Право о хторим нїч нє знаме

автор м. афич 17. юлий 2020

Национални совит Руснацох требал би буц предводнїк реализованя правох у обласци службеного хаснованя язика и писма, та и уплївовац на державу же би их почитовала, алє и же би го ми, Руснаци, цо вецей хасновали.

Предсидателька Одбору за службене хаснованє язика и писма Олена Папуґа и предсидатель Вивершного одбору Националного совиту рускей националней меншини Желько Ковач, у юнию нащивели шейсц локални и єдну городску самоуправу у хторих руски язик у службеним хаснованю – Город Нови Сад, а вец и орґани локалней самоуправи у општинох Жабель, Бачка Тополя, Шид, Вербас и Кула. По їх оцени, стан у тей обласци „катастрофалниˮ. Права хтори маме зоз законом ше у пракси нє почитує, та окрем на символично виписаних таблох на  институцийох и населєних местох, руски язик вецей нїґдзе нє присутни. Одбор за службене хаснованє язика и писма у терашнїм зволаню Совиту аж з другого разу удатно формовани. Його предсидателька Олена Папуґа дума же праве и тот факт цошка гутори.

– Шицки дотерашнї зволаня Националного совиту, найменшу увагу давали службеному хаснованю язика и писма, гоч то єдна зоз штирох обласцох сущних и фундаменталних меншинских правох хтору реґулує Закон о националних совитох. Вше нам була важнєйша култура, образованє, информованє. Нє познам нїкого кого би наисце интересовало службене хаснованє язика и писма. Так як цо до тераз тот Одбор нїґда нїч нє робел, таку занєдзбаносц и гаос зме застали и у локалних самоуправох – гварела Папуґова.

Предсидательске место того занєдзбаного Одбору Папуґова прилапела прето же ма посланїцке искуство у републичней Скупштини, дзе прешли вельо єй амандамани праве у Закону о службеним хаснованю язика и писма, та и амандман на член 11 того Закона же би ше у Скупштини бешедовало и писмени предлоги законох предкладало на мацеринским язику.

– Познате же кед тот мой амандман „прешолˮ я тото право и вихасновала як посланїца у Скупштини. И прето сом на єден способ вошла до тей проблематики, та и предложела же би перше требало обисц спомнути локални самоуправи и видзиц яки там стан у тей обласци – потолковала Папуґова.

СОВИТИ ИСНУЮ, АЛЄ НЄ ФУНКЦИОНУЮ

У шицких локалних самоуправох хтори нащивели, прияли их найкомпетентнєйши особи за тоту обласц – началнїки, предсидателє Совитох за медзинационални одношеня, матичаре и други. Члени Одбору за службене хаснованє язика и писма, дали упутства же яки питаня точно треба поставиц на терену, а то꞉ як функционую Совити за медзинационални одношеня, чи єст по руски преложени потребни акти, чи єст занятих Руснацох, односно матичарох хтори знаю по руски у матичних службох, або на других местох у општинох.

– Дознали зме же Совити за медзинационални одношеня вшадзи оформени, алє ше за 4 роки велї нє зишли анї раз. И там дзе у локалних Совитох маме своїх представительох вони нє активни и нє поробели за Руснацох нїч. Бешедовало ше и о тим же цо локални самоуправи маю преложене по руски, та и ту скоро нєт нїч, сайти нє маю, а анї статути Општинох, руски застави нє маю, нїхто нє ма прекладателя, т. є. нє маю заняту прекладательну службу лєбо особу, и абсолутно ше нїч нє преклада. У Городу Нови Сад єст два заняти особи рускей националносци хтори би могли помогнуц у тей обласци, алє вони робя цалком други роботи. У Жаблю єст два особи Руснаци, алє нє преверйоване и чи знаю по руски. У Шидзе тиж єст два-три особи, а там зме дожили же нам гварели „нач то прекладац кед нїхто уж нє зна по рускиˮ. Одвитовала сом же ми маме здобути права и по Уставу и по рижних законох, та гоч будзе и нула Руснацох, и кед нула Руснаци буду знац по руски, ви то будзеце мушиц прекладац, бо здобути права нє мож рушац.

То важи нє лєм у општинох дзе руски язик у службеним хаснованю, алє у цалей АП Войводини, значи там су нє длужни заняц особи, алє муша обезпечиц кед би дахто, наприклад, жадал винчанє по руски у Вершцу.

У Бачкей Тополї тиж нєт нїч преложене и у локалней самоуправи нїхто нє зна по руски бешедовац, нєт Руснацох анї на шалтерох. У тей обласци наисце єст цо робиц. Локални самоуправи ше оправдую же нє можу заняц нїкого хто бешедує по руски, прето же забранєне дакого заняц, алє явна тайна же ше то нє почитує… Поведзме, и у Орахове бул матичар по руски, у Шидзе и у Коцуре, алє вецей ше на тоти роботни места Руснацох нє прияло, кед Руснаци пошли до пензиї… – прешвечена предсидателька Одбору Олена Папуґа.

ВЕЛЇ ПРОБЛЕМИ ЗАЄДНЇЦКИ

У нащивох нашо представителє зауважовали локалним самоуправом и активносцох финансованя националних заєднїцох. О тим предсидатель Вивершного одбору Желько Ковач гвари꞉

– Познати факт же ше у финансованю єднак катеґорую рижни здруженя гражданох и поведзме културно-уметнїцки дружтва националних меншинох, а то нєприлаплїве. Понеже дїялносц КУД-ох специфична и важна за пестованє националного културного скарбу то треба и финансийно попровадзиц, а то часто нє так, та прето и нашо Дружтва маю вельки проблеми у роботи. Як позитивни винїмки визначел бим же у городох Суботица, Сримска Митровица и Нови Сад у Статуту виражене финансованє КУД-ох.

Тиж зме спозорели на законску нєдоповедзеносц у Закону о националних совитох же нєдефинована висина средствох хтори локални самоуправи видвоюю за национални заєднїци, чийо язики у службеним хаснованю. Так по своїм опредзелєню можу за нїх видзелїц и єден динар, и милион динари, же би „сполнєлиˮ форму. О тих проблемох бешедовало ше и на остатнєй схадзки Координациї НС хтора була у марцу и дзе визначене же ше у шицких меншинских совитох нєдосц уваги дало тому питаню, гоч є нєобходне на каждодньовим уровню. Ту винїмок Мадяре хтори национално свидомши… Наприклад, родичи нє сцели у Сенти уписац дзеци до оводи, бо упис нє бул обявени и на мадярским язику котри там службени. То важна ствар, гоч и у начишльованю компетенцийох националних совитох, службене хаснованє язика и писма на штвартим месце, та ше випатра и так одношиме ґу тому праву, и держава, а и ми сами. Но, будземе на тим робиц же би ше то пременєло, окреме же тераз маме направени прегляд найгоруцейших проблемох – констатовал Желько Ковач.

И МИ САМИ НЄ БАРЗ ДЗБАМЕ

Нашо собешеднїки ше складаю же реални стан стварох хтори констатовали на терену за далєй буду основа же би наш Национални совит активно и ясно, од општинских и городских управох почал вимагац почитованє законских правох за припаднїкох нашей заєднїци. Як гваря, маме право глєдац почитованє закона, а кед того нєт, предвидзени вельки кари котри сиґурно буду стимуловац компетентних же би их обкеровали.

– Ми мушиме буц одлучни. Значи, нє станє ше на тим же зме их лєм нащивели и констатовали цо нє добре, будземе инсистовац на витвореню наших правох. Паралелно з нащивами, послали зме дописи и урядово питаня же кельо маю занятих полицайох, шалтерских роботнїкох Руснацох и подобне, алє на тото чекаме одвит у законским термину хтори ище тирва – наглашела Папуґова.

Держава нам давно дала тоти права, правда же их сама нє витворює, алє ту евидентне и нашо „(нє)доприношенєˮ. И Совит, алє и звичайни людзе, нє барз ше интересую за тото заґарантоване право.

По думаню наших собешеднїкох, Национални совит ту ма вельку одвичательносц, вон муши мац инициятиву и ґу держави, алє и ґу „базиˮ о значносци пестованя идентитету у нашим народзе.

– Плануєме видац брошуру у хторей би на єдним месце були начишлєни и потолковани нашо права у тей обласци, бо людзе о тим нє досц информовани. Вериме же то велїх одшмелї, як ше бориц за свойо национални права, так и вияшнїц ше як Руснаци у наиходзацим попису жительства котри будзе нарок – наявели нашо собешеднїки.

ВИНЧАНЄ ПО РУСКИ

Нашо собешеднїки мали нагоду и конкретно интервеновац у случаю винчаня по руски двох керестурских парох. Вони ше цивилно сцели винчац у Вербаше, у ресторану дзе була и свадзба, алє понеже у општини нєт матичара Руснака, на їх вимогу предложене винчанє по сербски зоз прекладаньом на руски язик. А то нєприлаплїве, бо то зменшованє людских и меншинских правох.

– Понеже поволали и Национални совит до помоци, ми ше анґажовали же би локална самоуправа ришела тот случай. Познате же матичар Руснак зоз Коцура од фебруара у пензиї, а на його место прията особа цо нє зна по руски. Алє на нашо инсистованє аж по Министерство локалней самоуправи, винчанє наших парох по руски, заш лєм окончел пензионовани матичар з Коцура, Дюра Макаї, з окремним допущеньом Општини Вербас – виприповедала Папуґова

О ИНЦИДЕНТУ У БАЧИНЦОХ

Нєдавни инцидент у Бачинцох, кед вандализована табла Подручней канцелариї Националного совиту Руснацох, вишлїдзує полиция.

– З тим маю проблем и Мадяре, и други меншински национални заєднїци. По моїм, причина же Войводина траци свою мултикултуралносц и мултинационалносц, а понеже єдни о других мало знаме, настали нєцерпеня. Так и у Бачинцох младши ґенерациї нє знаю же там вецей як 200 роки жию и Руснаци, же маю свою церкву, дараз мали и свою школу. Думам же Национални совит роками занєдзбовал тот валал и муши баржей потримовац наших людзох, бо ше вони, гоч су там на своїм, у власним доме, як ше ми видзи, боя буц Руснаци – прекоментаровала Олена Папуґа.

(Опатрене 290 раз, нєшка 1)