Рибалов як способ опущованя и релаксациї

автор а. медєши 3. авґуст 2020

Рибаре часто гуторя же риболов вельо вецей од самого лапаня риби. Рибарство за нїх способ опущованя и одпочивку, можлївосц „зачириц” ше до природи и голєм на хвильку забуц на бриґи каждодньового живота. Виволаня хторе лапанє риби понука, рибаром охабя нагоду усовершиц тото ремесло – унапредзовац технїку и тактику лапаня риби.

Єден з таких рибарох и Желько Чапко зоз Руского Керестура, хтори уж 23 роки у тим спорту. Перши контакт з риболовом витворел кед мал лєм 7 роки, теди розвил и любов ґу природи, а шицку заслугу придава свойому оцови.

– Кед сом мал седем роки, оцец ме часто водзел на беґель лапац риби, та сом ту и лапел першу свою рибу. Теди сом ше упознал з тим спортом и полюбел го. Верим же при векшини рибарох любов ґу риболову на першим месце, а потим и любов ґу природи. Тоти два ствари нє мож розлучиц – започина приповедку Желько.

РИБОЛОВ 21. СТОЛЇТИЯ

Спортски риболов ше у остатнїх 20 рокох драстично пременєл – було вельо вецей риби, води були менєй заґадзени, прибор за лапанє риби бул вельо єдноставнєйши. З часом ше и технїка лапаня риби усовершела, та риболов постал файта „науки”, а шицко у служби профиту продуковательох рижней рибарскей опреми.

– У одношеню як ше нєшка лапа риба,  спочатку то бул, мож повесц, досц примитивни способ. Бул потребни обични циґонь зоз дуґовом, а нєшка то уж еволуовало до таких гранїцох же хтошка хто нє у тим, и хто ше нє розуми, нє може анї приблїжно задумац як ше шицко пременєло. Мойо лапанє риби єден длугши час було лєм  рекреативне, а познєйше поставало вше озбильнєйше и на технїчним, и на тактичним уровню. До тераз, хасновал сом рижнородни и прилагодзени технїки хтори ше применює у зависносци од файти риби хтору лапам, а основни два би були тоти прилагодзени „мирним рибом” и такволане статичне лапанє, дзе ше шедзи и лапа на дуґов, або зоз глїбинску методу. Друга технїка прилагодзена рибом месоєдом кед ше хаснує штучни мамки хтори имитираю  рибки, а хтори векши риби месоєди єдза. З помоцу тей технїки ше нє шедзи, алє идзе з места до места и системски зоз заруцованьом на рижни боки ше глєда рибу-предатора. Тераз хаснуєм технїку хтора ше вола „feeder”, а з ню лапам риби кус вецей як рок. Сама технїка походзи зоз Анґлиї и там ше ю хаснує уж вецей як 20 роки.  Даяки основни елементи хтори ше хаснує то окремни „feeder” циґонь хтори идзе до води, а на хторим главна часц такволана кармячка до хторей идзе покарма и хтора прицагує рибу на одредзене место, а на концу ше находзи фалат найлонки зоз квачку на хторей наш мамок. Циґонь муши стац на окремним месце, на такволаним „арму” (анґ. аrm – рука ), самостойно, без нашого дотику же би ше нє преношели вибрациї цела на сам циґонь, односно верх, и же би индикация пипаня риби була максимална можлїва. На каждей машинки єст такволани „line clip”, дзе ше найлонку фиксує и з каждим нашим заруцованьом покарма ше пласує на исту точку та ше на таки способ формує зона хтора риби барз интересантна праве пре пах покарми и додатни мамки хтори зоз кармячку ту пласуєме. Лапа ше на природни и штучни мамки, тиж на природних и штучних ревирох – толкує Желько и додава же на природних ревирох рочна дозвола за спортски риболов кошта 7 000 динари, з ню мож лапац на векшини наших беґельох и рикох, а за защицени резервати природи потребна окремна дозвола. Риба хтору ше лапа на таких водох барз рижнородна, найпопуларнєйши файти деверика, златица, плотица, скобаль, мрена, потька, амур, житарка и други файти.

„ЛАП РИБУ И ПУЩ Ю НАЗАД” 

– Лапанє на природних водох динамичне и контакт зоз природу вельо блїзши, за розлику од штучних ревирох. Рибови фонд рижнородни и екосистема дзе лапаме цалком самостойна и нєзависна од чловека. З другого боку, комерциялни ревири приповедка за себе. То углавним озера, штучно направени, або природни, алє у приватним власнїцтве дзе ше наплацує дньову дозволу хтора просеково кошта од 400 по 700 динари за цали дзень. На таких водох чловек пуща одредзену файту риби хтора найатрактивнєйша рибаром за лапанє, углавним то потька и амур – гварел Желько.

На векшини таких ревирох ше лапа на штучни мамки, а шицку рибу цо ше лапи, после сликованя за памятку, такой ше пуща назад до води. Вшадзи панує такволани рух „лап и пущ” шицко на технїчно висшим уровню и абсолутно спортски приступ муши буц заступени, дзе здравє риби на першим месце.

Окрем розвою технїки лапаня риби, и прибор за лапанє риби еволуовал и прероснул до окремного индустрийного конара вязаного за риболов и риболовни туризем. Продукователє представяю свойо продукти на рижних саймох, прейґ сайтох, промотерох, дружтвених мрежох, а понуканя прибору рижнородни и у шицких ценовних класох.

НА ЕКОЛОҐИЙНИМ СПОДКУ

– Єден циґонь нєшка може коштац од 1500 до 240 000 динари. Попри основного „алату” за спортски риболов ту спада циґонь, машинка, карсцель, мередов и так далєй. Продукователє понукаю и рижни мамки, найлонки, квачки, камп опрему, шмати, чамци, сонари, обуй и ище барз вельо продукти. По моїм особним думаню сучасни риболов пошол до єдного напряму хтори старши рибаре пред 20–30 роками нє могли анї задумац. Нєшка сучасним рибаром потребни вельо вецей пенєжи за прибор, а з другого боку, то идзе шицко на хасен продуковательох того прибору – гвари Желько.

Кед бешеда о лапаню риби, нє мож ше нє огляднуц и на квалитет природних водох у Сербиї. Масовне здиханє рибох нєдавно зазначене у Србобрану пре заґадзеносц води, а совисни рибаре ше окрем того зочую и зоз проблемом криволову, худобним рибовим фондом у рикох, нє почитованьом рибарских законох. Парадоксални факт же и  сами рибаре маю нїзку еколоґийну свидомосц.

– Нажаль, нашо природни води у барз подлим стану и абсолутно єдини и главни виновнїк то чловек, хтори на даскельо  способи знїщує и так худобни рибови фонд у наших водох. На першим месце проблем криволов хтори барз у нас роширени. Держава або нє ма закони хтори би то реґуловали, а и тоти закони цо исную, або их нєт хто применїц у пракси. Други фактор то еколоґийна свидомосц просекового рибара, хтора на барз нїзким уровню. Людзе охабяю вельо шмеца за собу, лапаю и беру дому риби у количествох хтори далєко понад допущених и нє почитую забрани лапаня одредзених файтох хтори у фази икреня. Теди ше праве направи и найвекша чкода, бо матични риби закончую у чуваркох рибарох, риби хтори би лєм за даскельо роки на швет принєсли на тисячи нови єдинки у наших водох. Тераз, у одношеню на вельки жеми у Европи и швеце зме на самим сподку кед у питаню еколоґийна свидомосц и риболовни бонтон – приповеда наш собешеднїк.

ЗМАГАТЕЛЬНИ РИБОЛОВ

Желько ше на риболовни змаганя почал приявйовац од прешлого року, та од штирох змаганьох освоєл єдну златну и єдну стриберну медалю.

– У Силбашу сом освоєл перше место у своїм сектору, понеже озеро подзелєне на сектори. Кед єст 30 места, дзелї ше на 3 сектори по 10 рибарох, понеже нє шицки позициї исти. Бул сом и у Тополї дзе ше ла

пало на „клїткову кармячку” и ту сом освоєл друге место у своїм сектору, а тиж сом и зоз пайташом Стефаном Бранковичом у Бачким Ярку, од вкупних 17 екипох освоєл 5. место, з тим же у каждей екипи були по двоме рибаре. Ище нє мам даяку длугшу змагательну кариєру за собу, алє вшелїяк ми и то у плану – гварел Желько.

Змагательни риболов, надпомнул  на концу нас собешеднїк, за ище єден уровень висши од напредного рекреативного риболова и праве ту видно слику нєшкайшого сучасного рибара хтори технїчно и зоз знаньом, концентрацию, упартосцу муши буц у наисце добрей „кондициї”.

КОНТАКТ ЗОЗ ПРИРОДУ

Желько совитує будуцим початнїком же од сучасного и драгого прибору, заш лєм важнєйше основне предзнанє, хторе мож здобуц зоз чатаньом литератури, патреньом рижних видеох и емисийох, и на концу, од самих колеґох рибарох.

– За 23 роки рибарского „стажуˮ хасновал сом рижни технїки за лапанє риби, рижни прибори, и рижни тактики, алє тото цо ше нїґда нє меняло то чувство мира хтори тот гоби и спорт приноши, як и вяза зоз природу, на хтору сучасни чловек вше вецей забува – гварел Желько.

 

(Опатрене 166 раз, нєшка 1)