О пчолох, овцох, кобули Рами

автор Мая Зазуляк Гарди 29. октобер 2020

Студентка Милица Кнежевич з Руского Керестура ужива буц дома, на валалє зоз свою фамелию, дзе єй нїґда нє допито, бо мацери помага коло продукованя и предаваня меду, а на дїдовей фарми овцох задлужена є за евиденцию. Од того шицкого, Милица на валалє найволї час препровадзиц зоз кобулу Раму, хтору барз люби и шедлац.    

Милицов дїдо искусни пчолар, а кед ше престал зоз тим занїмац, о даяки час роботу превжала єй мац. Тераз до тей „сладкей роботи” уключени и Милица и єй младша шестра Лана, а интересантне же наша собешеднїца алерґична на пчоли, та муши буц барз осторожна.

– Ми помагаме цо треба. Понеже сом алерґична на пчоли, нє можем вельо помагац на дїдовей фарми, дзе маме коло 50 кошнїци, алє я вец робим дома кед, наприклад, фуркаме мед, сипеме, правиме рами за пчоли, чисциме… Тераз ходзиме кармиц пчоли, бо вонка уж нєт досц квитки, та ходзим зато и я, бо ше идзе вечаром, кед пчоли уж нука. Вони през дзень лєтаю, а кед слунко зайдзе, уходза нука. Карми ше их зоз воду и цукром, а на жиму ше прави, такволани поґачи. Вше ше им дава вельо, бо ше нє зна кельо жима будзе тирвац. Часто ше случи же тоти скупи прейду горше, бо кед жима длуга, а пчоли нє маю цо єсц, вони поздихаю – толкує Милица, а по єй бешеди мож обачиц же ше и вона уж досц розуми до продукованя меду.

Милица найбаржей задлужена за предаванє меду на интернету дзе, гвари, робота идзе добре, бо людзе зоз варошох ценя домашнї продукти.

– На интернету єст ґрупа „Мали продукователє Сербиї”, дзе предаваме мед, алє и на других сайтох. Купую людзе од вшадзи, дїдо аж нє вери же наш мед посиламе и до Беоґраду, Шабцу… Маме три файти меду, предаваме и восок, а тераз зме зоз Лану правели и маджун зоз шлївкох, та и вон на предай. У варошох нє маю дома домашнє, та ценя таки природни продукти. Пошлєм им и слики, видеа, дзе видза же то наисце домашнє, бо им висликуєм криштальови мед, таки густи, а то вец знак же є прави, бо кед мед зоз цукру, вон ше нє може кристализовац. Тиж, предаваме мед и на пияцу у Керестуре, а шестра и я за тото задлужени кажду другу соботу – гвари Милица.

Вона толкує же треба любиц тоту роботу, алє же заш лєм найважнєйше искуство и знанє о роботи зоз пчолами. Тиж, потолковала нам и же ше у тей роботи муши буц барз змирени, бо пчоли чувствую кед дахто нервозни, та теди и покусаю.

– Кед помали робиш з пчолу, барз мали шанси же укуши. Кед фуркаме мед и кед приду, лєм их помали з руку склонїм и вони пойду, а кед бим була нервозна, сиґурно би укушели. На початку сом ше бала пре алерґию, алє тераз сом уж научела як ше мам справовац коло нїх – додава Милица и визначує же тот рок бул єден з найгорших за продуковательох меду.

Окрем того, вона помага и дїдови коло фарми овцох, а Милицова робота заводзиц до компютера громаду податки хтори ше муши зазначовац за матичени овци. На фарми скорей бул и їх облюбени любимец, Липицанер Рама.  

– На компютеру до таблїчкох мушим записовац шицки податки о каждей овци, то робим зоз бабу, а Лана тото водзи на паперу. Кед бул инспектор за субвенциї, указала сом им як я то шицко заводзим и похвалєли ме же як сом обдумала и направела тоти таблїчки. Жаль ми же зме пре бирократию мушели зоз фарми премесциц нашого коня дому до хлїва. Тераз ю нє мам места дзе шедлац, лєм по дворе. Мама и дїдо ме научели шедлац, а як менша сом була и у школи шедланя. Рама барз мила и нїґда нє копнє до дакого. Нє можем анї описац яке то красне чувство шедлац коня. И спадла сом вельо раз, алє вредзи… Гваря же анї нє научиш шедлац док нє спаднєш – приповеда Милица и визначує же кед останє жиц у Керестуре, сиґурно будзе мац свойого коня, без тей животинї анї нє сце задумац живот на валалє.

Наша собешеднїца тераз студира нєкаждодньови напрям на Польопривредним факултету, на хторим ше цалком пренашла, бо перши факултет на хтори ше уписала нє виполнєл єй обчекованя.

– Назва мойого напряму Хаснованє, защита и ушоренє водох. То мали напрям, нєт конкуренциї, нас тераз на другим року єст лєм тройо. По законченю моя робота будзе, наприклад, одредзиц дзе най ше копе беґель, яки най будзе глїбоки, дзе посадзиц древа, одредзованє квалитету води итд. Наисце го препоручуєм тим цо любя таке, нє барз є чежки, професоре добри, мож покладац испити прейґ колоквиюмох, такой у другим року єст пракса, а робота глєдана. Барз ше ми пачи. Нє була сом задовольна на першим факултету и знала сом же го сцем пременїц, а анї сом нє знала же постої тот напрям на хторим сом тераз, док сом ше баржей нє презнала. Слабо ше за ньго зна, та го плануєм присц презентовац и до керестурскей Школи – потолковала Милица на концу тей розгварки свойо искуство коло студираня и препоручела младим же би ше пред уписованьом добре презнали и поопатрали шицки факултети, бо як наглашує, єст и таки напрями за хтори ше слабо зна, а квалитетни су и лєгчейше з нїма найсц роботу, як зоз даєднима фахами хтори тераз популарни.

(Опатрене 168 раз, нєшка 1)