Нектарини приноша заробок

автор вл. дїтко 31. юлий 2020

У продукованю брескиньох на дзевец гольтох роби цала фамелия, а по потреби анґажую и наднїчарох. Гоч з початку випатрало же тот рок будзе чежки и у економским смислу, предаванє брескиньох идзе добре и мож заробиц.

Кажди продукователь перше ма найвекшу бриґу як випродуковац одредзени продукт и вифинансовац продукцию, а потим и як го предац и заробиц. Праве тих лєтних дньох главна бриґа фамелиї Данила Штефанчика, познатого продукователя брескиньох нектаринох зоз Бикичу, же би було попредате тото цо зродзело у овоцнїку. И так уж 15 роки, бо Штефанчиково маю дзевец гольти под брескинями, на хторих продукую даскельо файти нектарини.

– Продукователь нїґда нє задовольни цалком. Чи слово о хвилї хтора зна буц нєвигодна, чи слово о пласману и цени продукта, кажди рок єст дацо цо онєможлївює же би ше поведло „е тот рок наисце бул лєгки и шицко пошло єдноставно и добре”. У овоцнїку хтори ше находзи на дакус нїзшим терену, на коло трох гольтох, мраз направел чкоди и  преридзел плоди. Медзитим, на концу то ище и випадло добре, бо брескинї ту були лєпши, а плоди баржей наросли. У овоцнїку хтори ше находзи на висшей часци нє було мразу, мушело ше преридзовац плоди, та их було на жеми як кед попадаю шлївки – толкує Данил Штефанчик.

До продукциї уключена цала фамелия. Данилова супруга Добрила, потим син Янко и нєвеста Биляна, други син Даниєл и унучата, Янково дзеци Ема и Данило. Без такей добрей роботней моци нє могло би постарчиц шицки роботи у овоцнїку. Кажде з нїх ма свойо задлуженє цо будзе робиц. У найвекшей сезони Штефанчиково анґажую и надїчарох, дакеди аж и осмерих, завиши од потреби. Алє и ту єст проблеми.

– Нєшка чежко найсц доброго наднїчара, бо людзе, випатра, нє сцу робиц и заробиц. Приходза ми наднїчаре зоз  Привиней Ґлави, Беркасова и Шиду. За годзину роботи су плацени 250 динари. Випатра же анї то нє достаточно прицагуюце. Оберанє брескиньох нє лєгка, алє  анї нє така барз чежка робота, и  мож заробиц – гвари Штефанчик.

Кед слово о предаваню брескиньох, значна часц ше попреда у Шабцу и Сримскей Митровици на кванташу, по цени од 80 динари по килограму а дараз и вецей, кеди як одредзи тарґовище. Значна часц ше попреда и на пияцу у Шидзе, дзе Данила уж шицки добре познаю як „бачика з калапом”, хтори любезно понука брескинї. На початку сезони цена була медзи 100 и 120 динари, а тераз є 80 динари.

– Людзе перше патра яки квалитет, а вец и на цену. Роками уж предавам брескинї на пияцу у Шидзе и купци ме добре познаю, та мам стаємних купцох хтори купую. Єдна часц ше попреда и до иножемства бо приходза людзе зоз Горватскей. Тераз пре пандемию вируса корона чежше, алє приходза и им предам и по 300 килограми, бо вони кед приду нє купую килу-два, алє на ґайбочки и то барз значи – задовольно гвари Данил Штефанчик. 

ВЕЦЕЙ ПИРСКАНЯ ПРЕ БЛАГУ ЖИМУ

Данил Штефанчик нам гвари же нєт продукция брескиньох без хемийного третираня, а того року требало дакус вецей пирскац як звичайно, бо жима була благша и од яри було вецей чкодлївцох и условия за розвой хоротох. Концом мая у бикичским хотаре було и каменцу, хтори у єдней часци овоцнїка очкодовал плоди.

(Опатрене 72 раз, нєшка 1)