Лєто у маскох

автор и. чордаш 5. септембер 2020

Кед ше дахто одлучи на вельки крочай и пойдзе сам до швета, а ище ше там и знайдзе, то указує на добре искуство хторе треба з людзми подзелїц. Алє чи то значи и же ше зоз швета млади думаю врациц.

Даниєл Надь зоз Руского Керестура одлучел же би свою младосц и живот любел препровадзиц у иножемстве. Пред роком ше одлучел одпутовац до Австриї и там почал робиц и жиц, а о корони теди нє було, анї слова. Подзелєл з нами свойо искуство у иножемстве, а тиж и як там було под час корони.

– Жиєм у сиверней часци Австриї у Велсу. А понеже ми мац уж була у Австриї, я достал фамелийну визу и часом сом нашол роботу, гоч ту нє вельки проблем найсц роботу. Наприклад, кед сом сцигол до Австриї даз три днї сом бул шлєбодни, отворел сом рахунок у банки, написал животопис и придал сом го стреду, а пияток ме уж волали же од пондзелку можем присц и такой почац робиц – толкує Даниєл.

Даниєл гварел же му спочатку було барз чежко, бо бул сам без дакого свойого, робота була физично чежка, а емотивно му було ище горше, алє можебуц праве прето же му нє було лєгко дал ше усприч и дал шицко од себе же би шицко було як треба. Кед дакус вошол до „штосу” и звладал цо ма робиц було му вельо лєгчейше знаходзиц ше.

– Робим на пошти. Варош барз вельки, єст вельо улїчки, реони, а ми, можебуц, дзешецме дзелїме пошту по одредзених часцох. Мам од 120 до 160 пакети, кед жима, на Крачун, людзе наручую вельо, єст и по 200 адреси на хтори маме пойсц, а дакеди маме и 300 пакети випоручиц. Муши ше знац же дзе хтори будинок, хтори поверх, хто вельо наручує, упознаце людзох, єдноставно ту лєм искуство може помогнуц же би ши звладал тоту роботу – гутори през шмих и додава – кед сом пришол знал сом лєм начитац до дзешец, а и то сом научел през драгу од Сербиї по Австрию, алє кус по кус коло роботи ми уж шицко лєгчейше идзе. Нєдавно ґу мнє пришол ище єден пайташ зоз Сербиї, та зме почали упознавац вецей людзох, вєдно жедляриме у квартелю у варошу, маме вельки двор, купел сом себе авто, моторку и цо ше ми найбаржей пачи, почал сом путовац, лєм нє можем задумац як би було кед би нє було тей корони – приповеда Даниєл.

ДОБРЕ ДОМА, АЛЄ ДОБРЕ И У ШВЕЦЕ

Даниєл Надь гутори же є затераз презадовольни и вери же ше нє враци пошвидко, добре му дома и вше го дахто там будзе чекац, родичи и пайташе. Жаль му же є нє з нїма, алє гвари же кед так будзе роздумовац вец себе нїґда нє направи нїч у живоце. У Австриї є анї нє полни рок, а вельо посцигнул за тот час, дома би му требало и пейц роки голєм почац дацо.

Кед бул у Сербиї нє мож повесц же ше нє намагал поробиц дацо и почац самостойну роботу.

– Нє можем повесц же сом нїч нє посцигнул дома, у Руским Керестуре сом скоро два роки мал кафич „Москва”. Там сом орґанизовал „музику”, задовольни сом и можем повесц же то була барз велька школа живота. То сом почал робиц сам и було добре док функционовало, тераз мам иншаки плани и иншаки роботи и задумки, а и за кратки час ми ше дакус и пременєл живот – поцешено гутори Даниєл.

Епидемия вирусу корона залапела цали швет, у каждей жеми ше иншаки мири применьовало, Даниєл гвари же на початку епидемиї було панїки, алє у дутянох нїґда нїч нє хибело як цо то було у даєдних других жемох, алє же корона охабела вельки пошлїдки кед слово о туризме.

– У Австриї, цо ше дотика корони людзе ше барз притримовали мирох, ношели маски вшадзи и далєй ноша, єден час ше претаргло ношенє маскох остало лєм же су обовязни у автобусох, алє тераз врацене же маски обовязни вшадзи. Людзе ноша маски пре себе, нє прето же так розказане, так кед пойду до предавальнї и нє маю маску нїхто им нїч нє гутори. Дутяни нїґда нє преставали робиц, гоч велї фирми престали робиц, алє шицко то було накратко и людзе мали помоц од держави тальо кельо им требало за живот – бешедує Даниєл.

НОВИ ВИРУС ЗАСТАНОВЕЛ ПУТОВАНЯ

– Цо ше дотика туризму ту було проблеми. Перше було же даєдни гранїци отворени, после ше их заварло, вец ше их отворело лєм за даєдни жеми. У тим чаше велї були злєкнути и була велька панїка у цалей Европи нє лєм у Австриї. Я кед видзел же у Сербиї полицийни час нє знал сом же кому то и нач, алє озда лєм знали цо робели. Ту була панїка найвецей же хто откаль пришол, алє после того ше шицко змирело и кажде знова идзе по своєй драги.

Кед слово о Даниєлових путованьох, гутори же люби путовац и видзиц дацо нове. Под час корони часто путовал до Горватскей, Ческей, а жада пойсц и до Италиї. Потокловал нам и погуторел свойо искуства же яка процедура на гранїцох, и цо шицко потребне за тести.

– Зоз Австриї тераз мож пойсц до Нємецкей, Ческей, а Сербия ище вше заварта. Дзе ше пойдзе тераз нєт вецей того же кед ши бул у даєдней жеми, хтора у червеней зони, та мушиш буц у карантину два тижнї. Тоти цо допутую требали би буц у карантину дзешец днї, алє кед ше пороби тест и кед є неґативни вец нїкому нїч. До терминох за тестиранє чежко дойсц. Кед зме пришли остатнїраз зоз Горватскей волал сом и дзешец числа же бим нашол даєдну клинїку хтора роби тестираня и нє моглол сом полапац хто кому цо гутори. До конца сом лєдво нашол клинїку и такой сом ше тестирал и пре себе, а и пре роботу. Кельо раз сом бул даґдзе вшадзи сом робел тест. Першираз кед сом бул, остал сом лєм през викенд, та ми анї нє сцигли повесц же треба робиц тест, алє кед сом пошол други раз накадзи сом ше врацел поробел сом тест. Кед зме уж трецираз пошли було дакус озбильнєйше, були зме дакус длужей, та сом робел тест, а резултати сом мушел ношиц зоз собу, бо сом пошвидко путовал и до Ческей.

На гранїци нам ше нїч анї нє питали анї нас нє преверйовали, то би тести требало робиц вше кед ше виходзи зоз жеми, алє то превельо, бо бим мушел кажди дзень робиц тести. Тест кошта 120 евра и ище ше доплацує 15 евра же би резлтати сцигли скорей. Думам же нє треба буц заварти кед ше таке дацо случи, найлєпше ше добре розпитац, гоч барз чежко дойсц до правдивих информацийох, поготов на интернету. Кед ше сце путовац, вец наймудрейше пойсц на гранїцу и питац ше же цо найлєпше робиц – толкує Даниєл Надь.

Вецей файти тестох на Ковид-19 правя лєм замишательство. Даниєл пояшнєл же робел два файти. Перше робел єдну файту, бо нє бул упутени же цо му треба же би могол висц зоз Австриї, та поробел тест – плазма на антицела, хтори указую же чи дахто бул у дотику зоз корону. Тот тест, по його словох, нє ґарантує же дахто нє ма корону, алє ґарантує же нєт антицела у креви, и углавним тот тест нє барз бизовни. Други тест, хтори робел, бул ПСР тест, хтори як гваря найбизовнєйши. 

 

ИСКУСТВА МЛАДИХ

Мая Медєши зоз Руского Керестура того лєта путовала до Хурґади на морйо. Вона гутори же нє мушели виполнїц нїяки окремни условия же би одпутовали, виполнєли лєм єден папер же пред 14 днями нє були у контакту зоз заражену особу.

– Кед зме сцигли до Хурґади нє були окремни мири защити, на уходзе до готелу вимерали нам горучкиу и то шицко. Тераз ше там цалком нормално жиє. Кельо сом розумела, мали дакус пошлїдки, кед ше вирус першираз зявел и кед були заварти шицки гранїци, теди анї нє робели, бо нє було туристох, алє тераз шицко нормалне. Нє мали зме нїяки почежкосци, анї кед зме ше врацали, нє мерали нам горучку, нє требали нїяки тести, анї нїч. По приходу до Сербиї нє мушиме буц у карантину. Єдине цо ше розликує, то же зме цале лєто мушели ношиц защитни маски – закончує Мая.

Як ше гвари, кед ши зоз праву особу, нє битне же дзе, ши лєм най вам будзе фино. Ивона Бодвански зоз Нового Саду и Ненад Медич зоз Руского Керестура одлучели пойсц на морйо того року до Неуму у Босни и Герцеґовини. Ридко дзе могло пойсц на морйо, а там дзе могло, трабало робиц тест. Вони то нє сцели, та дознали же до Босни и Герцеґовини нє треба тести. Були на морю, а вец дакус путовали, обишли и други вароши.

– Прешлого року зме преходзели през Неум, єдине место на морю хторе нам ше попачело, та того року була совершена нагода же бизме го пошли видзиц. На гранїци нє требало нїяки тести, анї потвердзенє за змесценє. Було интересантне же зме путовали на моторки, та зме обишли вецей места, през драгу. Окрем у Неуму, були зме перше у Мостару, дзе зме такой обачели же нїхто нє ноши маски, анї нє водзи рахунку о дистанци. Так исто и у Неуму и у Сараєве, дзе зме були кед зме ше врацали назад до Сербиї. Конобаре, тарґовци, людзе хтори нас чекали у змесценю, нє мали маски. Видзели зме же их маю лєм подаєдни туристи – задовольно бешедую Ивона и Ненад.

– Тото цо зме замерковали то же шицки були барз любезни, приємни и сцели помогнуц. Шицко було нормалне и нє почувствовали зме нїяки пошлїдки пандемиї, окреме же ше там слабо водзи рахунку, а людзе були опущени. Неум красне и интересантне место, морйо чисте, то зме сцели. Кeд зме ше врацали дому, исто так, нє мали зме нїяки тестираня, а анї нам нє гварели же бизме требали пойсц до карантину, так же хто сце пойсц на морйо лєм ше муши потрудзиц и вибрац добру дестинацию – през шмих закончели.

 

(Опатрене 295 раз, нєшка 1)