Кед ше сце, мало треба же би ше ожило рускосц

автор Ол. Папуґа 7. новембер 2020

Концерт з нагоди 20 рокох  роботи Тамбуровoго оркестра КУД Петро Кузмякˮ отримани пияток, 18. септембра,  у Доме култури у Новим Орахове. Бул то вечар у хторим ораховски тамбураше грали зоз цалу душу, полним шерцом так як то вше и робя, алє тот вечар бул иншаки, якош и весели, а и смутни, бо даскелїх тамбурашох, хтори 1999. року направели оркестерˮ вецей нєт. Пошли до швета, за хлєбом, а вше кед на вельки швета нєт дакого домашнього за столом, ту и чувства смутку.

Давного, 1999. року кед нас уж наисце шицко знашло цо сучасну цивилизацию може знайсц, Ораховчанє жадаюци претаргнуц стах и безнадїйносц, надумали кажду нєдзелю пополадню пойсц до пиньвици Михайла Еделинския и грац руски писнї – за свою душу. Нє мал з нїх нїхто музичне образованє, окрем того же як рапухи ходзели ґу професорови Драґославичови на годзини тамбури, так, нєобовязно.

˗ Тоти роки войнох и бомбардованя були таки же Руснацом з других валалох нє було бриґа чи Руснаци у Орахове дихаю, чи нас єст, а анї ше нє питал нїхто чи ше у нашим културним живоце дацо случує – гвари Владимир Маґоч, шпивач у тамбуровим оркестру и длугорочни културни активиста у Новим Орахове.

ЛЄДВО ЗМЕ ЧЕКАЛИ НЄДЗЕЛЮ И ГРАНЄ У ПИНЬВИЦИ

На першим граню у Еделинскийовей пиньвици була така добра енерґия же нє могли дочекац же би прешол тидзень и пришла нова нєдзеля. Домашнї Мижо Еделински, Любо Рац, Славо Джуджар, Ярослав Провчи, Золи Дудаш, Ґоран Еделински, Борис Маґоч и Владимир Маґоч  шпивали и грали стари руски шпиванки зоз шерца, за себе. О кратки час нагварели и Жолта Надя, а  и Золтана Чабая най приду грац. Оркестер бул комплетно порихтани за освойованє наградох, путованя, друженя. Пошвидко ше коло нїх формовал фолклор, женска шпивацка ґрупа – постали порушоваче културного живота Руснацох у Новим Орахове.

˗ О рок як зме ше сходзели у пиньвици,  т. є. 2000. року надумали зме ше похвалїц зоз тим цо знаме, та у Ловарским доме орґанизовани Вечар рускей писнї. Шпивало ше до рана руски шпиванки, а за Руснацох ше знова почало чуц. Медиї о нас писали же зме ту, же єст Руснацох у Орахове. Шерца нам були полни – гвари Владо.

Такой о рок, 2001. року Борис Маґоч на „Червеней ружиˮ освоєл чобольов за найкрасши хлопски глас, а тамбураше достали ище вецей дзеки за оживйованє руского духа у Орахове.

Кед 2004. року почало оправянє Руского дома, тамбураше були найважнєйши слуп – орґанизовали шицки роботи, були муляре, маляре, кухаре и шицко цо требало, лєм же би Руснаци достали свой дом у тим валалє.

 ВИДЗЕЛИ ШВЕТА, ПЛАКАЛИ КЕД ЧУЛИ РУСКУ БЕШЕДУ

Путовали вшадзи – були на шицких руских фестивалох у державох дзе єст Руснацох.  Од возбудзеня же чули руску бешеду плакали и лєдво шпивали на фестивалу у Словацкей. У иножемстве за 20 роки були 45 раз, рахуюци нє лєм руски, алє и мадярски и други фестивали. На рижних мадярских фестивалох у нас и у Мадярскей представяли нашо обичаї на свадзбох, варели нашо єдла и за тото освойовали перши места.

˗ Мили нам шицки награди хтори зме достали на рижних фестивалох. Алє заш лєм, награди хтори зме достали  на „Мелодийох Руского двораˮ у Шидзе нам наймилши. То награди од наших людзох. Там зме 4 раз були перши, 3 раз други, а раз треци – гвари Владо.

А ЯК З НОТАМИ

Музичне образованє нє ма анї єден тамбураш. Ноти нє познаю, алє маю свой „музични язикˮ записованя нотох. На початку напишу виолински ключ, а вец „це, де, ефˮ. То знаю читац и грац лєм вони. Маю свой язик, хтори лєм вони розумя. Граю по слуху, та мож повесц же маю абсолутни слух. Як иншак? Помоц глєдаю кед им треба розписац мелодию по гласох. Вец им вше помогол  покойни Юлиян Рамач Чамо, або Мирон Сивч. И то шицко цо нє знаю.

Граю и шпиваю руски шпиванки, любя тоти барз стари, керестурски, цо их грали славни гудаци на свадзбох. Озда то и пре вичну носталґию за Руским Керестуром, валалом хтори їх дїдове  мушели зохабиц.

Понеже часто ходза на мадярски фестивали, маю и мадярски репертоар. На питанє чи знаю добре бешедовац по мадярски, гварели же бешедовац нє знаю, а шпивац знаю. Та, ти знай. Гудацом нє вше мож вериц.

У оркестру вше двоме-троме Мадяре, та рушела бешеда и о тим як вони знаю шпивац по руски?

˗ Так як и ми по мадярски. Вони нам напишу по мадярски цо маме шпивац, а ми им по руски. Часто нє знаме о чим шпиваме, анї ми анї вони. Алє идзе нам то. Звучи добре. Ниа, и награди освоюєме. Та така то мултикултурална Войводина – шицки шицких розумя – гвари Владо Маґоч.

КОМУ ОХАБИЦ ДУХ И ТАМБУРКИ

Тамбурови оркестер КУД „Петро Кузмякˮ у 20 рокох  своєй роботи посцигнул вельо успихи. У своїм валалє Новим Орахове до нєшка маю мисию отримованя рускосци, бо без нїх би нє було анї фолклорней секциї, анї удатних шпивачох хторих провадза на шицких фестивалох. На концерту хтори бул пошвецени їх 20 роком роботи бул наступ фолклорашох. Шпивацкей ґрупи нєт, а и младих тамбурашох. Пошли до швета. Алє, нє треба буц песимистични. Бо, вони приклад же кед на нїх шицки забули, вони указали же их єст.

Най так будзе и тераз. Маю Ораховчанє моци отримац ше, бо то сцу. 

ХТО ТО ТОТИ ОРАХОВСКИ ТАМБУРАШЕ?

На самим початку тамбурови оркестер мал 10 членох – Михайло Еделински, Ярослав Провчи, Жолт Надь (нєшка жию у иножемстве и хибя оркестру), Любо Рац, Славко Джуджар, Золи Дудаш, Ґоран Еделински, Борис и Владимир Маґоч и Золтан Чабаї.

Терашнї члени – Ґоран Еделински, Борис Маґоч, Владимир Маґоч, Золтан Дудаш, Любо Рац, Славко Джуджар, Золтан Чабаи и Душко Шпрох.

 

(Опатрене 148 раз, нєшка 3)