Робота у червеней зони ковид-шпиталю

автор ол. русковски 22. новембер 2020

У нєшкайшим чаше, кед нам ше дакеди видзи же ше живот застановел пре епидемиолоґийну ситуацию яка у цалим швеце, велї здравствени роботнїки свойо каждодньово роботи окончую з огромну одвичательносцу и вельким ризиком за власне здравє. Вони помагаю, лїча и даваю людзом потїху же би почувствовали же, заш лєм, нє шицкому конєц. То нашо цихи героє, стретаме их у билих мантилох, а єден з нїх и др мед. Деян Загорянски, специялиста интерней медицини.

– Прешлого року у октобру сом достал субспециялизацию зоз Ґастроентерохепатолоґиї, на Медицинским факултету Универзитета у Беоґрадзе и почал зоз дошколовйованьом. После интерней медицини, то узши конар медицини з котру бим ше любел занїмац у будучносци. Медзитим, у марцу наишла ковид-пандемия, поцагнути сом зоз того школованя, врацел сом ше до Общого шпиталю у Вербаше дзе сом робел по ковид-системи 24 годзини дежурства за потреби интерного оддзелєня – почина приповедку наш собешеднїк.

Така система роботи функционовала по юлий, кед у вербаскей општини бул преглашени позарядови стан. Пре вельки прилїв пациєнтох, формовани и ковид-шпиталь у старим будинку гирурґиї у Вербаше котри изоловани од нового будинку, а др Загорянски прешол робиц до червеней зони.

КАЖДОДНЬОВО ЗОЗ ХОРИМА

– З оглядом на тото же сом бул у цесней вязи з пулмолоґию, бо сом там робел, по  „дифолту” послати сом же бизме вєдно зоз анестезиолоґами пробовали оформиц шпиталь. Там зме робели у червеней зони, а потим сом прешол до червеней зони трияжней амбуланти дзе робим и нєшка – предлужує дохтор Загорянски. Потолкуйме же, у найновшей „ковид-терминолоґиї”, вельки здравствени установи подзелєни на зони. У „желєней” окончую ше порядни здравстени услуги, а режим роботи такповесц нормални, як пред епидемию. З другого боку, „червени зони” наменєни пациєнтом хтори маю ковид-19, односно инфекцию з вирусом корона – без огляду чи им то єдина хорота чи є, цо вельо зложенши случай, придружена ґу другей, основней хороти цо дополнююцо компликує и очежшує клинїчну слику хоротнїка. Здравствени роботнїки у червених зонох притримую ше окремних мирох защити себе и пациєнтох и хасную окремну опрему цо вельке и физичне и психичне обтерхованє.

По його словох, у трияжней амбуланти ше сумирує лабораторийни резултати, рентґен знїмки шерца и плюцох, анамнестични податки, серолоґийни тестованя и бриси… Вец ше преценює хто ше може лїчиц дома, а хто за лїченє у шпиталю. Число пациєнтох таке же нє можу буц шицки прияти до шпиталю, та дохторе провадза клинїчну слику и тих пациєнтох котри ше лїча дома.

– Я сумируєм шицко при пациєнтови, на основи того робим трияжу, преценюєм його здравствени стан и предписуєм мири, самоизолацию, або госпиталне лїченє и изолацию. Кед слово о госпиталним лїченю, там робим як консултант, пациєнти котрих ми пошлєме прияти до шпиталю и доставаю терапию. Даєдни змесцени у Общим шпиталю на ковид-оддзелєню, а найчежши случаї ше транспортую до Клинїчного центру Войводини – гвари вон.

Ковид-шпиталь у Вербаше ма коло 70 активни места за пациєнтох инфицированих зоз корона вирусом. Нєдавно сцигла и нова инвестиция, потолковал др Загорянски, з котру змоцнєни капацитети, а слово о оксиґену, уведзени  и нови приключок за оксиґен зоз високим прецеком, котри оможлївює же би ше уключели респиратори котри потребни найчежшим хорим инфицированим зоз корону.

 КОЛЕҐОВЕ МЕДЗИ СОБУ СОЛИДАРНИ

Защитней опреми, котра дохтором и медицинским шестром нєобходна за роботу у червеней зони, у тей хвильки єст досц, гварел др Загорянски и додал же спочатку було проблеми, а опрема нє була адекватна, но швидко  ше тото стабилизовало.

– Шицки зме нєпреривно у защитней опреми и так то фукнционує уж длугши час. Алє, припознавам, чежко так длуго робиц. Горуцо, визири и окуляри ше ошикую, а нє лєгко кончиц зоз пациєнтом, класц браунилу и шицко цо треба, у рукавицох… Бо, и попри тим же мушиме дац терапию, лїчиц пациєнтох, мушиме ше и чувац – щиро толкує др Загорянски и припознава же чувства коло роботи у таких условийох, и у такей чежкей епидемиолоґийней ситуациї у ковид-шпиталю – подзелєни.

– Єст людзох котри ше боя, котри нєдзечнє прилапели робиц на местох на котри су упуцени, а єст и тих котри то прилапели як файту борби котру водзи цали швет. Углавним, тото цо брз важне, то солидарносц медзи шицкима котри ту робиме, бо єдни другим помагаме, на концу, и дохторе и медицински шестри охорюю од истого того вирусу. Велї заняти у шпиталю були позитивни на Ковид-19, алє ше вилїчели и врацели на свойо роботни места.

НАЙВЕКША БРИҐА – ЗДРАВЄ

И попри шицких мирох и суґестийох котри ше дава за превенцию и зоперанє ширеня епидемиї, наш собешеднїк гвари же ше людзе часто нєадекватно справую и нє притримую того цо предписане.

– Кед чловек хори, ма симптоми, натхави є и кашлє, нє шме чекац, алє треба же би ше тестирал. Тести єст досц, доступнии су, а у тей хвильки актуални три файти – серолоґийни, тест брису по PCR методи и антиґенски тести. З минимализованьом своїх симптомох же „нє будзе мнє нїч, я млади, здрави, мнє ше то нє може случиц”, може присц до активного ширеня и преношеня вируса на других, на старших, на фамелию, та ше случовало и таке же по штири, пейц члени фамелиї були инфицировани.

Нєодвичательне справованє у терашнєй ситуациї так може загрожиц здравє блїзких особох, а источашнє направиц новей роботи и так преобтерхованим здравственим роботнїком и службом.

Случую ше дакеди и нєприємни ситуациї, понеже, як толкує др Загорянски, терапия котру би пациєнти инфицировани зоз корона вирусом требали хасновац досц драга, а нє идзе на терху Фонда. Слово о витаминох и суплементох котри препоручени по шветових протоколох за лїченє Ковиду-19, а кед пациєнт то нє може обезпечиц пре финансийни причини, настава проблем коло лїченя.

Старши людзе котри маю и други хороти, окреме хронїчни, хтори и на других терапийох, вельо чежше ше виборя зоз хороту Ковид-19, и вирус за нїх звичайно фатални – толкує наш лїкар.

На концу, мож заключиц же пре шицко свойо закладанє, пре шицку роботу и труд, наш собешеднїк, як и велї други и лїкаре и медицински роботнїки, сполнюю Гипократову пришагу и свой живот кладу до служби гуманосци. Найвекша бриґа им здравє хорого, свою роботу окончую совисно и достоїнствено, а то сиґурно, окрем аплаузу, заслужує и найвекше почитованє.

 ХОРОТА НЄ ВИБЕРА

– Хорота нє вибера, охорюю и младши и старши, на респиратору можу закончиц шицки. Кажди орґанизем иншак реаґує, а о вирусу ше нє зна вельо, нє зна шицко, но тото познате, углавним ефикасне. Прето треба почитовац препоруки Кризного штабу, котри гоч ма вельо контроверзи, а и политика вшадзи умишана, ґенерално ма хасновити заключеня и треба их ше притримовац. Думам же су нє чежки за запровадзованє. Обовязни маски, гиґиєна, дезинфекция, оддалєносц, нє викладац ше нєпотребному ризику, чувац себе и других коло себе – визначел др мед. Деян Загорянски зоз вербаского Общого шпиталю.

(Опатрене 76 раз, нєшка 3)