Медиї у позарядових обставинох – животно важни, а подценєни

автор я. винаї 20. новембер 2020

Одбор за информованє Националного совиту Руснацох того року требал розполагац зоз буджетом у суми од 300 000 динари. На єдней зоз схадзкох догварене же ше средства вихаснує так же ше през рок будзе орґанизовац роботнї и семинари за, окреме младих, новинарох хтори информую на руским язику. Оправданосц и причина за таке постої – досц часто видзиме нови твари на телевизиї, читаме нови подписи у новинох або чуєме гласи на радию, и гоч то ремесло хторе релативно лєгко и успишно мож виучиц (голєм ше так часто дума!), вшелїяк, кед єст таланту и дзеки, заш лєм, як и у каждей роботи, исную даяки основни начала и правила роботи хтори ше на час муши научиц, а нє подло их анї повторйовац з часу на час. Тоти основни начала и принципи професиї ше муши почитовац, без огляду чи дахто на початку, на верху, чи при концу новинарскей кариєри.

Окреме то значне у условийох позарядовей ситуациї през хтору зме нєдавно прешли официйно, а у хторей ше, нєофицийно, ище вше на якиш способ находзиме. У чаше шветовей пандемиї хтора анї нас нє заобишла, заварти у своїх обисцох, скриваюци ше од нєвидлївого нєприятеля хтори забива у страшних мукох, кажде од нас глєдал даяку информацию, даяку потїху чи на интернету, чи на телевизиї. Кед у тим терашнїм моменту дахто ище нє похопел значносц информациї у нєшкайшим чаше, боїм ше же нїґда анї нє похопи. Тото цо позитивне у цалей приповедки коло информованя у вязи зоз вирусом то же ше нашо редакциї, окреме два найвекши – Радио телевизия Войводини и НВУ „Руске слово” притримовали шицких началох професиї и пре тото наша заєднїца ма благочасово, правдиви и точни информациї. А то у ситуациї кед влада панїка, збунєтосц и страх наисце барз значи. Така ситуация отвера дзвери за велї манипулациї, „кликбейти” и дезинформациї хтори, дзекеди, можу направиц и векшу чкоду яґод корона.

Могло би повесц, нажаль, же новинаре у нашей жеми уж и звикли робиц под прициском, кед знаме у яким стану сама професия. Епидемия го лєм звекшала. Источашнє, епидемия причина же велї други животни проблеми у шицких сферох дружтва, та и у новинарстве, пре природу стварох пошли до другого плану. Наприклад, ище вше актуална ситуация у Явним медийним сервису Войводини, дзе, можебуц ше здогадуєце, велї колеґове остали без роботи пре нєможлївосц предлуженя сотруднїцтва зоз аґенцию за обезпечованє роботи, лєбо були примушени прилапиц нови, вельо нєвигоднєйши контракти и условия роботи. Наявйовало ше стабилизацию после ребалансу державного буджету, кед РТВ-у мали буц врацени коло 200 милиони динари хтори им вжати у позарядовим стану. Медзитим, по нєдавно обявеним плану претресаня державней каси, Покраїнскому сервису врацене лєм 90 милиони. А новинаре и други роботнїки и далєй без роботи.

Спомнути ребаланс, окрем же нє заобишол и Покраїну и општини, випатра нє заобидзе анї национални совити меншинских заєднїцох у Републики Сербиї. Прето сом и написал на початку текста же „Одбор за информованє того року ТРЕБАЛ розполагац зоз средствами у суми од 300 000 динари.” Явно ше бешедує же зоз новим ребалансом шицким националним совитом зоз буджету будзе зрезане по 20 одсто. У новембру. При самим концу рока. Пиятина вкупних средствох… А уж ше шпекулує же ше тот тренд зменшаня предлужи и нарок. Кед же ше то зисци, каждому хто голєм кус провадзи случованя у нашим дружтве и держави, ясне же постої барз велька шанса же ше тот пенєж нїґда нє враци, анї нє надополнї. Вельо векша вироятносц же то постанє нови стандард, винїмок хтори постава правило, а кажде злєпшанє познєйше, гоч яке символичне, будзе представене як, нїби, старосц о меншинох и подкрипене зоз процентуалнима ґрафиконами хтори, реално, нїч нє знача. Лєм ше треба здогаднуц остатнього „звекшованя” пензийох.

Роками у тей держави лєм єдна ствар сиґурна, а то же буду виберанки. Праве прето нє можем сиґурно повесц зоз чим будзе розполагац Одбор за информованє. Нє лєм нарок, алє и по конєц чечуцого пандемийского 2020. Од того, алє и од дальшого розвою епидемиолоґийней ситуациї, буду завишиц и активносци Одбору за информованє. Вшелїяк же роботнї и семинари у таких обставинох нє приходза до огляду анї у блїзкей будучносци. Кед же уж нє годно укладац до едукациї, потрудзиме ше укладац до лоґистики. Насампредз, помогнуц, кельо то будзе можлїве, нашим медийом у опреми и технїки. На тот способ, наш Одбор, заправо, нє направи винїмок, анї нє пороби нїч нове, лєбо спорне. Скоро одкеди постої тото фахове цело Националного совиту Руснацох, у каждим зволаню и каждим финансийним плану мало визначену тоту активносц. Розлика лєм же дакеди то була єдна од велїх активносцох у року, а тераз ше годно случиц же будзе єдина.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово.

(Опатрене 85 раз, нєшка 2)