Руска ґимназия

автор и. сабадош 2. марец 2020

   У керестурскей школи „Петро Кузмяк” вовторок з нагоди Дня мацеринского язика – 21. фебруара, означени и три рочнїци рускей Ґимназиї. О трох рочнїцох – 75 рокох першей Ґимназиї основаней 25. фебруара 1945. року, другей хтора почала робиц у септембру 1970, и о терашнєй, трецей, хтора обновена 1990. року, нєшкайшим ґимназиялцом и основцом викладанє отримала професорка педаґоґиї и секретар Дружтва за руски язик, литературу и културу Ирина Папуґа. Тоти три инкарнациї Рускей ґимназиї медзи собу ше розликовали, зависно од дружтвених обставинох, просвитних реформох и часох у хторих робели, алє як визначене, вєдно представяю континуитет штредньошколского образованя по руски, нїтку хтора ше преплєта уж 75 роки.
   Чом нам тоти ювилеї, хтори нам у моцней конкуренциї других вельких повойнових рочнїцох лєм цо нє премкли, таки важни? Наставнїки и школяре тих ґимназийох хтори вше наисце були керестурски, алє насампредз руски, у каждей ґенерациї були, кед нє основни, вец голєм нєзаобиходни людски ресурс у каждим аспекту нашого националного, културного и дружтвеного живота, од епохи социялистичней Югославиї, през турбулентни часи дзеведзешатих по терашньосц рускей националней заєднїци у Републики Сербиї. Без тих ґимназийох вироятно би нє було, лєбо би були цалком иншаки, нєшкайшей школи „Петро Кузмяк”, Драмского мемориялу „Петро Ризнич Дядя”, НВУ „Руске слово”…
   Од повойновей ґенерациї хтори з нєповторлївим ентузиязмом обновйовала и будовала нове, прейґ ґимназиялцох зоз седемдзешатих хтори формовали образовани, професийни и компетентни кадер за нови и наставаюци институциї хтори нашу заєднїцу у шицких поглядох и аспектох живота и дружтва дзвигли на потеди нєзапаметани висоти, по матурантох нєшкайшей Ґимназиї медзи хторима, попри лїкарох, инжинєрох, правнїкох, професорох и науковцох шветового ранґу, и ми, хтори, як знаме и можеме, чуваме и отримуєме тото цо нам охабели предходни ґенерациї.
   Думам же би було барз значне, нє лєм пре престиж, алє и як тирваци документ и памятнїк руского школства и култури, формовац алумни шицких матурантох тройнїстей рускей Ґимназиї, бо тота школа по шицким наш колективни нєматериялни и материялни национални скарб. Ище баржей ше наздавам и интимно жадам же би ше Ґимназия, слово окремного значеня и символичней чежини єдного дня врацело и до официйней назви нашей Школи.

(Опатрене 99 раз, нєшка 1)