Нови период нашей новинки (VI)

автор дю. латяк 3. авґуст 2020

У перших дньох по ошлєбодзеню Бачкей живот ше почало орґанизовац на нових дружтвених основох. Тот процес ше одвивал и по местох населєних з Руснацами, а єден з перших крочайох на културно-просвитним планє бул обнова настави у школох. Акция за отверанє рускей ґимназиї почала нараз зоз акцию за видаванє новинох

Попри основней школи уж 25. фебруара 1945. року у Руским Керестуре почала з роботу ґимназия з руским наставним язиком,  перша у историї южнославянских Руснацох. У тей ґимназиї бул позберани наставни кадер  углавним зоз припаднїкох рускей националней заєднїци, а роботни ентузиязем и шлєбодарске розположенє при тих людзох було огромне. Праве медзи нїма ше народзела инициятива за предлужованє информованя бачванско-сримских Руснацох прейґ новинох на власним язику. Попри тим, инициятива наших просвитних роботнїкох з новоотвореней ґимназиї була цалком у складзе зоз намаганьом покраїнских орґанох же би цо скорей на дїлу витворели одлуки Другого зашеданя АВНОЮ, окреме гевти котри ше одноша на родну ровноправносц народох и народносцох. У другей половки мая 1945. року Аґитпроп Єдинственого народноошлєбодительного фронта Войводини послал до Руского Керестура своїх членох Милоша Хаджича, Радомира Рашу Радуйкова и Милутина Райковича (котри ше 1948. року розишол зоз политику КПЮ) же би „орґанизовали” видаванє новинох и на руским язику, подобнє як цо то було при Мадярох, Словакох и Румунох.

И НОВИНИ И ҐИМНАЗИЯ БУЛИ У ПЕРШИМ ПЛАНУ

Документи о пририхтуюцим периодзе за видаванє новинох на руским язику у нам по тераз доступних жридлох нє зачувани, алє остали шведоченя значного числа керестурских политичних активистох з гевтого часу. Медзи нїма були учитель Евґений Планчак, аґроном и просвитни роботнїк инж. Штефан Чакан, теди учитель-наставнїк (познєйше дипломовани правнїк) Евґений Джуня, професор Яша Баков, професор Гавриїл Г. Надь и друкар Дюра Биндас, котри потвердзели же акция за видаванє новинох почала нараз зоз акцию за отверанє рускей ґимназиї. Єден таки сход отримани у Шидзе зоз представнїками зоз Шиду, Миклошевцох, Петровцох, Сримскей Митровици, Вербасу, Коцура и Руского Керестура. Ґрафични роботнїк Дюра Биндас у своїх здогадованьох спомина же подобни сход отримани нєодлуга и у Новим Садзе, дзе окончена остатня догварка и консултациї о початку видаваня новинох. Вон спомина же аж после того сходу до Керестура пришли представителє Аґитпропа з Нового Саду.

На схадзки у Керестуре подзелєни рижни задлуженя. Друкарня припадла под компетецию Месного одбору Єдинственого народноошлєбодительного фронта у Руским Керестуре, а Редакцийни колеґиюм у составе Евґений Планчак, Штефан Чакан, Евґений Джуня, Яша Баков и Гавриїл Г. Надь тиж так. За формалного видавателя бул меновани Културно-просвитни совит, котрому у тим чаше на чолє бул Яким Бесерминї, котри ше мал остарац за реґистрацию новинох при покраїнских власцох и набавиц потребни новински папер и друкарску фарбу. Конєчно, на початку юния 1945. року закончени шицки пририхтованя и обезпечене допущенє од покраїнских власцох, та ше перше число „Руского слова” на керестурских улїцох нашло 15. юния спомнутого року. О даскельо днї го по пошти достали и Руснаци у других местох.

ЦЕСНА ВЯЗА З РУСКУ МАТКУ

Уж од першого числа „Руске слово” постало явна трибина на котрей ше виношели рижни думаня о будуцей националней орґанизованосци Руснацох у новей Югославиї. Од самого початку було ясне же наш народ нє сце остац лєм на средствох явного информованя (на политично-информативним гласнїку и на часопису за дзеци) на своїм язику, алє сце розвивац и литературну творчосц и други институциї у обласци култури. За тото було потребне мац єдну общу руску културну асоцияцию, котра би ше старала о шицких националних потребох нашей националней заєднїци на тих просторох, подобней, алє и розличней, як цо то медзивойнове Руске народне просвитне дружтво. Уж у другим чишлє „Руского слова” визначує ше потреба твардейшого повязованя Руснацох у Бачкей и Сриме, та ше предклада „обновйованє” роботи РНПД-а, алє „на цалком иншаких идейних и орґанизацийних принципох”. Автор статї спомина же „РНПД постало власносц даскелїх людзох, котри найважнєйши проблеми руского народу ришовали през призму своїх власних узких интересох”. Прето ше предклада нова физиономия будуцей културней орґанизациї, котру автор статї условно наволує „реорґанизоване РНПД”. После схадзкох Акцийного одбору, отриманих у Шидзе (19. авґуста) и у Дюрдьове (23. септембра), сновательна схадзка новей рускей културней асоцияциї отримана 21.октобра 1945. року у Руским Керестуре, и на нєй тота асоцияция достала мено Руска матка. Гоч теди „Руске слово” уж було орґан Покраїнского одбору ЄНОФ за Русинох у Войводини, вяза медзи його редакцийним колеґиюмом и Руску матку була барз цесна.

Ище под час пририхтованя Сновательней схадзки Акцийни одбор меновал Редакцийни одбор за пририхтованє Календара за 1946. рок, до котрого вибрани скоро шицки члени колеґиюма „Руского слова”. Нєт сумнїву же ше ту думало и на видаванє других публикацийох. Тиж так, за першого секретара Рускей матки вибрани инж. Штефан Чакан, котри бул и главни и одвичательни редактор „Руского слова”. И вообще: члени Редакцийного колеґиюма „Руского слова” були тота главна моторна сила нє лєм у видавнїцтве, алє и у другей дїялносци Рускей матки. Прето мож повесц же вяза медзи „Руским словом” и Руску матку у перших повойнових рокох була така цесна же анї резултати у їх роботи нє мож окреме розпатрац.

ЯК НОВИНИ ДОСТАЛИ НАЗВУ

На основи першей поради новини мали ношиц мено „Глас Руснацох”. Видно то зоз допису, котри у мено МНО, Секциї за нукашнї дїла у Руским Керестуре под числом 1886/45, од 4. юния 1945. року подписали: секретар Велимир Рац и предсидатель Йовґен Надьлукач. Медзитим, зоз таким меном ше нє шицки зложели, та ше глєдало адекватнєйше. Углавним, шицки були согласни у тим же нови новини нє шму зоз свою назву асоцировац анї на медзивойново „Руски новини”, анї на „Русску зарю”. Конєчно прилапена назва „Руске слово”, яку предложел тедишнї член Редакцийного колеґиюма и директор ґимназиї професор Гавриїл Г. Надь.

(Предлужи ше)

(Опатрене 65 раз, нєшка 1)