Урожай менши як влонї

автор л. кухар 1. авґуст 2020

Надалєко познати по добрим бостану, смачней и сладкей ґереґи, Дюрдьов и нєшка место у котрим жию и робя продукователє тей овоци. Єден з нїх и Златко Канюх котри тоту роботу научел од своїх предкох, предлужел традицию и продукує рижни файти тей лакотки.

Старши людзе паметаю и лєпши часи кед слово о ґереґох. Гваря же, кажде друге обисце мало ґереґи, предавало ше на каждим углє у валалє и опрез обисцох, а нєшка ситуация кус иншака. Найвекша причина прецо ше людзе вше менєй опредзелюю за продукцию ґереґох тота же єст вше менєй купцох, нєт вивозу до околних державох як дакеди, алє и пре нєвигодни хвильово обставини, котри у даскелїх рокох за нами нє були добри за ґереґи, та вец и урожай бул подли. Златко вецей як дзешец роки садзи бостан и, як гвари,  предлужи и далєй садзиц.

– У моєй фамелиї и дїдо и оцец садзели бостан, а я предлужел тоту традицию и затераз ю нє думам претарговац. Кажди рок, приповедка за себе, цо ше дотка квалитету самей ґериґи, алє и цени. Того року цена одлична, лєпша є як влонї. Од початку сезони потераз виноши 50 динари на мало и 25-30 динари на велько. Продукуєме и динї, їх цена тераз 100 динари на мало, а на велько ю предаваме по 70 динари. Цена ґереґи така прето же єй того року єст наисце вельо менєй, и урожай подли пре нєвигодну хвилю. Було вельо сушни днї, а то барз вплївовало на квалитет и количество ґереґох, котре тераз маме на полю. Сезона того року пожнєла коло дзешец днї и будзе кратше тирвац як прешлого року – гвари Златко Канюх.

КАЖДЕ МА СВОЙ ВИБОР

Канюхово садза вецей файти ґереґи, а кажде ю вибера по своїм смаку.

– Маме Ромерию, такволану чарну ґереґу, котра ше по смаку нє вельо розликує од обичней, писаней ґереґи, розлика праве у випатрунку и кус ма ценшу скорку од тей стандардней ґереґи. Тиж маме и Топ ґан (Top Gun) то найвчаснєйша ґереґа, а цо є вчаснєйша то є и менша. Таки файти ґереґи перши дозреваю и маю од 5 до 7 кили, а познєйши файти маю коло 10 кили. Мам засадзени и Каристан (Karistan) и Колосео (Colosseo) котру сом того року першираз засадзел – приповеда Златко.

Канюхово дотераз нє мали проблем зоз предаваньом ґереґох, їх продукти вше пренаходзели драгу по купцох котри приходза зоз шицких странох, алє єст и домашнїх людзох, зоз валалу, котри стаємни муштериї у Канюхових.

– Нашо продукти предаваме углавном дома, опрез обисца и уж роками приходза накупци котри купую на велько. Нашо продукти иду до Бечею, Петрового села, Темерину, Нового Саду и околних местох.

ЗА ДОБРИ КВАЛИТЕТ ТРЕБА ДОБРА ЖЕМ И ЗАЩИТА

– Як и за кажду културу так и за ґереґи, важне добре пририхтац жем пред шацом. Вєшенї ше руца хлївски и штучни гной, то основа и перши крочай у отримованю квалитетней жеми, а потим ше наяр розсадзує. У тей роботи вельо завишиме од дижджу и хвилї, та ше вше  наздаваме добрим хвильовим обставином. Як и каждого року, так и тераз маме чкоди котри направя шпаки и заяци, алє ше намагаме зопрец их, так же польо оградзуєме зоз мрежу, кладземе шарканї до поля котри их розплаша и „топи” – толкує Златко.

Златкови у роботи помага супруга Весна и дзивчата Мария и Ана котри дзечнє предаваю ґереґи и динї опрез обисца. Кед фамелия зложно роби роботу, и кед кажде ма свой задаток, вец добри резултати заґарантовани.

(Опатрене 91 раз, нєшка 1)