Єст цо видзиц за нєвельки пенєж

автор а. медєши 23. октобер 2020

Кед преглашени позарядови стан пре пандемию вируса корона, ситуация у шицких дружтвених и економских обласцох постала, иншак поведзено, конфузна. Шицко тото цо ше потамаль подрозумйовало, нараз постало очежане, або аж нєможлїве. Вец мири защити попущели, та велї роздумовали кадзи одпутовац. Одход на морйо заменєли з одходом до природи або до банї, та з тей нагоди преношиме упечатки Керестурцох з путованьох по Сербиї. 

Спрам податкох Шветовей туристичней орґанизациї UNWTO, юний 2020. року преглашени за найподлєйши мешац одкеди иснує тот привредни конар. Число путованьох опадло за 93 одсто, но тото цо заш лєм сезону „вицаглоˮ, то домашнї туристи хтори вибрали путовац по своїх державох, а понеже тот тренд залапел и Сербию, медзи домашнїма туристами найглєданши були места за одпочивок у природи, рурални штредки, гори, банї, озера…

И док єдним путованє по Сербиї за штирочлену фамелию зоз просекову плацу – луксуз, (викенд на найглєданших локацийох як цо Копаоник, Златибор, Сокобаня, або Врнячка Баня кошта тельо кельо и дзешец днї лєтованя у Греческей), други иншак роздумую.

ИСКУСТВА КЕРЕСТУРЦОХ

– Того року, з оглядом на ситуацию пре вирус, були зме лєм у банї Вруйци, седем днї през лєто, и можем повесц же нам було барз добре – почина о своїх упечаткох Соня Сабадошова з Руского Керестура, хтора уж даскельо роки, традицийно, зоз свою пару Славом Гербутовим, обиходзи найинтересантнєйши места по Сербиї, и предлужує о своїм богатим искуству путованя по нашей жеми.

– Прешлих рокох зме одходзели до Сокобанї, там зме були два раз, бо ше нам барз пачело. На Златибору зме були пейц раз, обишли зме и Златар, Фрушку гору и Врдник, були зме на Стриберним озеру, обишли зме Дєрдапску клисуру, Ґолубац, Кладово… Любиме зайсц и до баньох дзе єст базени, алє найволїме ше пендрац по горох, понеже зме обидвойо авантуристи и любиме ходзиц пешо. На Старей гори зме препешачели вецей як 30 километри у єдним дню, так же Сербия, по тим питаню, за нас идеална – гвари Соня, хтора визначує же змесценє могло найсц барз вигодно, од 8 по 12 евра за два особи, а услуги тиж за тоту цену задоволююци.

– Потераз зме змесценє находзели прейґ интернету, и нїґда нє було барз драге, а патриме же бизме єдзенє ношели з дому, так же нам трошок лєм гориво и змесценє. Нормално же єст и готели. и луксузни апартмани, и ресторани, раз два мож потрошиц кед ше сце, алє ми вибераме тото цо нам одвитує – гвари Соня.

Катонова фамелия, Тереза зоз своїм супругом Ярославом и двома синами на першим путованю обишли Дєрдапску клисуру, шлїдуюци раз були на Копаонику, а наймоцнєйши упечатки на нїх зохабели природни красоти, стари римски утвердзеня и штредньовиковни твердинї.

– После Дєрдапскей клисури зме зашли на Ґолубацку твердиню, були зме опатриц Виминациюм, и наисце интересантна историйна приповедка у вязи зоз тим археолоґийним парком. Потим зме обишли Лепенски вир, прекрасни є, окреме архитектура и зданиє дзе ше вон находзи. На другим путованю зме обишли Копаоник. Населєнє ше вола Брзече, там зме були першираз и нєсподзивали нас природни красоти. Копаоник зна буц драги, алє шицко завиши хто цо глєда и хтори места нащивює. Єдзенє нє було драге, змесценє кус драгше, алє мали зме красни апартман и базен, та и цена мушела буц кус висша. За уходнїци треба видвоїц коло 800 динари, з тим же за дзеци уход задармо – толкує Тереза и предлужує же тото цо видзи як нєдостаток кед слово о туризму у Сербиї, то слабше розвита инфраструктура, як и доступносц туристичних информацийох.

Думам же би у Сербиї требало баржей промововац туристични дестинациї. Здобула сом упечаток же ше туристи часто муша сами знаходзиц кед сцу дацо нащивиц. Дзепоєдни места нє означени, та ше треба випитовац людзом кед ше сце за дацо найсц драгу. Окрем же чежко дойсц до туристичних информацийох, думам же потребне лєпше обдумац туристични програми, даяки обиходзеня у ґрупох, з єдним словом, хиби кус лєпша орґанизация – гвари Катонова.

Дорика Чизмар зоз своїм дружтвом лєтовала на Златибору, а отамаль принєсла позитивни упечатки, и дума же велї людзе нє свидоми красотох Сербиї, док ше сами до того нє прешвеча.

– Перше зме були 4 днї, а вец нам було мало, та зме кус предлужели. Златибор наисце барз красни, лєм же центер уж даскельо мешаци цалком розкопани, бо ше там вельо будує. Прейґ аґенцийох хтори презентовали туристични понукнуца, мали зме орґанизовани одход на Тару, до валалу Сироґойно, на Шарґанску осмицу дзе зме ше вожели 13 километри на старим гайзибану… Зоз змесценьом зме були барз задовольни. За ноцованє по особи треба видвоїц коло 1 000 динари. Думам же то нє таки вельки пенєж, поправдзе, думали зме же будзе и драгше. Шицки зме звикли же на лєтнї одпочивок треба пойсц даґдзе вонка зоз Сербиї – на морйо, алє думам же и ту, у нашей держави, єст цо видзиц и дожиц за нє таки вельки пенєж – подзелєла свойо упечатки наша собешеднїца. 

СУБВЕНЦИОНОВАНИ ПУТОВАНЯ ПО СЕРБИЇ

Того року Министерство тарґовини, туризма и телекомуникацийох субвенционовало путованя у Сербиї на тот способ же дзелєло ваучери у вредносци од 5 000 динари, хтори мож вихасновац по 20. новембер, и то у вецей як 2 100 погосцительних обєктох и готелох на домашнїх дестинацийох. Вимогу за ваучери ше подноши 30 днї скорей як ше планує пойсц на одпочивок. Тоту нагоду вихасновала и Силвия Орос Барна, хтора зоз свою фамелию одпутовала на гору Ртань. Барз є задовольна, а пре позитивни упечатки, гвари же ше там годни врациц и шлїдуюцого року.

– Були зме у приватним змесценю на 8 километри од места Болєвац и 30 километри од Сокобанї, та зме и тоти места обишли. Ртань нас барз приємно нєсподзивал, гора преглашена за специялни резерват природи, и врацела бим ше там и нарок, лєм бим пременєла змесценє пре услугу келнерох и роботнїкох. Їх робота нам була єдина заувага, понеже вони, просто поведзено, „мали часуˮ, та ше случовало же нам вечера була на столє о два годзини як зме ю поручели. Тото нам барз завадзало, алє гевто шицко було у шоре – приповеда Силвия и предлужує о поровнованю ценох и квалитету услуги и змесценя.

– Думам же драге, алє прето мож вихасновац ваучери од держави, хтори єдну часц, або и трошки змесценя можу закриц. Шицко завиши од того хто як задумал свой одпочивок, односно, чи вибрал пансионски або апартмански тип змесценя, односно, чи сце, або нє сце вариц на одпочивку – толкує Силвия и потвердзує становиска и других собешеднїкох, же туризем то нє лєм одход до другей держави и упознаванє їх култури. А же би ше розумело и цешело у цудзим, треба перше буц добри амбасадор свойого.

(Опатрене 233 раз, нєшка 1)