Паприґа ше добре предава

автор л. кухар 13. октобер 2020

Природне околїско паприґи Централна и Южна Америка, алє ше пре економски причини и пре вше векше хаснованє у людскей поживи тота рошлїна розширела по цалим швеце. На наших теренох традиция продукованя паприґи длугока и успишна.

Паприґу мож випродуковац на рижни способи. Два основни способи продукциї паприґи то: продукция у завартим (пластенїки, склєнярнїки) и на отвореним. Продукция у завартим на наших просторох менєй заступена и служи лєм за вчасну продукцию. Продукция паприґи на отвореним  вельо интересантнєйша нашим парастом, и ту ше зявюю два файти продукциї: продукция паприґи зоз пресади на чарней фолиї и продукция без фолиї зоз нашеня. Польопривредни продукователє у Ґосподїнцох, а медзи нїма и наш млади собешенднїк Петар Семан, продукує паприґу без фолиї зоз нашеня.

– Така файта продукциї нам ше у остатнїм чаше указала як барз удатна. Паприґу ше садзи зоз окремну машину концом априла, а перши узрети плоди дава початком септембра. У такей системи роботи паприґа сцигує дакус познєйше, алє ше указало же ше у остатнїх пейц-шейсц рокох у тим чаше ю ше найвецей глєда на тарґовищу и ма найвекшу цену – приповеда польопривредни продукователь Петар Семан.

ТРОШКИ ПРОДУКЦИЇ

У тей системи трошки продукциї паприґи зменшани у одношеню на продукцию паприґи зоз пресади на фолиї, гоч зоз другого боку маме ризик од вчасних мразох, так же ше случує же у даєдних рокох паприґа нє дозреє, односно пообера ше лєм перше, евентуално друге коло.

– Продукция паприґи зоз собу ноши вельки трошки и нєпреривни укладаня до механїзациї. Того року сом  оберац почал початком септембра, а сезона ище вше тирва. Мам коло шейдзешат роботнїкох котри у сезони каждодньово на полю. Паприґу обераме у ринфузи до прикочох, а потим ю дома класираме. Першу класу кладземе до шкатулох, тота паприґа ше предава як перша класа по цени од 60 по 80 динари, а другу класу пакуєме до мехох и вона идзе по цени од 30 динари до фабрики за преробок. Паприґу ше того року досц глєда так же зоз єй предаваньом нє маме проблеми, єдини проблем же урожай того року вельо менши як влонї пре нєвигодну хвилю. Спадло вельо дижджу теди кед нє требало. У тей хвильки у тей нашей продукциї найвекши проблем, окрем хвилї, найсц роботнїкох – гвари Семан.

ЗВЕКШУЮ ШЕ ПОВЕРХНОСЦИ

Поверхносци под паприґу ше у Войводини з рока на рок звекшую. Скорей ше паприґу традицийно садзело лєм у Руским Керестуре, а тераз ше ю продукує по цалей Войводини. Причина тому то вецейрочна висока цена и єй вельке поглєдованє на тарґовищу. Велї парасти ше досц швидко опредзелюю за пестованє паприґи, медзитим велї з нїх после даскелїх рокох дойду до заключеня же успих при продукциї паприґи нє заґарантовани. Паприґа як рошлїна вимага вельке знанє и витирвалосц, так же на велїх парцелох маме мали урожаї хтори нє можу оправдац уложени средства и труд.

– Робота котру робиме уж традиция у нашей фамелиї, бо и дїдо продуковал паприґу, и мой оцец коло трицец роки, а тераз предлужел и я и надалєй думам преширйовац роботу и укладац до продукциї же бим мал цо лєпши квалитет. Од паприґи тераз маме слоново ухо котре ше наисце указало як одличне и кус бабури и ами, котри сом того року першираз посадзел, алє то ми будзе и остатнїраз. Барз сом нє задовольни зоз єй плодами того року, и проблем же вельо вецей часу одходзи на толкованє роботнїком як ше обера, котру шму, а котру нє шму оберац, а шицко то одбера вельо часу и пенєжи – приповеда Семан.

ПОДЛИ РОК ЗА ЦИБУЛЮ

Окрем паприґи  Семанова фамелия ше занїма и зоз продукцию цибулї. Того року цибуля ма барз подлу цену, затераз ше нїяк нє предава, а продуковательом остава лєм наздаванє же приду лєпши часи за тоту културу. Цена тераз  16 динари, а даєдни ю предаваю и за 11 динари.

– Тот рок барз подли за цибулю. Вельо єст погубеней и прето барз вельо остава на полю. Прешли роки бул одлични и цо ше дотика урожаю и квалитету, алє и цена була добра, та ше велї „залєцели” и уложели до продукциї шицко цо треба, алє хасен нїяки – гвари Петар.

(Опатрене 69 раз, нєшка 1)