Любов ґу спорту нє зна за роки

автор л. кухар 29. авґуст 2020

Любов ґу спорту и фодбалу при Мирославови почала ище у першей класи основней школи кед од родичох достал першу лабду. Фодбал ше бавело у школи и на улїчки зоз парняками. Од теди по нєшка у креденцу  стоя велї його погари и медалї зоз рижних змаганьох.

Наш собешеднїк ше на хвильку врацел до часох активного бавеня фодбалу и виприповедал нам як то теди випатрало. Насампредз прето же бул младши.

– Фодбал и лабду сом одмалючка полюбел ище кед зме го бавели по улїчкох и на школским терену, док сом нє наполнєл досц роки же бим могол почац тренирац у фодбалским клубу. Теди цали валал фодбал бавел по улїчкох по импровизованих теренох и у каждим краю могло чуц дзецински галайк праве пре фодбал. Нажаль, нєшка того єст вше менєй – приповеда Мирослав.

ПЕРШОТИМЕЦ ОД ПОЧАТКУ

Седемдзешатих рокох Мирослав вошол до подростку ФК „Бачка”, а истого року вошол и до першого тиму. Бавенє ше предлужело и тирвало аж по 1983. рок. У медзичаше Мирослав одслужел и войско, та то була причина же направел кратшу павзу и у тим спорту, алє накадзи ше врацел, лабда му була  ознова  на першим месце.

– Условия за трениранє и отримованє особней гиґиєни були лєпши як дома. Бачка теди мала гидрофор, купальню и мали зме ше нагоду и окупац после тренинґу, цо нє було звичайне у гевтих часох. Попри велькей любови ґу тому спорту, друга причина прецо сом любел препровадзиц час на терену то добра екипа. У моєй екипи були углавном Руснаци и ми ше барз добре розумели и були зме наисце єден добри и квалитетни тим. Пайташе котри теди зо мну тренирали то: Мирон Сабадош, Мирослав Провчи, Славомир Молнар, Михал Лїкар, Янко Саламун, Дюра Виславски, Янко Саламун и велї други – здогадує ше Мирослав Чакан.

Тренинґи теди, як надпомнул, були наисце озбильни. Нє шмело ше запожнїц на тренинґ, бавело ше и по дижджу, и по шнїгу, и по блаце, а  кондиция и убавеносц були важни.

– Теди нє було тельо лабди и добрей опреми кельо того єст нєшка, мали зме єдну лабду котру зме хасновали, а копачки сом мушел чекац же бо ше ше дахто зобул, а вец их я обул и у нїх бегал. Були обовязни шпитальски препатрунки на початку каждей сезони. Попри шицкого того ми мали вельку дзеку тренирац и давац шицко од себе у каждей хвильки. Шлєбодно можем повесц же сом жил за фодбал – приповеда Чакан.

У паметаню му остали и путованя до сушедней Горватскей и велїх других крайох у котрих його тим зазначовал добри резултати.

ТУРНИРИ И ЗМАГАНЯ

Же важне участвовац то правда, алє кед у питаню колективни спорт, як цо фодбал, у котрим ше кажде намага дац свой максимум и посцигнуц цо векше число ґолох, вец за таки тим важна и побида. Праве у таким єдним бавел наш собешеднїк котри ше здогадує участвованьох на рижних змаганьох як у нашей жеми, так и споза єй гранїцох.

–  Нам, як тиму, були важни турнири и змаганя за котри зме ше длуги период рихтали. Мали зме турнири на котри зме ходзели каждого року, а то бул тедишнї познати општински турнир „Стеван Дивнин Баба” на котрим ше стретали фодбалски клуби зоз општини, зоз Ґосподїнцох, Жаблю, Чуроґу и Дюрдьова. Тиж так зме участвовали на турниру у фодбалу „Руского слова” котри у гевтих часох бул на барз високим уровню, добре орґанизовани, и котри ше отримовало по руских местох. З початку сом бавел лїве кридло, бул сом досц швидки цо ми давало предносц, та сом мал и таку позицию на терену, а познєйше и у центру. Дакеди ше фодбал вельо вецей ценєло и було то цошка вельке за цали валал, було вельо вецей патрачох на стадиону як цо их єст нєшка. Кед до Дюрдьова приходзел даєден векши фодбалски клуб як  „Цемент” зоз Беочину и ОФК „Беоґрад” зоз Беоґраду знало ше случиц же було и коло тисяч патрачох – приповеда Мирослав.

Раз рочнє младеж у валалє орґанизовала, такволани жимски турнир „три на три” котри бул барз важни за шицких котри теди тренирали фодбал. Вон ше отирмовал у нєшкайшей Велькей сали. Мирослав бавел у екипи под назву „4М”. Роками екипа призначовала добри успихи, а  єдного року освоєла перше место. 

Же екипа була наисце добра и же була гармонична, потвердзує и тото же ше ище и нєшка стретаю раз рочнє и през фотоґрафиї и видео знїмки ше здогадую тих часох, коментарую як то дакеди було, як то нєшка, здогадую ше красних и успишних хвилькох, алє и гевтих менєй красших и страцених стретнуцох. Мирослав гвари же за дванац роки активного бавеня фодбалу одбавел медзи 400 и 500 стретнуца, а дал вецей як 100 ґоли. Його найвекши успих бул кед на стретнуцу процив ФК „Цемент” зоз Беочину котри теди бул барз моцни клуб, дал ґол. Нажаль, тото стретнуце страцели, алє остал му у паметаню тот особни успих.

Мирко ше здогадує дня кед напущел клуб як бавяч, то було 1983. року кед го животна драга одведла до Цукровнї робиц и, як гвари, мушел виберац, та  вибрал роботу.

 – Кед ше закончело Першенство у фодбалу, вжал сом свою реґистрацию и копачки и то було мойо остатнє зявйованє на фодбалским терену у улоги бавяча. Но и надалєй сом бул присутни у клубу, алє як член фодбалского Одбору, а познєйше и як предсидатель и як ветеран коло дзешец роки.

НЄШКА АКТУАЛНЕ ҐУҐЛАНЄ

После законченей фодбалскей кариєри Мирослав предлужел буц активни и опробовал ше у новим спорту, а то було ґуґланє. Вон особа котра люби спорт и котри ше люби опробовац у каждим спорту. Як студент бегал маратон и бавел рукомет, а нєшка є активни у ґуґланю.

– Кед ме у Цукровнї, у котрей сом вельо роки бул заняти, поволали ґуґлац ше за екипу фабрики, прилапел сом и нє жаль ми прето, бо и  нєшка активно ґуґлам и барз сом полюбел тот спорт.  З часом ше у Дюрдьове позберала добра екипа з котру сом часто ходзел до Петроварадину и зоз котру зме зазначовали добри успихи на рижних змаганьох. Мой успих котри сом зазначел у тим спорту було змаганє на Роботнїцких спортских бавискох Войводини и бул сом треци. Найвекше знанє зме здобули на ґуґларнї у Бачким Ґрадишту дзе зме и найвецей часу препровадзели. У Ґрадишту єст стретнуце такволане „Лиґа без бриґа” у котрей ше змагаю екипи и указую цо научели, то наисце красне стретнуце и друженє у котрим шицки уживаме – приповеда Мирослав.

Вон и його екипа ище и нєшка участвую на Спортских бавискох „Яша Баков” и вше ше дзечнє одволаю на тот турнир. 

(Опатрене 71 раз, нєшка 1)