патрим же бизме єдли рижнорни єдзеня и кед у питаню месо, желєняви, шалати, хлєб, так у полудзенку, у танєру, обовязно маме „три фарби”. Варим так як нам мац рихтала, цо значи и сарми, и паприґаши, и пасуля як ше є у валалє, з тим же дакеди поєм и пицу и чоколаду – гутори Марина Сабадош.

Марина гвари же єй фриштик барз важни и же кажди дзень фриштикує, дакеди дома, а дакеди на роботи. Нє вибера єдзенє, та кед є на роботи, у ресторану у РТВ, поє и пасулю або друге варене єдло, а медзи иншим, є и сланїни и шицко тото цо отримало Руснацох.

– До терховальнї нє ходзим, а на роботу ходзим на бициґли, нє на авту. Зоз дзивочку Антонию зме часто вонка, вше у паркочку, бавиме ше у природи, а свой шлєбодни час з фамелию препровадзуєме на валалє, бо ше там и Антония, хтора ма тераз 2,5 роки, може бавиц вельо шлєбоднєйше. Ма и блато, и прах, цо у варошу нє маме, коло нас шицко бетон, аж ми ше видзи же би нам було лєпше жиц у валалє, алє пре роботу жиєме ту, у Новим Садзе – гутори Марина Сабадош.

(Опатрене 142 раз, нєшка 1)