Позарядови стан пременєл способ пласованя продуктох

автор с. саламун 27. април 2020

Преглашованє позарядового стану у Републики Сербиї вимага нє лєм позарядову орґанизацию заградкарох и других продуковательох, алє спричинєло и позарядови стан дистрибуциї продуктох. Заградкар Дамир Кочиш зоз Дюрдьова ше у тим шицким добре знаходзи, алє и гвари же нова ситуация вельке виволанє.

Пред трома роками Кочишова фамелия зоз Дюрдьова одлучела ше вихасновац ресурси котри маю же би себе дополнєли буджет. Уж треци рок садза цибулю котру предаваю док є ище млада, а други рок  мак и цеснок, котри предаваю у главкох. Того року би сцели  випродуковац и арпаджию же би себе при садзеню цибулї зменшали трошки укладаня, а кед же з ню буду задовольни, планую ю и предавац. То робота у котрей анґажована фамелия и сцели би ю робиц длугши час, а продукую тельо, кельо можу сами поробиц. И шицко робя з власнима руками.

МАК И ЦЕСНОК ШВИДКО ПОПРЕДАЛИ

Прешлого року, кед першираз випродуковали мак, Дюрдьовчанє ше  нєсподзивали же у валалє єст купиц домашнї мак. Крашнє очисцени и осушени мак барз швидко попредали, так швидко же анї нє сцигли „розглашиц” же го маю на предай. Прето того року мак пошали на векшей поверхносци. Од початку садза стару сорту котру достали од старших женох з валалу, цо мак шали у своїх заградох. Од шицкого цо мали на предай, його найшвидше попредали, а ґаздинї котри од нїх купели гваря же предносц того маку же є домашнї, алє и же го такой мож хасновац. Окрем маку и цеснок швидко попредали. Садза єшеньски цеснок „Босут” з Института за польодїлство и заградарство з Нового Саду и стару автохтону сорту котру достали од старших андьох з валалу. У продукованю направели селекцию – за шаце виберали и зохабели найлєпше и тераз го маю цалком тельо кельо им треба. И єшеньского цеску посадзели вецей, бо були лєм даскельо раз на пияцу, а гевот други шицок попредали з дому. Прето того року посадзели и ярнї цеснок, алє и далєй садза и єшеньски.    

– Перше зме почали продуковац цибулю и провадзели цо ше найвецей глєда и цо бизме могли ище продуковац. З продукцию цеску зме задовольни. Домашнї цеснок нє мож поровнац зоз китайским котри нє ма анї таку арому, анї таки лїковити прикмети. И ярнї цеснок плануєме посадзиц на векшей поверхносци. Интересантне же цибуля и цеснок, кед на нїх забудзеш, це опоминаю же их маш посадзиц, бо пущаю ключки – гварел млади продукователь желєняви Дамир Кочиш котри єден у ланцу тей фамелиярней роботи, у котрей уключени найблїзши члени фамелиї. Єшеньски цеснок будземе винїмац концом авґуста, а на предай будзе концом октобра, дакус скорей як почню забивачки.

– Час укаже чи предлужиме  тоту продукцию. Затераз зме задовольни, алє вше мож и лєпше. Увидзиме чи нам ше уда випродуковац арпаджию. Тераз маме на предай младу цибульку, на лєто будземе предавац мак, а на єшень цеснок – толкує Кочишов. 

СЕЗОНА МЛАДЕЙ ЦИБУЛЇ ПРЕСТАВА КОЛО ПЕРШОГО МАЯ

Цибулю предаваю лєм младу, того року посадзели и коло сто кили арпаджиї, котра була на предай кед ше вирус корона у нашей держави почал шириц и кед преглашени позарядови стан. Младу цибулю од теди  кус чежше пласовац, бо пияци заварти, а за гражданох на моци огранїчене рушанє. Кочишово ю почали предавац у першим тижню марца, а сезона углавним тирва по перши май, бо за першомайски швета Дюрдьовчанє найволя печиц роштиль, а коло меса и смачну домашню цибулю. Садза „Майски сребренац” и „Голандску жовту цибульку”.

smart

– Початком мая приходзи друга желєнява, а зоз цибулю ше гражданє уж, углавним, засица. Арпаджию за цибулю купуєм у Бачким Петровцу од єдного Словака котри ю продукує на полю. Тоти два файти ше досц добре указали, а маю и досц лїсца. Пре хвилю, односно специфичну жиму, цибуля виросла скорей, алє нє була такой за предай, бо було мрази и жимни витри котри змарзли верхи лїсцох, одн. пиркох – гварел наш собешеднїк.

Предходних рокох Кочишово звекшовали поверхносци под желєняву любели кед би могли шицко попредац цо випродукую. Буду тельо садзиц же би шицко могли сами поробиц, же би нє мушели дзвигац цену продуктох пре звекшани трошки, односно наднїчарох. Млади продукователь Дамир учи и поряднє ше информує же би максимално звекшал род, квалитет и пласман своїх продуктох.

РОШЛЇНИ ВАЖНЕ ПОРЯДНЄ ДОПАТРАЦ

Шицки свойо продукти продукую у штирох вельких дюрдьовских заградох. Найвецей маю посадзено єшеньского цеску, а кус менєй ярнього цеску и єшеньского маку. 

– З єшеньским цеском зме були барз задовольни. Екстра класу охабяме за садзенє, першу класу предаваме, а тото цо нє у тих двох класох остава барз мало, и зоз тим сом тиж барз задовольни. У шицких заградох маме студнї, то нам було потребне, бо залїванє барз важне за розвой рошлїни. Маме пумпи и израелки пирскачки – гварел продукователь Дамир Кочиш котри попри статку и обрабяня жеми, у тей роботи нашол додатни приход. Гвари же роботи єст, та часто свой шлєбодни час препровадзує у заградох понеже порядне допатранє желєняви важне, гоч вона нє вимага барз вельку увагу. Но, заш лєм, муши ше ю поряднє ходзиц опатрац и видзиц чи єй дацо нє хиби. Информациї о продукованю заградкарских рошлїнох наисце доступни, гвари Дамир, алє важне сцец научиц. На интернету єст вельо информациї, а на Фейсбуку рижни ґрупи продуковательох желєняви у котрих искуснєйши дзечнє помагаю и совитую. У тих ґрупох мож и предац свойо продукти, цо у тей позарядовей ситуациї барз вигодне. 

ДИСТРИБУЦИЯ ПО ИНТЕРНЕТУ

З преглашеньом позарядового стану у Републики Сербиї, на Фейсбуку  першираз основана ґрупа „ПИЈАЦА ЂУРЂЕВО”. Така ґрупа була наисце потребна, понеже пошвидко заварти пияци и вашари, бо то и єдине место, окрем власного обисца, дзе продукователє могли предац свойо продукти. У тей ґрупи свойо продукти пласує и продукователь Дамир. А кед треба предава их и до дутянох, алє вец, як гвари превладує нєсправедлїва политика.

– У дутянох сцу же бим им предал по такей цени же би вони заробели исто кельо и я, а нїч нє укладали. Розумим я же и вони маю трошки за дутян, алє думам же нє у шоре  же би вони заробели вецей як продукователє. Дакеди ше и мож шорово порадзиц, односно тарґовиц, а дакеди нє – гварел продукователь желєняви Дамир Кочиш, котри свойо продукти предава з дому, до пилярнїцох у Жаблю и у Дюрдьове, а док годно, предлужи их предавац и на дюрдьовским пияцу.

smart

(Опатрене 103 раз, нєшка 1)