Нашо новини нєшка и ютре

автор дю. латяк 27. октобер 2020

„Понеже штредком другей децениї 21. вику основни напрямки  поставени, дефиновани формат и форма публикациї, шлїдзел период трансформованя и осучашньованя „Руского слова”, насампредз  фокусованє редакторскей политики на змисти хтори ше публикую, а хтори и тераз тирва. Намира же би ше новини консолидовали и далєй еволуовали до модерного дружтвеного и фамелийного маґазина наменєного широкому пасму читательох по руски. Ґу тому цилю нєшка идзе „Руске слово”, а прешвечени сом же добру часц драги уж прешло” – пише Иван Сабадош, главни одвичательни редактор новинох „Руске слово”, а його напис предлужуєме на бокох того фельтону.

„Tижньови глашнїк по руски „Руске слово” нєшка шлїдзи  редакторску политику хтора ше розвива од октобра 2013. року и концепт яки настал з преходом новинох на маґазински формат з нагоди їх 70-рочнїци штредком 2015. року. Тоту вельку пременку, розпочал тедишнї главни одвичательни редактор др Борис Варґа з потримовку тедишнєй директорки Установи Мартици Тамаш, а чежко же би ше то удало без ентузиязму редакторох Михайла Симуновича, Любомира Сопки, и покойного Михайла Зазуляка. Чесц и задовольство було робиц з такима колеґами. Треба, медзитим, визначиц же члени редакциї хтори нєшка правя и ушорюю „Руске слово”, и попри шицких пременкох и иновацийох хтори запровадзени, на розуме, насампредз, маю же як настали, одкаль виключкали и цо нашо новини знача за руску заєднїцу у Републики Сербиї нашо колективне и тирваце явне добро, жвератко нашого єствованя на тим просторе, хторе нас провадзи остатнї 80, а заправо 100 роки. Традиция глїбоко укоренєна у „Руским слове”, бо и воно нєрозлучна часц тей традициї. Медзитим, окаменєна традиция хтора ше нє меня и нє превипитує, нє ма перспективу. Прето пременки хтори реинтерпретую и ошвижую традицию нєобходни з часу на час. Прето и тото цо ми нєшка робиме нє конєчне, анї нє остатнє цо ше у „Руским” меня, лєм є затераз найновше.

МИСИЯ И ОДВИЧАТЕЛЬНОСЦ

Як глашнїк меншинскей националней заєднїци, „Руске слово” попри основних задаткох конвенцийного медия – информовац, едуковац и понукнуц розвагу, ма ище єден сущни задаток, а то чувац и розвивац язик, национални идентитет, свидомосц  и чувство припадносци  рускей националней заєднїци.  У тей мисиї, „Руске слово” промовує и афирмує колективни национални интереси, артикуловани през роботу Националного совиту Руснацох и других актерох руского националного живота, хтори обзнанєни у важацей Националней стратеґиї Руснацох.

Нєобходне, медзитим, визначиц же одвичательносц и обовязка медия же би у тим нїґда и нї на яки способ нє потупйовал людске и гражданске право поєдинца же би ше о тих питаньох вияшнєл индивидуално и з власну дзеку. Тиж, без огляду же „Руске слово” пошвецене заєднїцкому задатку як и шицки други институциї културней автономиї, здруженя и други актере руского националного живота, а то злєпшанє положеня рускей националней заєднїци у АП Войводини и Републики Сербиї,  „Руске слово” ше у роботи на першим месце водзи зоз законскима предписанями з медийней сфери, и професийнима и етичнима стандардами хтори одредзени з новинарским Кодексом.

Процеси самореґулованя „Руского слова”, розпочати у предходних рокох, резултовали з прилапйованьом Интерного етичного кодекса медзи НВУ „Руске слово”  и Националним совитом Руснацох як снователя, цо потераз пионирске подняце на меншинскей медийней сцени у нашей жеми, и потвердзенє же запровадзени правила и стандарди и надалєй треба дошлїдно почитовац.

Конкретно, „Руске слово” ма шлєбоду и обовязку саме утвердзовац власни информативни праг, односно акцентовац теми, феномени и зявеня хтори од явного интереса за припаднїкох рускей националней заєднїци, а нє интересантни су медийом хтори наменєни общей популациї. Источашнє, общедружтвени теми ше спатра през призму руского националного интересу. Нєшка  „Руске слово” конциповане як медий хтори промовує вредносци гражданского дружтва з окремну сензибилносцу за руски интереси, традицию и културу. Начални принцип того опредзелєня и редакторскей политики мож дефиновац як  „Руснаци у сучасним швеце” и по особним прешвеченю, найлєпша є охрана од асимилованя, а з другого боку автоґетоизованя припаднїкох рускей националней заєднїци.

Попри добрих контактох и коректних одношеньох з институциями културней автономиї Руснацох и другима рускима медиями, локалнима самоуправами дзе жию Руснаци и у покраїнских институцийох,  главни партнере у витвореню такого концепту „Руского слова”  були и буду орґанизациї цивилного дружтва, як и нєзависни фахово новинарски асоцияциї.

ВИВОЛАНЯ ЧАСУ ПРЕД НАМИ

Новини „Руске слово” пременєли ше нє лєм визуално, алє и змистово. Насампредз, обявюю виключно авторски материяли своїх новинарох и сотруднїкох, а хаснованє аґенцийних текстох, нє рахуюци ту власни Рутенпрес, ше керує. Кед слово о новинарским приступе, зменшане число елементарних жанрох, окреме висткох. У обласци жанрово зложенших новинских формох окреме значни концепт редакторских и авторских темох, односно статьох, лєбо написох. У виборе и акцентованю темох,  як и у їх ушорйованю, редакторе ресорних рубрикох маю автономию, покля рубрика сполнює професийни и змистово стандарди и провадзи редакторску политику „Руского слова”. Вецейдеценийне искуство и компетентносц так ше у пракси може вихасновац же би редакторе активно формовали напрям и идентитет звереней рубрики през селекцию и ушорйованє новинарских текстох, алє и були перши авторе у своєй рубрики.

Анґажованє вонкашнїх и гонорарних сотруднїкох лєм у рамикох предвидзеного числа и запланованих и доступних финансийних средствох хтори нє загрожую стабилне функционованє Установи. Важне надпомнуц же вонкашнї сотруднїки, новинаре ветеранє и початнїки, нє робя место редакциї, алє даваю автентични материяли и иншаки новинарски приступ хтори ошвижує змист „Руского слова”.

У пракси ше, медзитим, окреме указує криза кед слово о младших сотруднїкох. Вельо часу и енерґиї уложене до професийней обуки и формованя будуцих новинарох, алє вони у терашнїх обставинох траца интересованє и одходза там дзе перспектива, насампредз еґзистенция, плаца и стаємне роботне место, вигляднєйши и сиґурнєйши. На єден способ то розумлїве. То нє лєм проблем тераз, алє и будучносци „Руского слова”.

На уровню Установи єст прешвеченє же ше нє шме шпоровац на рахунок фахового кадру и людских ресурсох хтори нєобходни за нормалне функционованє и сполньованє єй основней дїялносци, медзитим, ширши актуални дружтвено-политични обставини и контекст нє нагадую пременки на лєпше.

Кед на розуме маме як ше швидко и сущно меняю медиї у другей децениї 21. вику, кед под налєтом интернета и дружтвених мрежох нє загрожена лєм друкована преса, алє и традицийни електронски медиї як цо радио и телевизия, чежко предвидзиц и яке будзе „Руске слово” о рок-два, а дзе ище же у якей форми и виданю дочека свойо перше сторочє. Медзитим, скоро же уж ясне яки буду мушиц буц новинаре шлїдуюцей ґенерациї „рускословцох” хторих найскорей будзе менєй, а буду мушиц вецей робиц. Фахово компетентни и практично схопни, мултимедиялно писмени и жанрово рижнородни, широкей сфери интересованьох и, понад шицкого, нєогранїченей любопитлївосци. Лєм так годно сполнїц можебуц и найточнєйшу дефиницию тей прекрасней професиї, же новинар нє муши знац шицко, алє вше муши знац кому ше и цо опитац…”

ПРЕДНОСЦ МЕНШИНСКОГО МЕДИЯ

Як глашнїк хтори ше, по началох явного интересу у обласци информованя на меншинских язикох, дотирує з державного буджету, „Руске слово” нє комерциялни медий и нє завиши од условийох на медийним тарґовищу. То значи же ше може унапрямиц на широки спектер дружтвено значних темох хтори нє у фокусу общей явносци. У рамикох рускей заєднїци, увагу прето пошвецує  и темом хтори ше дотикаю лєм узкоспецифичних цильних ґрупох по рижних критериюмох як цо возростни, професийни, идеолоґийни, териториялни и други.

(Предлужи ше)

7

(Опатрене 105 раз, нєшка 1)