Найглєданша лакотка у лєтних дньох

автор ол. русковски 28. авґуст 2020

Сладоляд сиґурно же єдна зоз ошвижуюцих лакоткох котру любя шицки ґенерациї – наймладши, алє и гевти кус старши, та и найстарши. Настал пред вельо виками, у Китаю, дзе го правели з ляду и млєка и на тот способ доставали тоту лєтну лакотку.

Познєйше ше сладоляд розширел по цалим швеце, та пришол и до Италиї, за котру ше часто гвари же то жем котра ноши титулу найлєпшого сладоляду. З часом, тота лакотка дожила рижни трансформациї, та нєшка постоя сладоляди зоз найрижнороднєйшима смаками.

Єдно зоз местох дзе ше жителє Коцура, алє и шицки котри го нащивя, можу розхладзиц зоз сладолядом у цеплих лєтних дньох то Самостойна погосцительна предавальня „Оаза”, котра ше находзи у самим центру валала. Як нам гварела власнїца „Оази” Любица Колошняї, на першим месце то гамбурґерия, дзе окрем єдзеня шицки госци можу поручиц и рижни файти напою, а однєдавна у лєтней сезони понукаю и сладоляд.

– Зоз погосцительством ше занїмаме уж длуго. До роботи зоз сладолядом зме вошли цалком случайно, пред пейцома роками. Кед зме поставяли тенду на „башту”, понеже зме ю прекупели, на тенди було виписане „цукрарня”. И так нам почали приходзиц госци и глєдац сладоляд, а ми го нє мали. Теди зме пришли на идею опробовац ше и у тим, и попри иншого предавац у „Оази” и сладоляд – почина приповедку Любица.

СЕЗОНСКЕ ПОНУКНУЦЕ

Як гвари, з початку ше кус и обавала, понеже досц роботи було и у гамбурґериї, алє єй супруг Златко бул оптимистични и рушели зоз ширеньом роботи у тим напряме. До свойого понукнуца додали и сладоляд, котри з початку брали од єдного поднїмателя зоз Коцура.

– Крашнє зме сотрудзовали, алє после даякого часу зме видзели же нєт ту даякого заробку, цена нам нє барз одвитовала, а шицка робота нам досц часу однїмала. Алє, понеже ше нашо госци уж звикли же ше у нас можу засладзиц и ошвижиц з тоту лакотку, ришели зме почац правиц наш сладоляд – толкує Колошняйова.

Дакус ше попрезнавали и порозпитовали як то шицко функционує, яки машини им потребни, а найвецей информациї Златко достал на єдним Польопривредним сайме у Новим Садзе котри нащивел. Ту ступел до контакту зоз фаховцами котри и продукую шицки потребни состойки за сладоляди.

– Фирма з котру зме почали сотрудзовац послала свойого роботнїка котри нас обучел и указал як ше точно роби и прави сладоляд. З початку то робел Златко, а однєдавна шицку тоту роботу на себе превжал наш син Дамян. Заинтересовал ше за цали поступок продукциї сладоляду, и о тим тераз найвецей вон водзи рахунку. Златко му помогнє кед потребне, обезпечи шицки потребни состойки, алє премерйованє и мишанє состойкох, сипанє до шкатулох за сладоляд, пакованє до змарзовачох найчастейше роби сам Дамян – цеши ше Любица.

По єй словох, затераз нє маю амбициї преширйовац роботу зоз сладолядом, цалком достаточно тельо кельо направя. Дамян ище вше ходзи до стреднєй школи, та як гвари Любица, можебуц кед закончи школованє будзе жадац усовершовац ше у тим напряме, алє то уж укаже час.

БОГАТСТВО ФАРБОХ И СМАКОХ

Тота лєтня лакотка ше добре предава, госци задовольни, а то найбаржей потвердзує  тото же ридко кеди нєт госцох опрез витрини виполнєтей з рижнима фарбами и найрижнороднєйшима смаками сладоляду.

– Старши ше найчастейше опредзелюю за смаки як цо то ванелия, чоколада, пунч, лїсковец, ягода, малина и тоти сладоляди вше мушиме мац. Младши и дзеци любя кус модернєйши смаки, та ту вец и лимун, йоґурт-вишня, йоґурт-ягода, рафаело, нутела, яфа, плазма, сникерс, лєсова овоц, желєне яблуко, киви, черешня-кола, страчатела, еврокрем… Алє, тельо єст рижни смаки же анї нєможлїве мац  шицки, бо би нам за тото требало барз вельо простору. Ослухуєме наших госцох и намагаме ше понукнуц им тото цо им найцикавше и цо найвецей жадаю – приповеда Любица.

Як нам гварела на концу Колошняйова, з роботу су задовольни, планую продуковац сладоляд и надалєй, а нашмеяни, часто и мурцави, дзецински твари док ше засладзую з тоту лакотку –  то їх найвекша награда.

(Опатрене 121 раз, нєшка 1)