Цо мож чуц „Коло казаня”?

автор Александра Бучко 24. септембер 2020

У швеце єст вецей як милион активни подкасти, на вироятно вецей як сто язикох. У Сербиї остатнї два, три роки подкасти доставаю на популарносци, тераз их єст вироятно вецей як сто, а медзи тима милион подкастами на швеце и сто язиками, находзи ше и перши, и затераз єдини подкаст по руски – „Коло казаня”.  

Подкасти можеме подзелїц, звекшого, на три конари: Native (домашнї – авторе обични особи хтори маю свойо интересованя и сцу их преточиц до подкастох), Professional (професионални – наставаю з боку професийних особох у сфери медийох) и Branded (брендирани – наставаю з боку подприємствох, односно „брендох”) подкасти.

Тото цо интересантне то вше вешка популарносц тих домашнїх, Native подкастох, праве прето же то наисце може робиц кажде хто ма жаданє и притоки ґу тому авдио продукту.

А ище интересантнєйше: же ше то почало начас применьовац и у нашей заєднїци, односно, же зме нє чекали длуго приключиц ше ґу тей ґлобалней габи (як цо то знаме робиц кед у питаню даяки други ствари/зявеня/особи итд). Можебуц то праве прето же ше и на шветовим уровню до подкастох найбаржей лапа младша-штредня ґенерация.

Так ше „нєвипечени водителє” лапели до твореня подкасту „Коло казаня”, хтори такой од першей епизоди прицагнул, за нашу заєднїцу, вельке число публики.

Деян Павлович зоз Нового Саду и Себастиан Павлович зоз Едмонтону у Канади.

Цала идея настала так же ше братняци чули з часу на час, нє порядно. Бешедовали по руски, а сам Себастиан гвари же му таки розгварки хибя. Теми тих розгваркох були шветово. Потим похопели и же таки змисти як цо слухаю на анґлийским, або на сербским язику, на руским нєт.

Деян толкує же поента цалого подкасту „здрава розгварка”.

„По руски. Ученє нових стварох хтори звонка нашого фаху, часто и дотедишнєй сфери интересованя. По першираз чуц же и успишни людзе маю проблеми у своїх животох. Здрава доза обєктивносци и нєпостоянє червеного тепиху и датих дискусийох мнє фине ошвиженє од стерилних розгваркох хтори сом потераз мал нагоду слухац.”

Як ше твори єден подкаст? Обдума ше тему, найдзе ше интересантного собешеднїка, знєє ше розгварку (чи зоз знїмачом, чи онлайн, прейґ платформи) и вец ше го обрабя.

Гоч мож зоз виданьох подкаста „Коло казаня” обачиц же и Деян и Себастиан особи хтори маю велї интересованя, зоз зявеньом идеї о подкасту и вони мушели научиц вецей од найлєпшого способу знїманя по обробок самого подкасту.

Сам початок и ученє нїґда нє швидки, а Себастиан гвари же им за єдно виданє треба од штирох до 44 дньох.

„Завиши од шлєбодного часу, находзеня заєднїцкого часу и, поправдзе… сцелосци. Углавном блїжей ґу 44, алє бим любел вериц же поставаме вше ефикаснєйши зоз кажду нову епизоду.”

Деян додава же ефективней роботи, у ствари, нє маю пребарз вельо.

„Кед бизме нє були таки лєнїви яки зме и кед бизме мали кус вецей шлєбодного часу, хторого нє маме, и кед би нє постояла часова розлика медзи Сербию и Канаду хтора постої, думам же бизме без проблема шицко закончовали за єден дзень.”

Реализация каждого змисту ма свойо виволаня, алє и добри боки. Себастиан франтує же то вельки муки, од медзисобного нацагованя по технїчни проблеми.

„Затераз, окрем находзеня заєднїцкого шлєбодного часу и (нє)виполньованя даяких особних стандардох, углавном уживаме у процесу и виволаньох хтори приноши.”

Зоз Деянового одвиту мож обачиц же праве тоти виволаня доприноша ше би ше их знаня и схопносци розвивали.

„Виволаня? Нажаль, ище єдно нєпознате руске слово и ище єден од мотивох чом зме сцели започац дацо по руски. Тиж так, о проблему з руским язиком часто чуєме и од наших госцох (нє даяка велька статистика поправдзе, з оглядом на тото же лєм штири епизоди маме затераз). З часу на час думам же зме у опису „95% по руски” претерали (превершели?) зоз процентами.”

Гоч авторе за себе гваря же су „нєвипечени водителє” и же „превершели зоз процентами”, виданя подкасту интересантни. Мож чуц велї нови информациї о Руснацох хтори водза интересантни животи, алє и їх способи роздумованя и патреня на швет. Прето вироятно и прицагли телїх слухачох.

Як обидвоме гваря, вельо вецей як ше наздавали. А число коло 500 препатрунки по епизоди зоз трох платфомох на хторих мож послухац тот подкаст – Рodcast.rs, Аnchor.fm и Youtube.

Як особа хтора занята у медию на руским язику, и хтора други нашо медиї провадзи на иншаки способ як публика, обачела сом же „Коло казаня” наисце ма вельку потримовку слухачох. Прето ме интересовало цо думаю Деян и Себастиан, чи и нам потребна алтернатива кед у питаню медиї и медийни змисти?

Обидвоме ше складаю у одвиту:

„Нє сцеме випаднуц як даяки журналистични паноцец, у смислу же маме одвити, знанє, лєбо авторитет по тим питаню. Алє реалносц же жиєме у чаше дзе скоро шицки конзумираме медиї на голєм трох язикох и маме вельо вибору, дзе кажде може пренайсц дацо цо му одвитує. Медиї на єдним микро язику як цо то руски, вше буду лимитирани и нїґда нє годни дац шицко, алє то нє значи же нє треба же би еволуирали, лєбо опробовали дацо нове, зато же заш лєм маю предносц. А то праве тот исти язик и одношенє каждого з нас зоз тим гласом у наших главох. Так же кед даяки проєкти одробени квалитетно, вони достаню нашу повагу на гоч хторим язику, а окреме нам мило кед су по руски. По тей истей лоґики, нє шмели бизме допущиц же би нам медиї исновали лєм прето же су на руским язику, алє зато же маме и сцеме дацо повесц.”

 

(Опатрене 49 раз, нєшка 1)