Трансфер и абсолутне аутсайдерство

автор м. джуня 21. новембер 2020

Нє думам же сом даяки нарцис (популарна дияґноза у етру у остатнї час), аж знам гнєтка (интимно) койцо доганяц цо себе, цо другим, алє ше дзешка цешим же ми ше тота критичносц зґодно профиловала до професийней деформациї, у красшим смислу значеня того слова. Урядово по фаху, менєй урядово по гвиздох. (Пошлїдок Винковей и моєй явней дебати коло писаня рецензиї, на промоциї Звонетовей новей кнїжки у Матки, прешлей соботи). У смислу нє же – приповедац вельо, а нє повесц (сущно) нїч – алє баржей повесц тото цо нужне, а нє уквилїц нїкого. На шлїзкацим медийним терену, а пред малочисленим, кевельним авдиториюмом. Явне слово – страшна ствар, гварел Гуздер Билянски.

Роздумуєм шлїдом скорейших власних хаштаґох у колумни о дисонанци явней бешеди, условеней з рамиком дньово-политичней клими наспрам наших кулоарских бешедох, нє лєм за шанком, и нє явно – розуми ше.

Ниа цо; у барз кратким чаше нам ше главни три медийни редакциї – ТВ, радио, а дакус скорей нїх и новини (физично) вимесцели з вецейдеценийней адреси. За мнє индикативна коинциденция вочи вигласаней одлуки з державного верху о „позарядових” мирох пре актуалну системну парализу, нє сцем єй мерзене анї-мено-спомнуц.

Читанє медзи шориками, односно, прекладанє того цо нам ше коґнитивним, перцептивним осетом пласує, давно сом звладал. Препоручуюцо вшелїяк, поготов у терашнїм, нєбизовним часу. Вочи зме трансферу яки зме нє мали ище нагоду дожиц. Нїхто. Цо ше мнє дотика, будзе весело – и на єден, и на други способ.

 #шицкобудзеушоре

 Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 23 раз, нєшка 1)