Чежки рок за пчоларох, понеже меду нєт

автор а. медєши 18. септембер 2020

Тот рок за пчоларох, по словох фаховцох, на уровню елементарней нєпогоди, яки нє запаметани остатнї 50 роки. Пчоларе прето обчекую помоц од держави же би прикармели и зачували свойо дружтва жимских пчолох, а тиж и прето же вельке число пчоларох нє будзе мац анї нєобходни минимум меду за отримованє пчолох.

Пре нєвигодни хвильово обставини того року под час квитнуца, цалком виостало напасанє пчолох на баґрену, на слунечнїку зазначени барз слаби резултати, найнєвигоднєйши у остатнїх 50 рокох, а вельо менша продукция од просеку зазначена и на лїпи.

О  продукциї меду и других активносцох у кошнїци, як и о тим кельо позарядови стан и епидемия з вирусом Ковид-19 уплївовали на роботу пчоларох, бешедовали зме зоз Салейом и Снежу Яншиковима, малженску пару зоз Лалитю. Сале ше зоз хованьом пчолох занїма уж дзевец роки, а пчоларске ґаздовство превжал од свойого оца, вецейрочного успишного пчолара, у хторим му уж вецей роки помага и супруга Снежа.

– Того року барз слабо було меду. Вироятно пре жимнєйшу хвилю, а и пре хемию з хтору ше пирска на полю. Скорей, поведзме, у житу було рижни квитки, як били вашилєц хтори знал добре медзиц. Пре пирсканє, таких и подобних рошлїнох вецей нєт, беґельчики ше коши и  пирска, та и там пчоли нє маю пашу. Слунечнїк того року барз слаби, лїпа дала досц добре, алє баґренового меду нєт.  Баґрен того року нє квитнул пре нїзку температуру, витор осушел нектар, а кед жимно, вец и древо поцагує назад тот сок – толкує Сале.

ЦЕНА ДОБРА

На тото, же яка ситуация озбильна, указує и факт же ше на наших просторох пред коло 20 роками могло достац и 40-50 кили меду, а тераз лєм даскельо кили по кошнїци. Подобно и у других европских державох. Мадярска, як найвекши вивознїк меду у Европи, вообще нє ма баґренового меду, а и у других державох ситуация нєвигодна.

– Того року сом мал коло 10 кили меду по кошнїци. Кед поровнам зоз периодом од пред, поведзме, шейсцома роками, кед сом мал у просеку коло 40 кили по кошнїци, можем повесц же тот рок бул досц подли. Но, и попри тим, циль ми бул же бим мал меду за свойо стаємни муштериї, же бим их нє страцел, понеже ми требало коло 4-5 роки же би здобули довириє до мнє и же би почали куповац  од мнє мед, а найвецей меду предам праве на керестурским пияцу – приповеда Яншик.

Цени меду на тарґовищу рошню з дня на дзень. Влонї одкупна цена лїпового меду була 2,3-2,5 евра за килу, а тераз є уж дупло векша. Тих дньох цена баґренового меду була 5,81 евро за килу, а цена будзе найвироятнєйше и роснуц. Причини за радованє пчоларох нєт, бо нєт анї меду на предай, а на тарґовищу ше понука евентуални прешлорочни резерви, углавним пре потреби укладаня до прикармйованя жимских пчолох.

– Цена баґренового меду на велько тераз коло шейсц евра. Союз пчоларских орґанизацийох Сербиї (СПОС), понеже у Рачи отворел нови погон „Наш мед”, понука векшу цену, та и накупци меду муша тераз понукнуц векшу цену. Цена баґренового меду коло 700 динари кед ше го предава на велько, а на пияцу таки мед муши буц коло 900 динари. Цена за други файти меду нїзша, од 2-3 евра на велько, а понеже ми предаваме на мало, найважнєйше ми же бим мал меду за муштериї на пияцу хтори одо мнє купую, понеже раз кед страциш муштерию, чежко ю ознова врациц. У сущносци, меду за пияци єст, алє за предаванє на велько нє – приповеда наш собешеднїк.

ПРЕДАВАЛО ШЕ И КЕД БУЛ ПОЗАРЯДОВИ СТАН

Пре забрану рушаня под час епидемиї з вирусом корона, вельке число пчоларох нє могло обиходзиц свойо кошнїци у ключним мешацу за пчоли. Вельки неґативни пошлїдки ше теди наявйовало як за пчоларох, так и за овоцарох. 

– Думал сом же пре корону, односно пре забрану рушаня, прецерпим вельо векши финансийни чкоди кед у питаню предаванє меду, понеже и пияци були позаверани, а мнє вони основне жридло приходох. З почаку предаванє ишло чежше, алє кед рушело предаванє прейґ интернету, а понукнул сом и приношиц мед на хижну адресу, теди людзе почали вше вецей волац. По законченю позарядового стану пре корону, предаванє меду ше ище баржей звекшало. Вироятно людзе чули же мед и прополис здрави, а у тим периодзе шицки почали вецей водзиц рахунку о здравю. Кед поровнам зоз прешлим роком тот марец–април ми були за 20-30 одсто лєпши  – гвари Сале.

Под час епидемиї з вирусом корона, як гварел наш собешеднїк, було и векше поглєдованє за медом, алє по його словох, на тарґовищу мож найсц и вельо фалсификованого, нєквалитетного меду. А о тим як таки мед препознац, гвари: 

–  Фалсификовани мед найшвидше препознаме по цени, понеже поведзме чисти баґренов мед нїяк нє може коштац 350 динари за килу. Друге на цо треба обрациц увагу, то декларация на амбалажи на хторей часто пише „пекарски мед”, або „мед за кување”. Таки мед може буц за варенє або печенє, алє вон нє таки здрави як природни. Найлєпше би за людзох було кед би куповали мед од локалних пчоларох, а нє од фирмох хтори предаваю фалсификовани мед, полни рижних додаткох, цукрох. Продукователь ма досц трошки, та цена муши буц векша. – приповеда Яншик.

СПОС ВЕЛЬО ЗРОБЕЛ ЗА ПЧОЛАРОХ

Борба СПОС-у же би ше либерализовало проблем реґистрованя обєктох за пакованє меду на польопривредним ґаздовстве у складзе зоз предписанями у Европскей униї почала ище 2007. року и тирвала полни 12 роки. Зоз приношеньом нового Правилнїка реґистрация просторийох у ґаздовстве поєдноставена, алє и обовязна.

Фаховци зоз погону „Наш мед”, хтори и отворел СПОС, од 10. авґуста обиходза пчоларох и такой фотометрийно беру прикладнїк превидносци меду. Перши информациї указую же резултати барз добри, а даєдни прикладнїки и барз квалитетни. Збирни прикладнїк ше потим посила до нємецкей референтней лабораториї „Интертек” у Бремену, хтора акредитована за квалитет меду у Европи, а обчекує ше позитивни оцени нашого меду. 

Цо ше дотика сертификату же бим могол предавац мед, ношел сом мед на анализу до Зомбора, и достал сом допущенє. Тераз робим на доставаню РС числа хтори представя реґистровани обєкт пчолара, и зоз тим числом ше наступа на тарґовищу и муши буц виписани на дунчику. Зоз тим числом треба обезпечиц санитарни просториї и рижни други стандарди, алє то шицко кед продукователь ма вецей од трох тонох меду. За тих цо маю менєй, як я, за нас нє таки високи стандарди. У каждим случаю, мири ше досц пооштрую, та у будучносци будзе чежше достац допущенє за предаванє меду. Но то важи за вельких продуковательох, як сом спомнул, за тих цо маю вецей як 3 тони меду. Кед ше достанє тото РС число, вец ше може тарґовиц и зоз предавальнями здравей поживи и теди пчолар виєдначени зоз гоч хтору фабрику за пласман меду, и то без дополнююцих трошкох – закончує Сале Яншик.

СУБВЕНЦИЇ И ВИГОДНОСЦИ

– Од держави ше достава субвенциї 800 динари по кошнїци. За 4-5 роки субвенциї поросли за коло 40 одсто, а маме и попусти коло 50 одсто на рижни материяли кед нам одобра субвенциї. Цо ше одкупу и цени меду дотика, зоз тим нє маме таки проблеми як скорей. Одкеди отворени погон ”Наш мед”, цени вельо векши, аж и дупло, понеже нам накупци дотераз спущовали цену.

(Опатрене 98 раз, нєшка 2)