Статус националней меншини Руснацом, односно Русином, заґарантовани у законодавстве и Горватскей, и Мадярскей. Медзитим, у каждодньовим живоце, пре виражени миґрациї у єдней и пошлїдки дакедишнєй моцней културней геґемониї державотворного народу у другей держави, чежко очувац лєбо зобудзиц свидомосц о руским националним идентитету.

У Републики Горватскей од осамостойованя 1991. року по нєшка Руснаци ше вше могли вияшнїц як Руснаци, як таки вше були учишлєни у Уставу РГ медзи националнима меншинами и затримали шицки права цо мали у Югославиї.

Як толкує предсидатель Ради рускей националней меншини Вуковарско˗сримскей жупаниї Яким Ерделї, основни закон зоз хторим реґуловани права националних меншинох то Уставни закон о правох националних меншинох у РГ и з нього виходза шицки други дополнюци закони.

– У Сабору РГ (парламенту) нє маме Руснака посланїка, алє маме представителя, та нас Руснацох представя посланїк ромскей националней меншини. Вон представя 11 по численосци мали национални меншини, медзи хторима и наша. У дзепоєдних скорейших зволаньох Руснак предстаял шицки тоти меншини. Нажаль, на остатнїх виберанкох нє мали зме свойого кандидата, нє було заинтересованих. Представителє меншинох ше вибераю у окремней виберанковей єдинки, нєвязано за странки. Анї на лїстинох дзе ше змагали странки за посланїкох у Саборе нє було анї єдного Руснака ˗ визначує Яким Ерделї.

Влада Републики Горватскей нє указує интерес же би у даєдним єй министерстве, одборе, совиту бул Руснак, а як визначел наш собешеднїк, „кед же го и єст нє вияшнює ше як Руснак, премали зме же би зме мали окремного совитнїкаˮ.

ГОРВАТСКА: ҐЕНЕРАЦИЙНА КРИЗА НАЦИОНАЛНОГО ИДЕНТИТЕТУ

За витворйованє правох националних меншинох задлужени Совит за национални меншини при Влади РГ и Уряд за национални меншини при влади (на уровню Владовей канцелариї, нїжей од министерства), а вони контактую з министерствами о одредзених проблемох кед слово о образованю, законох, финансийох. Представитель Руснацох у державним Совиту за национални меншини Звонко Костелник.

– Пенєжи ше достава з буджету РГ, влада одредзує вкупну суму, а Совит спрам програмох предложених од самих меншинох розпоредзує шицким заєднїцом за їх културну, дружтвену роботу, информованє. Школство ше финансує прейґ Министерства просвити. Тиж так средства ше достава и од жупанийох, городох и општинох дзе єст Руснацох у одредзеним чишлє и дзе маю свойо активносци – гвари Яким Ерделї.

Значи, Руснаци у РГ нє маю свойо централне цело, як наш Национални совит, алє локални орґанизациї хтори вєдно координую свою роботу.

Гоч меншински права Руснацох у Горватскей держава формално ґаранує, у реалносци ше тота наша заєднїца зочує зоз животнима проблемами. Як нєдавно спозорене зоз Округлого стола под назву „Руснаци вчера, нєшка и на ютреˮ хтори орґанизовал Союз Русинох Републики Горватскей. Национална свидомосц ше, нажаль, траци, а традиция замера. Ґлобализация вше ма векши уплїв, економски миґрациї до заходней Европи масовни, а и асимилация роби свойо. Нє мож занєдзбац анї глїбоки пошлїдки остатнєй войни. Стари умераю, а млади вше менєй чувствую потребу за идентификацию зоз своїм народом. Велї ше ширцом розошали, у руских штредкох вше менєй младих Руснацох, а у велїх фамелийох ше з дзецми нє бешедує по руски, бо родичи думаю же то дзецом ище єдно обтерхованє. Гваря, у Миклошевцох и Петровцох дзеци кед ше бавя на улїчки медзи собу вецей нє бешедую по руски, алє по горватски.

МАДЯРСКА: ЗНАЮ ХТО СУ, АЛЄ НЄ ЗНАЮ ПО РУСКИ

Пред остатнїм пописом жительства, хтори у Мадярскей бул 2011. року, русински орґанизациї озбильно похопели „число Русинохˮ после попису, бо воно значно уплївує на финансованє русинских орґанизацийох и вообще, на отримованє идентитета. По словох др Степана Лявинца, предсидателя Здруженя русинскей култури зоз Будапешту, хтори и актуални предсидатель Шветовей ради Русинох, у сущносци, пракса у Европскей униї така же „кельо вас єст, тельо вам дамеˮ.

– На даєдних местох, кед бул попис, пописоваче нагваряли людзох най ше нє вияшнюю як Русини, а було и таке же ше людзе так вияшнєли, а вони им уписали мадярску националносц. Алє и попри тим же нїч нє було на нашим боку на попису, официйни податки зоз попису позитивни. Число особох хтори ше вияшнєли як Русини ше звекшало за 186 одсто од попису 2001. року. Так же 2011. року як Русини ше вияшнєли 3 882 особи, а 2001. року було 2 079 Руснацох. Нажаль, зменшало ше число людзох цо визначели же им русински мацерински язик – 2001. року таки особи було 1 113, а 2011. року 999 особи. На давним попису жительства 1930. року, русински мацерински язик бул 993 особом – гварел за нашо новини др Степан Лявинец. Попис зоз 2011. року визначує Русинох на штварте место по уровню образованя, та од 3 882 Русинох, аж 1 154 особи маю факултетски дипломи. Позитивне и число младих Русинох – 2001. року дзецох до 14 рокох було 89, а 2011. року 299. Особи од 15-39 роки 2001. року було 417, а 2011. – 1 229 особи. Кед слово о вирским опредзелєню, 2011. року у Мадярскей було 1 777 грекокатолїкох, а то 46 одсто од Русинох, 31 Русин православни, 19 Русини будисти, а 306 ше вияшнєли як атеїсти.

Под час тоталитаризма, кед Русином нє було дошлєбодзене вияшньовац ше по своїм, кед була загашена и їх грекокатолїцка церква, ходзели до мадярских, або до словацких школох. То створело вельку асимилацию. Рок 1990. приноши Русином ошлєбодзенє и будзенє – створени нови русински здруженя по цалей Мадярскей хтори „будзелиˮ русински идентитет. „Закон о правох меншинохˮ зоз 2011. року предвидзує финансованє активносцох националних меншинох, а пенєж ше розподзелює з буджету спрам числа припаднїкох меншинох.

– У мадярским парламенту нє маме посланїка Русина, алє маме „совитнїкаˮ. То Вира Ґирич, вона нє ма право гласу, алє у парламенту заступа нас Русинох. Посланїкох информує о наших потребох и проблемох. Вона ма преход и до Министерства за людски ресурси, Влади, предсидателя и зоз тим вона наша вяза зоз державу. Шицки русински орґанизациї ше финансую през державни проєкти и прейґ нїх доставаю пенєж за роботу – потолковал др Лявинец.

Фото: Интернет жридла – Фейсбук, Википедия, Ютюб о Комлошки

РУСИНИ НА ПАПЕРУ, А У ДУШИ ИНШЕ

Русински орґанизациї у Мадярскей нєшка робя же би ше свидомосц о русинскей припадносци зачувало, або порушало. Но, як спозорюю, єст случаї же ше злохаснує политични права меншинских заєднїцох.

Кед локални виберанки за самоуправни краї, вец велїм важне буц Русин, бо ше медзи Мадярами нє можу афирмовац. То часто лєм на паперу, а кед дацо треба поробиц за Русинох тота особа то нє порихтана, бо нє зна анї по русински, нє позна културу, лєм ше так на паперу декларує.

Держава нє контролує прецо и як ше дахто приявел же є Русин, лєм кед виберанки за самоуправни край.

(Опатрене 117 раз, нєшка 2)