„Руске” у новим милениюму

автор дю. латяк 14. октобер 2020

Зоз потераз винєшеного мож заключиц же ше обставини у Установи у добрей мири злєпшали после 2000. року, та на єй чоло пришли нови людзе по розписаним конкурсу и у складзе зоз важацима новима законскима предписанями. На чоло Установи вибрани Владимир Паланчанин, а на чоло Редакциї „Руского слова” Єлена Перкович, обидвойо з високу школску приготовку и вецейрочним искуством на подобних роботох.

 Як руководитель Владимир Паланчанин бул потримовка шицким инициятивом котри подзвиговали угляд и злєпшовали статус НВУ „Руске слово”. Вон, як пише редакторка Єлена Перкович, подписал контракт о хаснованю дїловного простору у будинку „Дневника” на 99 роки, цо у транзицийних часох була значна сиґурносц за Установу. Под час його мандата новини „Руске слово” доставаю колорово боки, а дзецински часопис „Заградка” комплетно виходзи у фарбох. Младежски часопис МАК виходзи поряднє, „Шветлосц” достава нови дизайн, а Редакция видавательней дїялносци звекшала число насловох. Як руководитель, або коавтор, подписал вецей проєкти котри допомогли технолоґийним и професийним иновацийом, з чим НВУ „Руске слово” здобула високу позицию при оценьованю подобних установох. Нажаль, Владимир Паланчанин ше похорел и 2010. року нєсподзивано умар.

Здогадуюци ше свойого руководзеня з Редакцию новинох „Руске слово”, Єлена Перкович у часопису „Шветлосц” ч. 4/2018, медзи иншим, написала и тото:

„У чаше кед сом прилапела понукнуце же бим була главна редакторка „Руского слова” (април 2005) була сом свидома шицкого горе написаного. Наймоцнєйше чувство було обаванє чи я будзем схопна водзиц редакцию друкованого медия з оглядом же я радийска новинарка и новинарка дньовей преси. Преламало у мнє сознанє же директор НВУ „Руске слово” будзе Владимир Паланчанин, правдиви интелектуалєц, потвердзени новинар и длугорочни редактор Рускей редакциї РНС. Ґу тому, вязали нас закончени студиї филозофиї у Беоґрадзе, заєднїцке одрастанє на вербаским асфалту у рокох и у милєу єдного перспективного, отвореного и мултиетнїчного городу. Вон бул наймоцнєйша потримовка редакциї новинох. Його схопносц як директора, насампредз була у тим же ше анї раз нє мишал до роботи редакциї, нїґда нє гварел же дацо нє мож, а його широке образованє и креативносц були у служби усовершованя и финализованя идейох котри предкладала редакция новинох. Робело ше без обтерхованя у єдней файти креативней шлєбоди. Нормално, хто сцел и хто то похопел. Углавним, була то теди интересантна комбинация чолних особох у Установи. Обидвойо зме нє мали анї єден дзень роботного искуства у „Руским слове”, обидвойо зоз Вербасу, обидвойо зме мали коректну потримовку Националного совиту Руснацох. Думам же у ситуациї кед ше змирйовали тензиї коло преношеня сновательних правох Установи зоз Покраїни на Национални совит ми двойо були солидни вибор, бо зме нє мали нїяки конфликти по тим питаню зоз Националним совитом (нє значи же их познєйше нє було). Нам двоїм остало ришиц стандардни отворени питаня руско-українских одношеньох, алє ше и то пошвидко „заварло”, кед ше похопело же за кажду опцию єст простора у новинох у складзе хто кельо активни.

ИНСИСТОВАНЄ НА МЕНШИНСКЕЙ ПОЛИТИКИ

Перши даскельо мешаци сом анализовала цо вименїц, як злєпшац. Нїч сом нє сцела на швидко и без дзеки и думаня редакциї. Мой фокус бул унапрямени на субтилне менянє лепези новинарских темох и новинарского виразу. Инсистовала сом на провадзеню политики подїйох котри вязани за статус и положенє меншинох и за теми котри нє препознаваю векшински медиї, а на специфични способ дотикаю ше Руснацох як гражданох Сербиї. Нажаль, з початку сом ше як редакторка нє преславела, бо редакция нє мала кадри котри би були специялизовани за таки теми, алє понеже я нє одуставала, при дзепоєдних новинарох розвил ше нерв за тоти теми. Нєшка „Руске” ма респектабилни кадри за меншинску политику. Уложели зме вєдно труд же би ше писало кратши тексти. Дзекеди цала редакция участвовала у глєданю инвентивного, духовитого, або сензационалного наслову. Єдина млада новинарка у редакциї, Александра Корпаш нар. Дудаш, з часу на час розбивала доминацию руралних и традицийних темох. Зявел ше у тот час и млади Ваня Дула, есеїста високого формату, Мирон Джуня, майстор мини есею. Атмосфера котру и як директор, и як позарядово образована особа пестовал Владимир Паланчанин почала врацац интелектуалну елиту до „Руского слова” цо ожило и змоцнєло творчу енерґию цалей Установи.

ПОЧАТКИ РУТЕНПРЕСУ

Були зме медзи першима меншинскима новинами котри мали окремни проєкти. Почали зме зоз мини сериялом Европска дилижанса, а закончели зоз дньово-информативну аґенцию Рутенпрес. Аґенцийне информованє була велька спокуса за екипу котра на себе прилапела кажди дзень (односно, кажди вечар) понукнуц информациї насампредз руским медийом, а вец и другим заинтересованим Руснацом у цалим швеце. Заш мушим спомнуц потримовку директора Владимира Паланчанина, як и екипу котру творели Мирослав Силадї, веб-оператер и новинаре Силвестер Дорокгази, Мартица Тамаш, Михайло Зазуляк, Мария Афич, Ксения Палатинус, Александра Корпаш нар. Дудаш, Таня Салонтаї, єден час и Олена Папуґа и редакторка Єлена Перкович.

Тот креативни „набой” котри бул очивисни у цалей Установи звекшал професийни амбициї и вимагал нови приступ ґу технїчному пририхтованю новинох.

Редакция 2006. року почала комплетно правиц новини зоз своїма моцами (без технїчней помоци „Дневника”). Спочатку то було напарте, алє ше технолоґию швидко звладало, цо було вельке олєгчанє и за новинарох и редакторох. За тот значни момент у розвою новинох заслуги припадаю Любки Цвеїч, Вероники Вуячич и Танї Салонтаї.

Закончуюци свойо здогадованя, бувша главна и одвичательна редакторка заключує:

„Зоз дистанци од скоро дзешец роки мам упечаток же ше у чаше од 2005. по 2009. рок будовал своєродни фундамент за тото цо нєшка „Руске слово” и цо будзе у будучносци. Нєшка ма формат котри нагадує же би паперово новини требали прероснуц до тижньовнїка котри би обявйовал авторски тексти, ма Рутенпрес котри ма технїчни (а цо ище важнєйше), кадровски капацитет и заинтересовану публику же би превжал улогу комплетного и комплексного дньового информованя у диґиталней технолоґиї, а тота хвилька нє так далєко.”

У 2009/10. року приходзи до пременки на главних руководзацих функцийох у НВУ „Руске слово”. На чоло Установи на конкурсу вибрана и поставена потедишня новинарка Мартица Тамаш, а на место главного и одвичательного редактора, тиж по конкурсу, вибрани и меновани новинар Дюра Винаї.

(Предлужи ше)

(Опатрене 41 раз, нєшка 1)