Седемцме хлопи у фамелиї

автор м. тамаш 21. новембер 2020

Цо треба робиц же бизме очували и унапредзели нашу  националну заєднїцу, очували ше од  асимилациї и розвивали ше у новим вику, яку ту улогу може мац фамелия у воспитаню дзецох, а окреме хлапцох, з нагоди Медзинародного дня  хлопох – 19. новембра бешедовали зме з Михайлом Катоном з Руского Керестура. За його словами стої власни приклад. 

У фамелиї Михайла  и Славици Катонових з Руского Керестура єст седемцме хлопи. Попри старшого Михала ту и їх синове Михайло и Ярослав, як и штирме унукове Иван, Алекса, Максим и Олеґ, а успихи їх дзецох указую же ше шицки витворели и як успишни родичи. Повод за нашу розгварку то означованє Медзинародного дня хлопох – 19. новембра, а понеже Михайло Катона и коавтор Националней стратеґиї Руснацох 2013–2020, тема – цо треба же би зробели Руснаци, же би ше очувало нашу националну заєднїцу од асимилациї и яку ту улогу може мац фамелия у воспитаню дзецох, а окреме хлапцох.

ВАЖНИ ЗНАНЄ И ПРОФЕСИЙНИ УСПИХ

Михайло Катона по професиї дипломовани инжинєр польопривреди, закончел напрям польопривредна технїка, робел у фаху и на руководзацих местох, а мал и замерковану политичну кариєру.

–  Кед я студирал од 1967. до 1971. року то бул нови напрям на хторим зме полу испити покладали на польопривредним, а полу на машинским факултету. Дипломовал сом на 23 роки и такой сом почал робиц у ПК „Перши май” у Руским Керестуре, чий сом бул стипендиста. Робел сом перше як референт механїзациї, потим як руководитель служби плана и анализи, а потим и як директор Комбинату. Попри тим бул сом у АИК „Штредня Бачка” у Червинки директор розвойного сектора и ґенерални директор велького комбинату хтори у тедишнїм чаше по велькосци заберал 112 место у Югославиї. Осем роки сом робел у тедишнєй политики. Бул сом 4 роки секретар Општинского комитета Союзу комунистох Войводини у Кули, 3 роки вивершни секретар Предсидательства СКВ у Новим Садзе задлужени за аґроиндустрийни комплекс Войводини и єден рок сом бул у политичней школи ЦК СКЮ у Кумровцу. При концу роботного вика, 15 роки сом робел як самостойни референт за вивоз и увоз и девизне плаценє у приватней фирми „Жито медиа” у Кули. Осем роки сом у пензиї и  робим коло обисца, коло унукох, дакус коло синовей хижи док будовал и дакеди дацо пишем – гутори Катона деталї зоз професийней биоґрафиї.

СИНОВЕ ДОХТОРЕ ТЕХНЇЧНИХ НАУКОХ

Зоз супругу Славицу жию вєдно уж пейдзешати рок. Вибудовали добри живот и створели красну фамелию. Маю двох синох: Михайла хтори 1974. рок и Ярослава хтори  1977. рок. Вони по професиї и званю дохторе технїчких наукох, Михайло електротехнїки и рахункарства, а Ярослав технолоґиї. Обидвоме дохторовали на 33 роки, а тераз Михайло после 13 рокох роботи на Факултету технїчних наукох роби за єдну израелску фирму на верификациї (контроли) чипох, а Ярослав роби на Технолоґийним факултету у Новим Садзе у званю позарядового професора и як продекан. Михайло жиє у Новим Садзе, оженєти є зоз Силвию Джуджарову зоз Петровцох, хтора дипломовани биолоґ и маю двох синох: Ивана, хтори ходзи до першей класи ґимназиї и Алексу, хтори ходзи до пиятей класи основней школи. Ярослав жиє у Керестуре, оженєти зоз Терезу Тиркайлову зоз Керестура, дипломовану професорку биолоґиї и маю двох синох: Максима, у пиятей класи и Олеґа хтори нарок почнє ходзиц до школи.

 Будучносц и обстоянє Руснацох тема хторей Михайло Катона пошвецени уж децениями. О тим часто писал   у медийох и оглашовал ше у явносци. Як коавтор Националней стратеґиї, и на тот завод винєше становиска хтори можу похасновац шицким цо маю и воспитую дзеци и хторим важне очувац руснацтво.

У хторим чаше хлопи лєгчейше жили, чи то тераз, чи дакеди, окреме же на хлопох велька одвичательносц за еґзистенцию фамелиї, коло воспитаня дзецох и як зачувац дзеци од неґативних вплївох з вонка, а оможлївиц им сучасни розвой, о тим Михайло Катона гвари шлїдуюце:

– По моїм думаню скорей живот бул вельо чежши, алє єдноставнєйши. Амбициї и очекованя були скромнєйши и найвецей обрацени ґу еґзистенциї и ґу фамелиї. Тераз у трошительним дружтве шицки сцу мац цо вецей шицкого, та вец ридко хто задовольни зоз тим цо ма. У таким живоце виволаня єст вельо, а можлївосци їх ришованя заш лєм огранїчени, гоч  их єст вецей як дакеди, як скорей. Я нє прихильнїк анї велькей модерносци, а анї велькей любови ґу традициї, гоч тримам же живот треба же би бул опарти на одредзени рационални и преверени вредносци, без огляду чи то у тей хвильки актуални тренд. Чловек нє може нєпреривно буц застарани о тим цо поведза людзе,  як то други робя и подобне. Живот нє служи же би ше виполньовало койяки цудзи жаданя и очекованя. Треба себе поставиц реални и досцигуюци цилї и сцерпезлїво и упарто бориц ше за їх витворйованє. Дзеци треба од малючка научиц цо прави вредносци и самостойносци. Таки дзеци ше швидко ориєнтую же чи тоти пайташе цо нєпреривно лярмаю, упрекосца и велїчаю самого себе, наисце добре дружтво за нїх – толкує Катона.

ПОСКЛАДАЦ ПРОФЕСИЮ И ДОМАШНЇ ЖИВОТ

Хлопи ше муша доказовац и на роботи, даєдни маю и озбильни професийни або политични кариєри и то шицко вимага же би ше дачого мушели одрекнуц и вельку схопносц як поскладац у своїм живоце шицки найважнєйши обласци же би и им и їх фамелиї було добре.

– Кажда озбильна робота, як и кажде намаганє же би ше витворело даяки важни цилї вимага одреканє. Лєм тоти цо порихтани на одреканє як процивносц комоциї закончую школи, робя озбильни роботи и правя кариєри. Попри тим, понеже векшу часц живота жиєме у фамелиї, барз важне и медзисобне почитованє и довириє животних партнерох прето же ше пре кариєру єдного од партнерох одрека нє лєм вон, алє и його пара, та и цала фамелия. Кед нєт порозуменя и довирия, звичайно страдаю партнерски одношеня, а самим тим и фамелия. Найвекша жертва у тим случаю дзеци. Моя супруга пре мою кариєру штири роки була сама дома зоз двома малима хлапцами, а голєм ище тельо одвожела их и розвожела, и була им и мац и оцец – приповеда Катона.

 ЗНАНЄ ОБЕЗПЕЧИ ЕҐЗИСТЕНЦИЮ И ТИРВАНЄ

Дзе перспектива нас, Руснацох, руских фамелийох и цо ту можу и треба же би зробели Национални совит, а цо фамелиї и яка ту одвичательносц на каждому Руснакови, тема хторей Михайло Катона пошвецени и як Руснак, и як коавтор Националней стратеґиї Руснацох по 2020. рок.

– Ми ше, нажаль, у остатнїх 20 рокох нє остарали же бизме себе як заєднїца обезпечели еґзистенцию и тирванє. О тим зме мало бешедовали, а скоро нїч зме нє робели. Тримаме ше и далєй як пияни плота, погришного система вредносцох, подценююци економску основу живота народу як елементарне условиє його обстояня. У транзициї зме страцели и тото дакус цо зме як заєднїцку основу економского живота здобули у прешлих часох, та зме тераз там дзе зме були пред 70 роками, а старши, преполовени, нєзложни и нєпорихтани нїч зробиц за свою заєднїцу. Остатнє упорище нашей еґзистенциї то знанє. Капитал потребни за цивилизовани живот, алє го ми анї як заєднїца, анї як поєдинци нє маме, алє маме прихильносц ґу ученю и знаню. Кед руски хлопи и жени науча свойо дзеци же у будучносци годни и у тим либералним капитализму жиц достоїнствени и цивилизовани живот лєм кед ше у младосци виборя же би здобули цо вецей знаня же би постали потребни и плацени, вец обстанєме. У процивним нєстанєме. Тото цо нам уж децениями важне ту нє помага. Нєстанє єдно за другим образованє, медиї, институциї, професионализем у култури – спозорює Катона.

РОБОТНОСЦ, ЧЕСНОСЦ, ДОСТОЇНСТВО

На родичох вельки задаток воспитац дзеци, и хлапцох и дзивчата, же би ше лєгло уклопели медзи дзецми у школи, до парняцкей ґрупи, и же би зачували свою индивидуланосц и охранєли ше од неґативних вплївох парняцкей ґрупи.

– Дзеци нашо жвератко. Одмалючка  ше ґу нїм мушиме одношиц як ґу малим людзом, озбильно и зоз почитованьом, усадзовац им преверени вредносци: роботносц, чесносц, достоїнство, правдолюбивосц и одмалючка их осамостойовац и помали „инфицирац” зоз тим цо жадаме же би робели у живоце. Тото о чим буду вецей знац, буду и вецей любиц. Самостойни и правилно воспитани дзеци нє буду глєдац свойо место у проблематичних парняцких ґрупох. Гоч дакеди одплачу прето же им гевти нє сцели додац лабду и подобне, кед буду самостойни и достоїнствени прекубуря и найду свойо место у ґрупи зоз такима цо як и вони: озбильни, чесни и достоїнствени – подцагує Катона.

Руснаци познати по тим же су вредни, роботни… При Руснацох роботносц, роботни звикнуца, тото кельо их родичи пратали до роботи и научели робиц доприноши же би млади людзе у своїм дальшим живоце мали позитивни фокус, цо значи же ше тримаю роботи и маю конструктивни цилї, же ше лєгчейше адаптую на нови ситуациї, скорей поставаю економски нєзависни и напредую у своїм живоце.

– По моїм думаню, роботносц нє може буц ствар звикнуцох лєбо пошлїдок даякого пратаня у дзецинстве. То муши буц ствар прешвеченя же ше лєм зоз роботу може цошка здобуц и витвориц. Роботносц при Руснацох и настала як пошлїдок прешвеченя же ше лєм дзекуюци роботи може обезпечиц еґзистенция фамелиї, лєбо змогнуц чи хижу, чи даяки маєток. Прето и дзеци треба научиц же би свидомо витворйовали одредзени задатки лєбо робели одредзени роботи, а нє же би дацо робели пре голе повинованє волї оца, лєбо мацери. Таке прилапйованє роботи дома, у школи и познєйше у живоце вше будзе у функциї даякого циля, чогошик цо потребне и нєобходне, а нє як примушованє и терха – визначує Катона.

НАЦИОНАЛНИ ИДЕНТИТЕТ ЧУВАЦ И У ФАМЕЛИЇ

Даєдни професиї скорей можу обезпечиц стабилну финансийну нєовисносц и сиґурносц єдней фамелиї.

– Гоч хтору роботу чловек роби треба же би ше намагал же би ю робел на найлєпши и найшоровши способ. Чловек хтори так роби вше будзе мац роботи и вше будзе за таку роботу пристойно плацени, гоч є инжинєр, економиста, автомеханїчар, керамичар, шофер лєбо гоч цо друге. Конюктурносц професийох ше меня и то цо далєй вше швидше, так же нєшка скоро нєможлїве вибрац професию за цали живот. Я и попри того тримам же хлопи треба же би ше намагали закончиц цо висши школи зоз цо лєпшим успихом (нє пре успих як таки, алє пре здобути знаня) и то насампредз у рижних инжинєрских фахох, алє и за правнїкох, економистох, лїкарох – акцентує Катона.

Рахує ше же у Новим Садзе и його околїску – Руменки, Ветернику, Футоґу, Петроварадину, Сримскей Каменїци,  жиє приблїжно тельо Руснацох як и у Руским Керестуре, а то два трецини Руснацох у Войводини. У остатнїх деценийох и рокох вше вецей Руснаци жию у городох як цо Кула, Вербас, Шид, Жабель, Бачка Тополя, Суботица, а менєй у околних руских валалох. Живот у городу значи и же у школи єст лєм руски язик як виборни предмет, часто и же ше жиє у мишаним малженству и же ше менєй бешедує по руски.

– Национални идентитет ше найлєпше и найдлужей чува у национално цо гомоґеншим штредку, значи там дзе єст вецей таких як цо ти. Медзитим, таки штредки єст вше менєй, а понеже су у нашим случаю рурални у нїх нєт вельо можлївосци за роботу. То значи же лєбо треба рижнородносц роботох привесц и до руралних штредкох, лєбо треба за роботу пойсц до варошох, односно цо блїжей ґу варошом.  По моїм прешвеченю, у будучносци, кед зосцеме чувац национални идентитет, будземе го мушиц найвецей чувац у фамелийох – заключує Катона.

ЩЕШЛЇВИ, ВАМ, МЕДЗИНАРОДНИ ДЗЕНЬ ХЛОПОХ

 Медзинароди дзень хлопох, 19. новембер, першираз означени 1999. року и нєшка ше означує у вецей як 60 жемох швета. Цилї означованя Дня хлопох же би ше обрацело увагу на здравє хлопох и хлапцох, промововало родну ровноправносц и визначело позитивни модели улоги хлопа, на їх доприношенє заєднїци, фамелиї, малженскей заєднїци.

(Опатрене 269 раз, нєшка 10)