Червени аларм

автор и. сабадош 10. авґуст 2020

Ище чекаме конєчну одлуку Министерства просвити о судьби руского оддзелєня Ґимназиї у Руским Керестуре, односно чи компетентни дошлєбодза же би ше формовала руска перша класа з менєй як пейц школярами. Кед же, як ше шицки наздаваме, тото дошлєбодзенє сцигнє, як заєднїца ше виратуєме з рубца бездни. Кед же нам Министерство нє препатри през пальци уж такой у першей нагоди, односно кризи упису яку зме ище нє мали, шлїдзи нам, и то треба ясно повесц, национална катастрофа, бо евентуалне гашенє єдиней рускей Ґимназиї на швеце нїяк иншак нє мож наволац, лєм так. Гоч ше мож гнївац на Министерство же є такой-таке ажурне кед треба розпатрац опцию гашеня за руску заєднїцу животно важного штреднєшколского оддзелєня, а дзепоєдни други ситуациї роками нє ришує, вину нє мож преруцовац лєм на Беоґрад. Кед будземе реални, треба припознац же нам компетентни уж роками скоро по автоматизме дошлєбодзую винїмки и преседани коло формованя руских оддзелєньох у рижних школох и формох настави, и то зме почали прилапйовац як правило. Медзитим, винїмок праве тото – нєшка є гей, ютре є нє.

Неґативна демоґрафска слика рускей заєднїци, як и тирваца депопулация наших штредкох хтору, парадоксално застановиц можу лєм ґлобални кризи (шветова рецесия 2008, актуална пандемия) вшелїяк главна обє­ктивна причина нєшкайшого стану.

Медзитим, нє мож занягац анї субєктивну одвичательносц цалей заєднїци, наших лидерох, нас самих. Я почитуєм нашу националну културу, фестивали и фолклор, алє верим же то нє сущносц меншинских правох. Образованє на мацеринским язику прави фундамент того концепту, а шицко друге надбудов. Медзитим, мам упечаток же нам голєм остатнї 20 роки якошик важнєйша фасада, як чи у мурох єст влаги. А вец, кед хижа спаднє, хто виновати?

Нє треба мац заблуди и делузиї. Терашня, Треца руска ґимназия формована у остатнїм историйним моменту, док на тих просторох ище було институцийного шора и нормалносци. Кед же ше, на вичну ганьбу загаши, вироятно ше вецей нїґда нє обнови. Далєй, после Ґимназиї, на шоре Катедра. Резон ясни – нач школовац професорох хтори нє маю кому преподавац? Но, та, нам од образовней вертикали з хтору ше у каждей нагоди хвалїме голєм кельо и з тим же зме „народ найграмотнєйши” останє половка, висока праве тельо кельо маю и нашо согражданє з так повесц „другого ешалону” полу-еманципованих меншинских заєднїцох. Елементарна писменосц, научиц ше голєм озвец на мацеринским язику, даскельо шпиванки и досц. Кед же лєм маме школовац роботнїкох за Канаду и Нємецку, вецей нам можебуц анї нє треба. Щиро ше наздавам же таке роздумованє нєприлаплїве за прешвечлїву векшину статистично (ище вше) найобразованшей националней заєднїци на тих просторох.

(Опатрене 114 раз, нєшка 1)