Прикраска природи и чувар од вилївох

автор вл. дїтко 13. септембер 2020

Старши Шидянє паметаю юлий 1954. року и вельки вилїв Шидини, кед було и людски жертви, звалєни даскельо хижи, а направена велька материялна чкода. После того поток ушорени и преглїбени и вецей вилїви нє було. У фрушкогорским валалє Сот поток преградзени и збудоване познате акумулацийне озеро.

Велї городи ше можу похвалїц же ше находза на векших або менших рикох, а Шид нє ма рику, алє поток Шидину хтори чече през сам город. Каждодньово людзе преходза прейґ потоку, а мало знаю и кус вецей о гидролоґийних прикметох того нєвелького, алє значного водоцеку. Праве о тих характеристикох зме побешедовали зоз Владаном Дьордєвичом, дипломованим инженєром польопривреди, хтори заняти у ЯВП „Шидина” у Шидзе.

ЗОЗ ВЕЦЕЙ ЖРИДЛОХ

– Жридло потоку спод брега Лиска на 282 метери понад морскей висини, а при валалє Люба. Тото цо характеристичне то же поток ма вецей жридла, а найзначнєйше Чаламбир. Вода чече у напряме восток-заход дас седем, осем километри по валал Сот, дзе поток преградзени, а 1985. року формоване штучне акумулацийне озеро чия улога же би зазберовало воду з того подруча Фрушкей гори и нє дошлєбодзовало же би було вилїви. Озеро тиж, окрем тей главней улоги, ма и спортско-рекреацийне значенє, служи за риболов и други активносци – бешедує о основних податкох инжєнєр Дьордєвич и предлужує же гац (брана) на озеру конструована зоз жеми, такволана рефулована зоз гомоґену основу. У озеру єст 1,5 милиони кубни метери води, а ма поверхносц 17 гектари. Зоз озером ґаздую ЯВП „Води Войводини” и Национални парк „Фрушка гора”.

„КАСКАДИ” ЗМИРЕЛИ ВОДУ

Од озера поток чече у напряме восток-заход, ґу валалу Беркасово, и тота часц поточинова часц. Прето на одредзених местох положени бетонски подпори на бокох, алє и на сподку и справени такволани „каскади” – же би ше виєдначело цек и зменшало поточинову швидку воду. А од Беркасова водоцек одходзи у напряме сивер-юг и при валалє Вишнїчево ше поток улїва до рики Босут на 75 метери надмоскей висоти. Вкупна длужина того цеку виноши 39 километри, и то єден з найдлугших потокох у Сриме.

– У подручу дзе ше злїва, нєт значнєйши притоки. У горнєй часци то жридло Йосина вода и поточок при манастире Привина Ґлава, як и жридло Свята Петка при Беркасове. У цеку през Шид поток ушорени зоз бетонскима подпорами на бокох и на сподку, а за Шидом, у дальшим єй цеку, тота часц наволана Шаркудин. У його злїву ушорени и числени беґелї у рамикох мелирацийних роботох же би ше застановйовало чкоди од вилївох. Вецейрочни просек паданьох дижджу 590 милиметри по квадратним метеру цо просек паданьох у Войводини – надпомина инжинєр Дьордєвич.

Поток Шидна припада злїву рики Босут хтори, заш, под Савско- Дунайским злївом, односно на самим концу то Чарноморски злїв. На потоку ше тарупує коровче на побрежю и з часу на час ше винїма мутлянку пре защиту од вилївох хтори ше, на щесце, вецей нє случую. Пред даскельома роками ушорене побрежє при Спортским центру, справени дражки и поставене ошвиценє и лавки за шедзенє.

ЖИВОТ КОЛО ПОТОКУ

Шидина, медзи иншим, чече и попрейґа улїци Святого Сави, блїзко при центру города, а на самим побрежю бива Драґана Попов, новинарка. Гвари же можебуц випатра идиличне же бива коло потоку (хтори чече за єй двором), алє тота слика ма и свой други бок, бо нєсовисни поєдинци одруцаю до потоку тото цо им нє треба з обисца.

З часу на час ше орґанизує вичисованє потоку и то випатра крашнє, алє нєсовисни заш предлужую по старим. Паметам же концом 70-тих, або початком 80-тих рокох бул найвисши уровень води хтори паметам. Думала сом же вода войдзе и до двора, алє на щесце ше то нє случело. Тиж паметам и часи кед вода була така чиста же ше дзеци у нєй купали. Алє, без Шидини би нє було анї Шиду, бо по историйних жридлох перши хижи праве и збудовани коло потоку – гвари Драґана Попов.

СТАРИ МОСТ ЗОЗ ЦЕГЛОХ

На потоку хтори преходзи през Шид єст седем мости. Перши на самим уходзе до городу збудовани зоз цеглох на звод, такв. бовтгайташ и то по нєшка найстарши мост. Други пейц збудовани зоз армированого бетону, а окреме обтерховани мост у улїци Святого Сави на важней драги хтора ше пресцера од гранїци з Републику Горватску у напряме авто-драги и Сримскей Митровици. Там з обидвох бокох поставени и два мосцики же би по нїм преходзели и людзе.

ШИДИНА ВИЛЯЛА

И попри тим же роками поток Шидина випатра питомо, старши Шидянє паметаю же давного 1954. року, бул вельки вилїв, а поток теди ище нє бул преглїбени. У горнїм цеку спаднул моцни диждж хтори пошвидко порушал вельке количество води хтора зоз собу поцагла скошене шено з польох на уходзе до Шиду. На мосце заткало преход, цо ище баржей поцагло воду хтора достала векшу моц и поток ше вилял. У Долнїм шоре, дзе терашня улїца Сави Шумановича, звалєни даскельо старши хижи, а спомина ше же було и людски жертви. Яке було драматичне видно, и по сликох зоз спомнутих часох.

(Опатрене 32 раз, нєшка 1)