Розгварка зоз Марком Шошом

автор Андрей Орос 22. юний 2020

Вельо раз зме читали, слухали, або познаме дакого кого гоби унапрямел ґу тому цо им тераз робота у живоце. Марка Шоша зоз Дюрдьова, гоби унапрямел ґу музики. Гоч закончел Електротехнїчну школу „Михайло Пупин” у Новим Садзе, гранє тамбурки одмалючка го одведло по другей драги.  

Кеди ши почал грац?

‒ Думам же сом мал 6, лєбо 7 роки. Бул сом любоморни на старшого брата прето же вон уж грал. Понеже грал и наш оцец, нє сцел сом буц єдини у фамелиї котри нє грає, та сом так почал грац тамбурку у Михала Лїкара. З оглядом на тото же ми руки були мали, слаби, нє звикнути на векши инструменти, за початок сом достал найменшу тамбурку – примку и так шицко почало.  Потим сом грал дас 6 роки и у Културнометнїцким дружтве „Тарас Шевченкоˮ у Дюрдьове, зоз хторим зме були и у Словацкей, Польскей и Горватскей.

После телїх рокох ти и далєй граєш на прим тамбури, прецо ци ше попачел тот инструмент?

‒ Патрел сом вельо знїмки на телевизиї, там сом видзел Зорана Буґарского, познатшого як Брица и жадал сом же бим досцигол єден уровень у граню як цо вон грає. На початку, як и шицким, було ми чежко. Потребне вельо роботи, упартосци и одреканя, алє любов ґу тому инструменту нє престала.

Понеже ши ше уписал до штреднєй школи у Новим Садзе, почал ши там и грац. Дзе ши точно грал?

‒ Гей, кед сом мал 16 роки почал сом грац при, уж спомнутому, Брицови у КУД-у „Светозар Маркович” у Новим Садзе. Вон основал тот оркестер и тримал нам проби, котри були отримовани раз тижньово, а тирвали по два и пол годзини. Такой ми ше попачело и дружтво и атмосфера. Тот оркестер грал уметнїцку, традицийну, забавну музику и нє були зме базовани на фолклор, так повесц, нє були зме з нїма у дотику.

Потим сновани и Центер тамбурашскей култури котри роби нєзависно од „Марковича”, а тераз ма и свойо просториї. Хтори оркестри функционую у Центру?

‒ У Центру робя вецей оркестри. Маме школу тамбурки „Сава Вукосавлєв“, вельки оркестер – Городски тамбурови оркестер „Васа Йованович“ , Младежски тамбурови оркестер „Марко Нешич“, а нєдавно сновани и тамбурови оркестер за ветеранох. Я граєм у вельким оркестру и помагам у младежским. Медзитим, члени Центру, нас седемцме, пробовали направиц ище єден менши оркестер котри ше вола „Аурелиус” и функционує нєзависно од Центру.

Дзе сце шицко наступали зоз „Аурелиусом”?

‒ Були зме у Горватскей, Мадярскей, Румуниї, Нємецкей, Австриї и Чарней Гори, а тиж так зме препутовали и велї места у Сербиї. Тот оркестер грає рижнородну файту музики, од латино – америцкей, забавней, уметнїцкей, по тото цо нєшка глєдаю тоти котри нас слухаю, як цо то Тозовац, Мирослав Илич, итд. Тот мали оркестер грає кажди пияток, а дакеди и соботу, у ресторану „Шираз” у Новим Садзе.

Чи ше здогадуєш як ци було на самим початку, понеже ши пришол зоз Дюрдьова до нового оркестру, дзе нє познаш скоро нїкого?

‒ Здогадуєм ше же ми єден чловек зоз Дюрдьова дал число телефона Зорана Буґарского, котри ме поволал на єдну пробу же би видзел як тримам тамбурку и як ше знаходзим. Дал ми ноти, та сом вежбал сам дома. Потим сом пришол на єдну пробу, шицки були нєсподзивани же як так „одразу” знам грац як и вони.  Бул сом поцагнутши єден час, алє сом ше ошлєбодзел и тераз там мам велїх барз добрих товаришох зоз котрима ше дружиме и приватно, нє лєм у рамикох оркестра. Прето, мойо плани же би сом цо длужей остал у Центру тамбурашскей култури.

 

АЛТ ШОУ У МАК-У

„Емисия за младих – АЛТ шоу”, каждей стреди од 21,30 г и репризно штварток од 12,30 г на габох Радио Нового Саду (92, 100, и 107,1 меґагерци)

(Опатрене 87 раз, нєшка 1)