Литература основа за руску културну систему

автор розгварку водзела о. планчак сакач 1. новембер 2020

Редакция часопису за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц” додзелєла Награду „Микола М. Кочиш” за 2018–2019. рок  мср Мирославови Кевеждийови, хтори заняти у Културним центру Войводини „Милош Црнянски” у Новим Садзе. Награда часописа „Шветлосц”, котра ноши мено нашого визначного линґвисти, поети и писателя Миколи М. Кочиша, додзелює ше раз у двох рокох. Як обгрунтовал Совит награди, вона ше додзело Мирославови Кевеждийови за серию приказох и оглядох, широкого дияпазону темох, од литератури по социолоґию, филозофию и антрополоґию. Прилоги у часопису „Шветлосц”, за котри ше го наградзує, представяю значне и ориґиналне доприношенє нє лєм публицистики на руским язику, алє и критики у найширшим значеню того слова. Мирослав Кевежди квалификовани менаджер, виглєдовач, редактор, новинар и активиста нєвладових орґанизацийох на подручу култури, релиґиї, медийох и правох националних меншинох. З тей нагоди бешедуєме зоз лауреатом награди Мирославом Кевеждийом.

РС   Паметаме фахово анализи руских авторох, Костельниковей поеми „Писня Богови” и Шантового романа „Панонска потвора”, хтори обявени на сербским язику. Одкаль интересованє за литературу?

– Костельник писал „Писню Богови” як єдну файту полемики зоз духом швета у котрим жил. Шантова „Панонска потвора” тиж означує дух часу Другей шветовей войни и войни дзеведзешатих на наших просторох. Интерес за свой час и нашо место у нїм дзешка у шицких нас, вон водзи малочислених ґу писаню, а дакус численших ґу читаню. И єдни и други заинтересовани за преглїбене и цалосне похопенє себе и швета, а то добра литература оможлївює. То вец и мой мотив. Тримам ше того же треба вельо читац, же би ше дакус писало. За кнїжку думам же дава можлївосц водзиц диялоґ зоз сучаснїками, алє и гевтима котри оддавна нє живи, лєбо котри нє ту коло нас. У таким диялоґу чловек учи и рошнє, ма чувство же ше находзи у заєднїци котра вельо вибранша и блїзша од тей котра го иншак окружує. Мож повесц же ше чловек фундує у кнїжки. Щесце Руснацох котри жию у Войводини тото же им писателє блїзко, жию обок, а и Руснаци ше тиж фундую у литератури. То значи же литература основа за руску културну систему, без литератури би нє було школских кнїжкох, та вец анї школох. Видзел сом як ше други меншини як цо то Влахи, лєбо Бунєвци, трапя кед нє маю таку основу як Руснаци. Заинтересовани сом за упознаванє з духом часу як филозоф, а як менаджер у култури заинтересовани сом за литературу, алє и рижни други файти текстох знука филму, архитектури и подобного, як елементу културней системи.

РС   Кед наступаце на рижних сходох, наукових конференцийох, семинарох, а тиж так пишеце за рижни фахово часописи, о яких ту темох слово?

– Єст штири обласци у котрих пробуєм вибудовац себе. То студиї култури, медийох, релиґиї и националних меншинох. То барз широке, так же зужуєм свойо интересованя углавним на филозофски питаня, дефинициї и концепциї, а теми найчастейше резултат комбинованя проблематики зоз начишлєних обласцох: интеркултурализем и менаджмент миґрацийох, етнїчни и релиґийни екстремизем, нови медиї и социялно-политични девияциї, стратеґийни менаджмент културно-природних комплексох и подобне.

РС   Преходзи час важацей Стратеґиї у рускей култури у чиєй виробки и Ви участвовали. Яка стратеґия у рускей култури нєшка? Цо би у новей требало пременїц, яки напрямки дац, на цо би требало обрациц увагу?

– Пририхтовал сом материял за виробок стратеґийних документох котри у меншей часци вихасновани за Националну стратеґию, алє сом вообще нє бул задовольни як чече тот процес при Руснацох и од початку сом ше дистанцировал. Закон о националних совитох нє предвидзує виробок даякей националней стратеґиї, алє ясно пише же Совит утвердзує стратеґию розвою култури, а на другим месце же приноши стратеґию розвою информованя. Менаджерски патрено, анї нє треба правиц якишик „национални” стратеґиї, алє стратеґию националного совиту як правней особи, и Совит требал покончиц тото цо у Закону пише. А тото цо пише, думам же Совит нє покончел. То же Совит нє може направиц стратеґиї знак же до Совиту уходза лїстини котри нє маю схопносци и програми роботи. Прето жалосни були одлуки зоз 2010. року у котрих Совит одредзовал же ше процес планованя розпочина, а нє одредзовал же хто и зоз котрима ресурсами треба же би то покончел. Комичне же виробок такого документу вимесцани зоз Совиту, а то йому директна законска обовязка – прето достава средства за роботу; очиглядно маме вельо гевтих котри ше знаю нацискац за кормань, алє нє знаю вожиц. Прецо гевти котри нє знаю сполнїц законски предписаня вообще уходза до виберанкох за Совит? Иншак, Совит свою Националну стратеґию сам нє випочитовал такой одпочатку, бо  зоз стратеґию було предвидзене же такой на схадзки прилапйованя Стратеґиї будзе формоване и цело за провадзенє и координацию роботи на єй реализациї, а воно формоване мешацами познєйше, ознова составене од людзох, углавним звонка Совиту. Пошвидко ту задзекованє дали др Борис Варґа и Михайло Катона, а нїґда их нїхто нє заменєл. Нїґда зме нє видзели звит того цела, так же очиглядно же тота стратеґия станула такой на початку, ище у 2012. року. Добре же була лакмус котри указує дефицити Совиту и заєднїци же би ше пришло до сучасного менаджменту, алє то, випатра, слабо кого цикави.  

РС   Нєшка робице у КЦ „Милош Црнянски”, дакедишнїм Заводу за културу Войводини. Руснаци у дакедишнїм Заводзе мали роботне место на хторе Ви пришли. Як то нєшка функционує?

– Чул сом тоту „леґенду” же Руснаци у Заводзе мали роботне место, алє сом нїґда нє видзел за тото фактичну основу. Пришол сом на место котре ше у систематизациї волало фахови сотруднїк за сотруднїцтво зоз нєвладовима орґанизациями. Конкретна робота теди була вязана за два Координациї, Координацию дружтвох за язики меншинох и Координацию репрезентативних здруженьох. Значи, нє лєм за Руснацох. Перша Координация жила, окреме пре анґажман панї Ирини Папуґа, а друга нїґда нє зажила. У условийох за тото место нє писало же треба знац руски язик, значи могол присц гоч хто хто ма факултет и други общи условия. Систематизация ше у медзичаше пременєла, а познате ми же ше за велї роботни места пита знанє странского язика, алє нїґдзе и язика меншини. Думам же сце поставели барз важне питанє за заєднїцу, прето же Руснаци нє маю евиденцию же кельо и дзе єст роботни места котри би питали знанє руского язика. Кед таки роботни места нє будзе, чежко же Руснаци буду робиц у явним секторе. А скандалозне же єст општини у котрих руски урядови язик, а нє мож ше повинчац на руским язику, бо нєт кадри котри знаю наш язик. Виглєдованя Канцелариї покраїнского омбудсмана иншак указали же Руснаци тераз аж и релативно добре заступени у явним секторе, алє думам же то резултат дакедишнїх политикох запошльованя, а нє терашнїх. Задаток Совиту би требал буц дефинованє лїстини потребних и иснуюцих роботних местох, уношенє условия знаня руского язика до систематизацийох, и уплївованє на порушованє конкурсох и запошльованє Руснацох на тоти места. Наприклад у Педаґоґийним заводзе Войводини нєт анї єдней рускей особи, а у Покраїни руски официйни язик, як то? Як то вец може добре функционовац руска педаґоґия? Дзе ше вец запошля руски педаґоґове? Модел мултикултурализма у котрим Руснаци буду робиц лєм у тих даскелїх чисто руских установох охабя Руснацох у миниятурним ґету котри ше пошвидко завалї. Совит би то требал зоперац.

РС   Яки плани маце за идуци анґажмани у своїм фаху и обласци?

– Китайска присловка гвари же „Людзе планую, богове ше шмею”. Того року тельо плани препадло же ше китайске нєбо вироятно цале кива од шмиху. Свидоми сом же час преходзи, и же ми у найлєпшим случаю остало пречитац ище коло тисяч кнїжки, так же мушим барз осторожно виберац цо читац, а цо одруцовац. Дефицити Сербиї страшни, алє ище страшнєйше же як ше их нє превозиходзи. У швеце ше зявює вельке число вельких проблемох. Сцел бим участвовац у ришованю дзепоєдних з нїх, окреме кед у питаню менаджмент миґрацийох и розвой „желєней култури”. Написац би пар кнїжки и – конєц.

(Опатрене 43 раз, нєшка 1)