Слабши урожай, алє цена лєпша як прешлого року

автор а. медєши 24. авґуст 2020

Сезона бостану помали ше приблїжує ґу концу, та прави час сумировац упечатки о тогорочним урожаю, квалитету и цени ґереґох и диньох.

Перши бостан обрани початком юлия, кед цена по кили була 50 динари, а хтору уж роками диктую увозни ґереґи, найвецей зоз Греческей, Шпаниї и Албаниї. Потим, штредком сезони, цена спадла на 30 динари за килу и од така цена по сам конєц и остала. Тогорочна цена од 30 динари, як гваря продукователє, добра у одношеню на прешлорочну од 25 динари, гоч пре ярнї мраз и вельки юнийски дижджи урожай бул зменшани.

О продукциї, квалитету, купованю и предаваню тих двох културох побешедовали зме зоз найвреднєйшима и найвитирвалшима продукователями, одкупйовачами и препредавателями у центру Руского Керестура.

ОДВИТУЄ ИМ ЦЕПЛА ХВИЛЯ

Йовґен Папуґа з Руского Керестура 10 роки продукує динї и ґереґи, файту Фантазия, а дньово преда од 800 кили до тону ґереґох. Тот рок, як гвари, нє бул таки вигодни за ґереґи пре жимнєйшу хвилю, алє цена солидна, та єст и заробку.

– Хвиля того року була жимнєйша, а понеже ґереґа люби цеплу хвилю, сладосц нє була така на яку зме шицки звикли, гоч заш лєм, ґереґи були смачни и добре преходзели. И цо ше урожаю дотика, тот рок слабши як влонї, алє влонї у тим чаше и цена була менша, так же зме на истим. На початку сезони, кед кила ґереґи була 50 динари, людзом то було вельо та теди нє так анї куповали, алє кед цена спадла, ґереґи досц преходзели – приповеда Папуґа.

Як гвари наш собешеднїк, окрем ґереґох и диньох, роками садзел и паприґу, на хторей єст вецей заробку, алє вецей и роботи. До ґереґох нє потребне анї вельо укладац, анї нєт вельо роботи, окрем же треба часу шедзиц на центру кед продукователь сам предава свою робу.

– Кажди дзень идзем пополаднями на польо, хторе ми блїзко при валалє, а ґереґи мам на отвореним. Завиши од дня, алє 800 до тону ґереґох можем дньово предац. До ґереґох нєт тельо укладаня як до паприґи. Треба поцагац фолию и цивочки, анї прикарми нє треба тельо як до паприґи, а кед пойдземе двоме нарезац ґереґи, тону нарежеме за дакус вецей як годзину. А же би ше наоберало тону паприґи треба заш лєм вельо вецей роботи и часу. Води ґереґи тиж нє треба тельо кельо треба париґи, бо кед ше ґереґи почнє орезовац, вецей их нє залївам. Защита од хоротох тиж нє така часта як коло паприґи, понеже кед ше ґереґи пресадза, после першого дижджу треба их попирскац од пламенячи и после того ґереґи вецей нє прискам – толкує Папуґа и додава же шицок род ґереґох попреда на керестурским центру.

НА ПОЛЮ И У ПЛАСТЕНЇКУ

Окрем Папуґи, у своєй роботи зоз ґереґами успишна и Джуджарова фамелия, хтори свойо знанє о продукциї тих двох кулурох и 26 роки длуге искуство з рока на рок усовершую и збогацую з новима файтами. Того року ґереґи посадзели на двох гольтох и у пластенїкох, и на отвореним, а пре жимну хвилю, було и утрати.

– Того року половку ґереґох зме посадзели у завартих, мандих пластенїкох, такволаних тунелох, а другу половку на отвореним. Нажаль, пре ярнї мрази мали зме утрати, та зме єдну часц садзели ознова. Тераз уж и сезона при концу, та кед подцагнєме смужку, углавним ше ґереґи предавало по 30 динари, цо вшелїяк же мало з оглядом на укладаня, и най повем, тогорочни менши урожай руша ше коло просеку, алє вше остава наздаванє же нарок будзе лєпше – приповеда Мелания Джуджар.

Окрем ґереґох, предаваю и динї, файту Ананаски и такволани ребрасти, хтори здогадую на дакедишнї домашнї файти диньох, а же би ше посцигло квалитет хтори муштериї вимагаю, динї треба наводньовац, допатрац и поряднє защицовац.

 – Цо ше дотика диньох котри вимагаю вельо вецей допатраня, мож повесц же мали релативно добру цену, нє була менша од 80 динари, бо прешлих рокох знала буц скоро як и цена ґереґох, цо вшелїяк нє рентабилне. Урожай розлични з рока на рок, а того року пре ярнї мраз и вельке количество паданьох у юнию урожай слабши, алє цена була солидна – приповеда Мелания. Вона додава же сезона бостану будзе закончена у авґусту и же ше вельку часц попреда у валалє на центру, алє вше єст и купцох на велько, а визначує и же того року окреме глєдани цми ґереґи пре ценшу лупу и озда пре асоцияцию же дакеди давно було лєм таки файти.

ПРЕДАВА ШЕ И ДИРОНЬСКИ ҐЕРЕҐИ

Окрем зоз керестурского хотару, у центру валала могло купиц и дироньски ґереґи, хтори уж други рок предаваю малженска пара Борис Малацко и Тат’яна Соколович. Як гваря, цена їх ґереґох тиж 30 динари, а од продукователя им остава 10 до 15 динари за килу, у зависносци як ше порадза. Кажди дзень на центру, окрем дироньских ґереґох и диньох, препредаваю и други продукти як грозна, грушки, брескинї, кромплї, цибулї, капусту, а маю и свойо парадичи и паприґи. Борис гвари же су задовольни зоз заробком зоз ґереґох и диньох, а после сезони бостану, лапаю ше до паприґи, хтора тераз будзе примарна робота велїм Керестурцом.

(Опатрене 155 раз, нєшка 1)