Прецо министер афирмує асимилацию

автор ол. папуґа 4. октобер 2019

Тот текст пишем пре нєодвичательну и знємирююцу вияву министра просвити, науки и технолоґийного розвою Младена Шарчевича, хтори виявел же дзепоєдни Национални совити  одвичательни за тото же школяре хтори ходза до школох на язикох националних меншинох нє маю учебнїки. Ту очиглядно думал на шицки национални меншини, бо  визначел же лєм  Мадярски национални совит добре орґанизовани и нє ма проблеми зоз учебнїками на своїм язику.

Наш Национални совит положени до кошарки найгорших, тих цо ше нє стараю о школох на своїм язику, гоч зме по шицких нормох и почитуюци час хтори даваю закони, а то бул 5. юлий, шицки свойо обовязки сполнєли. Учебнїки з каталоґа вибрани ище вяри, давно найдзени прекладателє, лекторе и шицко цо требало поробене ище влєце, а ниа, прешло мешац як почал школски рок, а учебнїкох нєт. Цо ше нас дотика, учебнїки були за друкованє порихтани ище початком авґуста. Кед же тот податок нє сцигол до министра, ми нє виновати, алє заш лєм церпиме пошлїдки.

По новей реформи образованя, того школского року друга и шеста класа маю нову програму, а  по дзень-нєшка нє маю анї єден нови учебнїк. Правда, вони ше док нє сцигню нови учебнїки можу учиц и зоз старих, цо значи же родичи муша купиц стари кнїжки, а док виду нови, та и их. Два комплети у єдним школским року  финансийно нє можу поднєсц и богати жеми, а нє ми хтори керпиме конєц з концом. О тим министер Шарчевич нє роздумує, як и о тим же вон тот хтори ма перше и найвекше право, а и обовязку обезпечиц шицким исти условия за основне образованє хторе по Уставе Републики Сербиї заґарантоване. Руснаци у Сербиї маю здобути права, и нє важне чи нас єст 100 чи 14 500. Школи би мали буц гласнєйши, а окреме наставнїки хтори нє шму виявйовац же то „нє проблем” и же мож учебнїки и фотокопирац, та нє проблем и кед у класи 20 школяре достаню учебнїки, а тройо нє, бо нє видрукованe достаточно. Чежка ситуация и у мишаних школох у Коцуре и у Дюрдьове, дзе школяре векшинского народу почню нови школски рок зоз новима учебнїками, а нашо руски дзеци их чекаю до децембра, априла. То приводзи до роздумованя родичох, чи треба дзеци уписовац до школох з мацеринским наставним язиком. Нє сцем анї подумац же ше то роби нароком, алє кед чуєм таку вияву министра, можем ше лєм бац же то нє случайно, алє з намиру же би меншински права представели як нєпотребни, а институциї хтори их чуваю нєспособни, як да зме проблем и терха у тей држави. То перши крочай ґу асимилациї.

Тиж так, министер би мушел водзиц рахунку кед подцагує паралелу медзи образованьом у Сербиї и у реґионє. Наступ у хторим ше пита чи Серби у реґионє маю исти права як и представителє националних меншинох у Сербиї нєодвичательни, а мож го толковац и як мишанє до нукашнєй политики другей держави. Анї по єдним нашим закону ше нє бранї нашей жеми же би у даєдней жеми зберала дзеци и обезпечовала им годзини мацеринского язика. Нїхто нє бранї министрови, хтори ма ексклузивне право на тото же би орґанизовал наставу дзе дума же то треба. Знаме же єст проблем образованя на Косове и настави на тей териториї, зоз чим ми, национални меншини у Сербиї, нє маме нїч. То державна ствар, и нє треба мишац нашо уж здобути права зоз тим за цо ше даґдзе треба вибориц. Ґу тому ше надрилює заключенє хторе поручує нашим националним меншином же док Серби у реґионє нє буду мац сполнєти права на образованє на сербским язику, до теди анї представителє националних заєднїцох у Републики Сербиї нє маю права бунїц ше превельо за ситуацию у хторей ше находза їх дзеци.

Як народна посланїца у Народней скупштини Републики Сербиї сом ище 2009. року почала спозорйовац же национални меншини нє маю учебнїки. Од теди, та по нєшка ше вельо того пременєло лєм на паперу, односно у законох, а у пракси нїч. Процедури, хтори провадза видаванє учебнїкох таки компликовани же кед бизме нє мали добру и ажурну службу у Националним совиту и одвичательни Одбор за образованє, могли бизме положиц ключ на дзвери наших руских школох. У держави би ше нїхто нє таргнул же нас после 275. рокох нєт.

Совит Европи и Европска уния визначую же буду давац потримовку защити и промоциї правох националних меншинох, бо то нє лєм же хасновите за промоцию правох националних меншинох, алє є хасновите и за цале дружтво и доприноши процесу европских интеґрацийох Сербиї. Як даваю тоту потримовку, щиро поведзено, нє знам и нє видзим ю. У своєй дзешецрочней борби за учебнїки на язикох националних меншинох сом, анї раз на дїлу нє видзела же представнїки европских институцийох помагаю у ришованю того проблема.

Та, на концу по моїм виходзи, же надалєй будзме мац тельо права, кельо ше за нїх будземе бориц. Лєм, чи ми маме кадри за тото и чи маме чувство за рускосц, то вельо чежше питанє. Патрим, у Републики Горватскей национални меншини скоро цалком асимиловани, дзеци ше у Петровцох и Миклошевцох вецей нє бавя по руски, медзи собу бешедую по горватски. То ше случує кед ше бриґа о правох националних меншинох водзи на силу, без щирей дзеки. Европска уния таки стан лєм констатує, як да нашлїдзени права, мултикултуралносц и национални меншини нєпотребна компликация, а нє богатство. Ефекти такей политики ше укажу аж кед уж позно.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую шорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 75 раз, нєшка 1)