Урожай нє вельки, алє цена добра

автор а. медєши 11. авґуст 2020

Тих дньох, оберанє малинох у Руским Керестуре у полним розмаху. И попри тим же єст надосц очкодованей рошлїни пре єй сушенє, хторе пошлїдок вименкового зменьованя вельких количествох паданя и високих температурох, по словох продуковательох, цена того року добра, а  будзе и заробку.

Понукнута одкупна цена по 220 динари за килу резултат добрей нагоди на шветовим тарґовищу малинох, окреме пре драстичне опадованє продукциї у Чилеу, найвекшим шветовим продукователю тей овоци. Зменшану продукцию у одношеню на обчековани урожай маю и малинаре у ЗАД, Мексику, України, Польскей, а на реґийним уровню то Босна и Герцеґовина, хтора зазначела опадованє продукциї за 10 000 тони.

Фаховци гваря же урожай малинох у Сербиї у одношеню на вецейрочни просек од 80 000 тони, того року зменшани за коло 50 одсто пре, як спомнуте, нєвигодни хвильово условия. Но, праве пре зменшану продукцию тей овоци, поглєдованє вельке, а по першираз ше малини одкупює по класох. 

СОРТУ ПОЛКА САДЗИ УЖ ПЕЙЦ РОКИ

И Владимир Рацпети з Руского Керестура єден од продуковательох тей овоци хтори вєдно зоз свою фамелию, сорту Полка садзи уж пейц роки, а того року на поверхносци од 30 ари. Оберац почали коло 13. юлия, а тих дньох будзе оберанє горнїх, красших плодох тей глєданей овоци.

– Того року будзе пияти рок як фамелиярно садзиме малини, а маме их на 30 арох на полю. Посадзели зме их на розстояню од три метери же би през штредок могол преходзиц трактор  и обрабяц траву и коровче. Тот рок, цо ше квалитету малини дотика, досц подли, слабшого є квалитету як дотераз, а местами и по 4, 5 метери анї нє зишла. Причина тому вироятно тота же жима була досц суха, та теди кед малина требала вибиц, нє могла пре нєдостаток влаги у жеми. Першираз нам ше случело же малини слабше и виросли, док скорейших рокох мали коло 1,20 метери, того року наросли коло 80 центи.  Дакус нам малини и на густейше посадзени, понеже на єдним длужним метру би требало буц коло 18 малини,  а ми их маме коло 30, требало их преридзиц, алє на таких вельких поверхносцох дзе єден шор ма коло 220 метери и 5 таки шори, то барз велька робота – толкує Рацпети.

ОДКУПЮЄ ШЕ ПО КЛАСОХ

И попри тим же того року подли и квалитет, и урожай малинох, зоз цену од 220 динари за килу продукователє заш лєм задовольни. Першираз ше того року, як гвари Владимир, малини одкупйовало по класох, а обезпечени и превоз за одкуп зоз Кули, та анї коло трошкох транспорту продукователє нє муша водзиц бриґу.

– Цена того року почала од 240 динари за килу, тераз спадла на 220 динари, а того року першираз ю почали и класификовац. Цена другей класи 190 динари, и ту спада малина хтора по себе ма били шплях, односно хтора опечена од слунка, а до трецей класи идзе шицка друга малина хторе ше обера зоз комбайном. И тота трецокласна малина ма добру цену од аж 160 динари за килу, а з оглядом же пред двома роками цена за килу першокласней малини була 70 динари, того року ше виплаци пестовац тоту овоц – задовольно приповеда Владимир и додава же анї коло транспорту малинох, нє мали нїяки трошки, понеже по його малини приходзи чловек зоз Кули, та их на своєй превозки окрем у своїм месце и у Керестуре, збера и у Лалитю и Крущичу, и одвожи до хладзальнї до Оджаку.

– Тото же нє мушиме одвожиц малини ми барз одвитує. Дакеди зме их одвожели до Кули, понеже там бул одкуп, а тераз уж два роки так. Окрем до хладзальнї, малини предаваме и у нашей предавальнї, а того року маме и досц заручено малини од людзох з валалу – гвари Владимир.

Но, предаванє малинох, по словох нашого собешеднїка, найменши проблем. Векши проблем оберанє и дойсц до роботнїкох, понеже оберанє малинох „пипаваˮ робота, а ту и дилема як плациц?

РОБОТУ ШЕ ПЛАЦИ ПО КИЛИ

– До наднїчарох чежко дойсц. Малина специфична овоц понеже є барз дробна, та ю людзе нє барз любя оберац. Но, нам ходза младши хлапци и дзивчата хтори себе сцу заробиц пенєж през лєтни одпочивок, а им то нє така чежка робота. Проблем и у тим же як плациц наднїчара. Кед плациш на годзину, вец нам, продуковательом, нє останє нїч, та ше указало же плаценє по наобераним количестве найлєпше. Мали зме, поведзме, случай же єдному вреднєйшому хлапцови на годзину вишло 280 динари, а дакому хто помалши роби видзе 180 динари. Ми би каждого требали єднак виплациц, алє людзе нє єднак наобераю. Прето ше робота при обераню малинох наплацує по кили. Почали зме плациц  100 динарами по кили кед малина була по 240 динари, а тераз цена спадла, та плациме 80 динари по кили. Думам же робота нє така страшна, бо шеднуц и направиц павзу може хто кеди сце и то ше окреме пачи младшим – приповеда Владимир.

ТРОШКИ ПРОДУКОВАНЯ НЄ ВЕЛЬКИ

Трошки коло пестованя малинох, по искустве нашого собешеднїка, нє таки вельки. Исти саднїци велї продукователє хасную и по дзешец роки, пирсканє од инсектох нє потребне, од фунґицидох лєм у барз дижджовних периодох, а єдини и найвекши трошок прикармйованє.

– Кед ше першираз почина зоз продукцию малини треба купиц саднїци, залївну систему, треба мац вибиту студню на полю, а шицко тото остава и за шлїдуюци роки. Тото до чого кажди рок треба уложиц то прикармйованє – маґнезиюм, калциюм и желєзо. Цо ше пирсканя дотика, одкеди садзим малини нїґда сом нє мал даяки проблем зоз инсектами, та сом их нїґда анї нє пирскал. Лєм раз сом малини опирскал од ботритису, од бактериози, пре  дижджи. Малину нє напада нїч, ю ше вообще нє пирска, прето ше ю  так и глєда у Европи и у швеце – заключує наш собешеднїк и додава же урожай по гольту, кед идеални рок, може буц и до 8 тони. Но, у таким слабшим року як тот, обчекує же урожай будзе полу менши.

Малини, попри яблукох, єдна з главних адутох у Сербиї кед у питаню вивоз овоци. Прешлого року вивоз змарзнутей малини, и попри зменшаного урожаю, бул добри, а по податкох Привредней комори Сербиї, витворени заробок од 234 милиони евра, цо вецей як трецина вкупней вредносци вивеженей овоци.  Найвекше поглєдованє ище вше у жемох Европскей униї.

Чи и того року малина затрима титулу найглєданшей овоци за вивоз, увидзи ше после оберачки, док ше плоди змесца до хладзальньох и вирахує вкупни урожай и заробок.

(Опатрене 163 раз, нєшка 1)