Искуство комбинує зоз фаховим знаньом

автор ол. русковски 11. април 2020

На рочним уровню ветеринар у Ветеринарскей служби ,,Миротин вет”, а у своїм обисцу и продукователь, Славко Хромиш випоручи коло 150 викармени швинї, ґу тому, предава и прашата и, як гвари, люби тоту роботу.

Шицки ґаздовства котри ше занїмаю зоз статкарством, швинярством и польопривреду треба же би були приклад ґаздовства вредних и упартих людзох, котри з дзеку и любову окончую рижни роботи вязани за привредни конар за котри ше опредзелєли. Єдно з таких и ґаздовство дипломованого ветеринара Славка Хромиша зоз Коцура. Славко жиє у Коцуре, ту и одроснул, и як то уж звичайне на валалє – вше бул окружени зоз домашнїма животинями. Одмалючка чувствовал окремну повязаносц зоз нїма, та одлучел и свойо школованє, после основношколского и стредньошколского образованя, предлужиц у тим напряме. Дипломовал за ветеринара на Польопривредним факултету у Новим Садзе, так же Славко дохтор ветеринарскей медицини.

– Заняти сом у Ветеринарскей служби ,,Миротин вет” хтора окончує свою дїялносц у Польопривредним подприємству ,,Сава Ковачевич” АД, односно у роботней єдинки „Статкарство”. Водзим рахунку о рогатим статку – приповеда Славко. Його робота у тей служби, як нам потолковал, облапя шицко цо потребне – од превентиви, дияґностики, до репродукциї коло котрей ма и  найвецей обовязки.

– Маме рутину по котрей робиме кажди дзень. Препатраме хори крави, оцелєни крави, кед єст целєнє вец и целїме краву, запровадзуєме терапию, алє найдзе ше ту часу и за швидку кафу – з ошмихом предлужує приповедку наш собешеднїк.

Славко припознава же є зоз свою роботу  задовольни, и визначує же його главни задлуженя то надпатранє тих котри ше занїмаю зоз проблематику вязану за ратици при кравох.

ИНТЕРЕСОВАНЄ ЗА ШВИНЯРСТВО

Кед слово о ветеринарскей роботи звонка роботного места, Славко нащивює и єдну фарму кравох у Савиним Селу, а помага и приятельом кед им потребна помоц, лєбо даяки совит. За други обовязки у ветеринарским фаху нєт часу, прето же ше Славко уж седем роки занїма и зоз швинярством.

– З початку сом робел вєдно з оцом, а пред роком сом отворел свойо ґаздовство котре ше водзи як комерциялне польопривредне ґаздовство. Цалком случайно сом  до того вошол, почали зме зоз єдну швиню, вец зме вжали другу, трецу, а тераз мам дзевец прашачки и з нїма ше борим. А можебуц вежнєм ещи даєдну, увидзим – предлужує приповедку Хромиш.

 Тот млади Коцурец гвари же на рочним уровню випоручи коло 150 викармени швинї, ґу тому, попреда дакус и прашата, а то попри своєй роботи и найвецей кельо може посцигнуц. Нє трима нїяку одредзену расу швиньох, прашачки нє уматичени, алє швинї означени.

Углавним шицко робим сам, од гиґиєни, отримованя, напаваня, до рихтаня самей покарми. Концентрат сам пририхтуєм, и нє купуєм готови мишанїни, алє мам даяки свойо рецепти и так правим покарму. Сотрудзуєм зоз фирму ,,Ґеби” ДОО зоз Чантавиру, їх подружница ,,Субстратум” у Малим Идьошу и вони ме подмирюю зоз шицкима примишками и дакус готову покарму, котру берем за прашата – гвари Хромиш.

За тоту фирму Хромиш гвари же су коректни, и зоз одношеньом ґу купцом, и зоз ценами, каждого штвартку розноша тото цо поручене, а задовольни є и зоз квалитетом.

СТАРА ШЕ И О КРАВОХ

Гоч му оцец и брат дакеди помогню, о прашачкох и прашатох найвецей ше стара сам. Як гвари, искуство комбинує зоз знаньом котре ма дзекуюци свойому фаху, та так окончує превентивне вакцинованє прашатох сам, котре нє ма вязи зоз тим цо держава предписала пред тим.

– Одкеди робим тоту превентиву, можем повесц же вельо менєй мам проблеми. Прашатка здравши, лєпше напредую, та у моїм ґаздовстве тота превентива наисце вредзи. Нє муши значиц же би вредзела у каждим ґаздовстве, алє мнє ше указало як добре.

Славко ше зоз польопривреду нє занїма, свою власну продукцию нє ма, алє у сезони купує тоти польопривредни култури, котри у одредзеней хвильки маю найвигоднєйшу цену – кукурицу теди кед ше ламе, жито и ярец кед ше коши и шицко похаснує за свойо потреби.

Кед слово о субвенцийох, Славко гвари же пред двома роками перши раз достал даяки пенєж, и то 1 000 динари по швинї.

– Кед предаш швинї муши ше зоз ветеринарскей станїци виняц потвердзенє о їх здравственим стану. Швинї муша буц означени, потераз мушели буц и вакциновани од швиньскей чуми, алє ше то тераз уж вецей нє муши. Шицки потребни потвердзеня и формулари овери Републични ветеринарски инспектор, прида ше вимогу и вец аж мож обчековац пенєжи. Нє даяка то сума, алє лєпше и тото, як нїч – щири Хромиш.

Од держави мож достац и средства за опреманє фармох, 50 до 70 одсто од цени одредзеней опреми. Алє, як гвари Славко, понеже тоту файту помоци нє сиґурне чи ю достанєш чи нє, за менши пенєж мож найсц опрему увежену зоз иножемства, хасновану, алє очувану, котра ма цалком исти функциї. Тиж мож достац и субвенциї за уматичени прашачки од 15 000 динари, а за купованє рочних швинькох (шудовох) чия цена коло 300 евра мож достац 14 до 18 тисячи динари. Алє, припознава, затераз ше нє упущовал до того, лєм збера информациї.

ЦЕНА СТАБИЛНА

Славко дума же цена швиньох постава кус стабилнєйша у одношеню на предходни роки. Як гвари, вигодносц за Коцурцох котри ше занїмаю зоз швинярством и тота же у валалє єст два месарнї котри одкупюю швинї – то ,,Супермикс плус” ДОО и ,,Трис”.

– У тим рочним периодзе одкупна цена за викармени швинї за кланє од 150 динари, плус ПДВ, думам же барз добра цена. У предходних периодох случовали ше вельки варираня ценох, бо ше цена меняла и по 70, 80 одсто. Увидзиме як ше будзе рушац надалєй. Нє обчекуєм же будзе 200 динари, як цо обчекую даєдни оптимисти, алє нє мушела би буц анї менша як 150 динари. Треба буц реални – визначує Хромиш.

Та и попри тим же му дакеди хиби шлєбодни дзень, шлєбодни тидзень, рочни одпочивок (котри нє постої кед ше занїмаш зоз швинярством), Славко гвари же швинї карми, хова, допатра, и шицко окончує зоз добру дзеку.

– Можем щиро повесц же я любим тоту роботу коло виховйованя швиньох, нє слово лєм о материялним фактору и хасну. Каждей моєй швиньки я дам мено, шицки ше вони любя и гласкац, на даяки способ су и розмазани. Можебуц то дакому нєпоймлїве, алє мойо ґаздовство так функционує. Мнє насправди животинї и старанє о нїх, на окремни способ, виполнюю – щиро толкує Славко Хромиш, дипломовани ветеринар и продукователь швиньох зоз Коцура. 

ШИЦКО ФУНКЦИОНУЄ ЯК И У ЗВИЧАЙНИХ ОБСТАВИНОХ

Позарядова ситуация, яка тераз запровадзена у цалей держави, як Славко гвари, нє пременєла його роботу дома, коло швиньох.

– Затераз нє мам проблеми анї зоз пласманом роби, анї зоз випоручованьом покарми за швинї. Шицко функционує як и у звичайних обставинох, та можем повесц же позарядови стан на мнє нє вплївує – гвари Хромиш.

(Опатрене 130 раз, нєшка 1)