Тераз час за пресадзованє младих туйох

автор с. саламун 20. новембер 2020

Єст красни гобиї зоз хторих мож додатно заробиц и вец то двойнїсте задовольство. Нє лєм же ше ужива у тим цо ше роби, алє од того єст и финансийни хасен.  

Владко Чапко зоз Дюрдьова пред шейсцома роками у загради почал пестовац жимжелєни украсни древка туї, дзе их посадзел без велького очекованя, бо мал надосц нашеня. Туї посходзели, крашнє росли и о кратки час зоз гобия почал додатно зарабяц.

– Полюбел сом садзиц и допатрац декоративни древка туї. Тераз мам посадзено медзи тисяч и пол и два тисячи туї рижних велькосцох и вецей файти – гварел Влатко Чапко, котри єдини у жабельскей општини пестує туї и зоз нашеня и з резнїцох. Указало му ше же туї котри випестовани зоз нашеня вельо одпорнєйши, швидше рошню, лєпше подноша сушу, алє и векшу влагу. А ґу тому, за тую котра посадзена зоз нашеня нє зна ше напредок яку будзе мац форму и як єй буду розпоредзени конари. Док у пестованю туї зоз резнїци предносц же уж на основи резнїци мож видзиц яка будзе форма туї, бо форма останє иста, лєм рошлїна вирошнє. Медзитим, кельо мож предвидзиц їх форму, тельо их ризичнєйше пестовац, бо у найлєпшим случаю, од сто засадзених резнїцох дзешец пуща корень, а гевти други ше осуша.

– Вельки ризик пестовац туї, гваря же хто ше бої ризиковац, най их нє пестує. О нїх ше найвецей информуєм на интернету и у фаховей литератури, алє заш лєм, найволїм учиц з власного искуства –  випробуєм и так заключуєм, гоч и ризикуєм. Самоуки сом и видзи ми ше же так найлєпше научим – гварел Влатко Чапко. Цени резнїцох розлични, а Владко их купує од двацец до сто динари по фалату.

ИНСЕКТИ И БАКТЕРИЇ НАЙВЕКШИ ЧКОДЛЇВЦИ

Жимжелєне древко туї найчастейше охорює од инсектох котри пию з нього соки. То видно кед туя почнє доставац доганово печаци, потим ше желєни конарчки починаю сушиц, и кед ше нє ю нє опирска на час, перше ше осуша конари з котрих випити соки, єден по єден, а потим и цале древко.

– Хто сце же би их мал длуго, муши их поряднє допатрац и пирскац же би були здрави и зачувани. Кед маце, наприклад, проблем же ше на туї почали меняц фарби желєних конарчкох, найлєпше би було сликовац або отаргнуц тоту часц конара и однєсц до фаховца же би видзел и посовитовал вас. И я так робим. Однєшем конарчок до польопривредней апатики, та ше инжинєрови защити рошлїнох опитам а вон ме посовитує  цо мам зробиц и з чим опирскац древка. Зоз защиту зоз препорученим хемийним средством им ше предлужує живот – гварел Влатко Чапко.

Окрем того же их нападаю инсекти, древка туї нападаю и бактериї, а тоту хороту мож препознац по ардзавей фарби на конарох. Поука котру Чапко дава тота же, за кажду пременку на туї найлєпше такой реаґовац же би нє було позно. У процивним, питанє кельо пожию.

До рока туї просеково вирошню медзи штири и пейц центиметри и по длужини и по ширини.  Приємно пахню, маю красну желєну фарбу и красни випатрунок.

У Чапковим розсаднїку єсц туї рижней велькосци, а Влатко предава таки яки купец вибере. Найчастейше гевти од метер, до метер и пол, бо кед ше таки пресадзи такой украша простор, бо су уж вельки и формовани. Велїм друго чекац же би виросли, гоч Влатко препоручує же би ше куповало менши древка, бо ше менши ризик же чи древко пущи корень кед ше го пресадзи на друге место. Барз важне же би ше тую пресадзело у оптималней часци рока за тоту роботу, а то праве тераз, позно вєшенї, у октобру и новембру, по перши мрази, гоч мож и вчас на яр, у фебруару и марцу. Теди найминималнєйши ризик же чи ше млади древка приму, без огляду на їх велькосц.

ДОБРИ СОВИТ НАЙВЕЦЕЙ ВРЕДЗИ

Влатко дзечнє дава совити дзе и як треба посадзиц млади  туї. Важне же бисце му поведли дзе их сцеце посадзиц, алє перше вам ше опита чи маце пси и мачки.

– Амонияк барз завадза туйом, од нього доставаю шпляхи котри ше углавним нє ширя. Тото перше повем купцом. Друге, важне чи их сцу посадзиц блїзко єдну коло другей, же би були як желєна ограда, а чи же би поєдинєчно украшовали простор. Ґу тому, кед ше их садзи єдну коло другей, вец ше их садзи на оддалєносци медзи седемдзешат и осемдзешат центи – гварел Влатко.

Часто можеме видзиц же манди туї котри популарне пестовац у черепчку, а найчастейше ше находза коло уходних дзверох до обисца, у векшини случайох швидко ше осуша. Влатко толкує же за кажду пресаду у черепчку барз важне же би було добре одцеканє води. Потим, нє шме ше ю вельо залївац, окреме кед туя менша, бо єй нє потребне вельо води.  Кед лєто и кед туя у черепчку на слунку, єй корень ше буквално вари у зогратей води. Так же кед их сцеце пестовац у черепчкох, найлєпше би було преложиц их там дзе нєт директного слунка. Медзитим, влєце, директне слунко нє завадза туйом котри пресадзени до жеми, прето и найважнєйше посадзиц их вєшенї або вяри же би змоцнєли у кореню и лєто дочекали з моцним кореньом у жеми. Окреме влєце, алє кед нє барз цепло, вноци после двацец два годзин, туї барз любя же би их ше купало и пирскало з воду. Вец часто достаню ище красшу желєну фарбу. През цали рок их требна залївац рано або вечар, алє кед влажнєйша жем, нєт потреби залївац их. Шицки туї мож орезовац и формовац. 

ВИСОКИ АБО НЇЗКИ, КОПАСТИ АБО ЛАБДАСТИ

У Чапковим розсаднїку туйох у Дюрдьове єст вецей файти. Од туйох котри рошню до висока ма файту Ориєнталис, у народзе ю волаю метласта, рошнє до копи (купи). Потим файту Смараґдна, а то гевта  котру популарне орезовац до спирали. Од туйох котри менши, хтори рошню до метера, патулькасти або лабдасти, ма файти Даница и Тини тин. Шицки туї найлєпше прикармйовац и прирскац зоз защитнима средствами на кажди три мешаци, бо вец достаню шицко цо им потребне же би нє препадли. Жем коло нїх потребне з часу на час окоповац. Кед ше пресадзує древко, дзешец центи коло кореня потребне положиц гумус же би ше древко лєгчейше ожилєло, бо гумус мегчейши як жем.

– Уживам у нїх. Робота з нїма ме опущує. У природи сом, на швижим воздуху. Пресадзовац ми найвецей помага дзивка Тияна, котра окрем туйох, у нашим дворе люби допатрац и рижни домашнї животинї – гварел Влатко.

Туї котри рошню до висока предава по цени котру одредзує висина, алє цену формує и на основи того чи є випестована зоз нашеня чи зоз конарчка, алє и як швидко рошнє. Так пред роком єднометерово туї Ориєнталис, котри рошню до копи предавал по штиристо динари. Вони швидко рошню, алє их швидко и розпреда. Метерова туя тисяч динари, метер и пол тисяч и пол. Патулькасти туї баржей рошню на широко, а по висоти лєм до метера. Пол метерова, або висока до седемдзешат центи кошта штиристо динари.

НАЙЛЄПША ВОДА ЗОЗ СТУДНЇ

 Продукователь туйох Влатко Чапко у своїм розсаднїку ма розцагнуту систему капка по капку.

– Туї найлєпше залївац зоз воду зоз студнї, понеже вода зоз водоводней системи ма вельо хлору котри чкодлїви им чкодза. Хто залїва зоз воду зоз городскей системи найлєпше же би хасновал систему капка по капка, понеже вец хлор виветреє. Часц системи капка по капка дзе чури вода, нє кладзе ше такой коло кореня, алє на оддалєносц на коло петнац центиметри. Кед жимнєйше єст досц влаги, та их нє треба залївац. Тот период тераз вигодни и же би ше их оштригало, понеже соки у нїх мирую – гварел Влатко. Вон совитує и же бисце, накадзи засадзице тую, коло єй стебла, по цалей длужини положели два латки и при верху тую на даскелїх местох повязали за латки. Так корень добре притвердзени, нє будзе ше  кивац кед задую векши витри, бо кед ше рошлїна и корень киваю, при кореню ше збера воздух и корень ше осуши.

(Опатрене 63 раз, нєшка 7)