Вецей пенєжу, менєй музики

автор абу
1.4k Опатрене

Приватизованє локалних електронских медийох, як єдна з главних вимогох Медийней стратеґиї, закончене 2015. року. Медзи нїма и були и медиї хтори емитовали и програму по руски. У  тим процесу загашени локални медий у Вербаше, а три медиї хтори нєшка маю приватного власнїка, кажди на свой способ функционую у нових обставинох

Програму на руским язику нєшка маю три приватизовани медиї: Информативно пропаґандни центер Кула, Информативни центер доо Бачка Тополя и Коперникус Радио Телевизия доо Шид.

По купо-предайних контрактох, шицки три медийни хижи превжали обовязку обезпечиц континуитет у продукованю медийних змистох од явного интересу, на период од пейц роки.

РИЖНИ ТОЛКОВАНЯ ЗАКОНА

Проблематичне у тих одредбох тото же анї у Закону о приватизациї, а анї у контрактох нє наглашене чи ше то одноши на квалитативну чи лєм кватнтитавну компоненту програму од явного интересу. Преложене зоз правнїцкого словнїка, а барз важне  за нашу заєднїцу, то може значиц же нови власнїк медия обвовязни продуковац минимално исти обсяг програми яку застал на купеним медию, но нїґдзе нє одредзене чи то шме буц  лєм музична програма и репризи медийних продуктох. То би ше могло спатриц як  затримованє програми, алє лєм квантитативно, виражене у медийних минутох, прето же нови, автентични и ориґинални змисти можу буц, а нє муша буц випродуковани и емитовани. Кед би була обовязна квалитативна компонента – цо  значи же ше власни медийни змисти продуковац муша, окрем „сухого” явного интересу у обласци информованя на меншинским язику, то ма и конкретне значенє – же медий и надалєй муши затримац занятих на програми по руски, а кед потребне, анґажовац и нових.

Праве прето Новинарска асоцияция Руснацох, зоз потримовку Одобру за информованє Националного совиту Руснацох концом прешлого року поробела квантитативно-квалитативну анализу приватизованих радио станїцох хтори емитую програму на руским язику, а хторей циль бул по одредзених критериюмох спатриц стан у шлїдуюцих обласцох: програма (по обсягу и квалитету змистох), слуханосц тих програмох, заняти особи на продукованю тих змистох и нови власнїки медийох. Анализа указала хтори карики у тим ланцу слабши, и на цо би ше у дальшим периодзе требало фокусовац кед сцеме ефикасне и квалитетне информованє по руски у своїх локалних штредкох.

КВАЛИТЕТ И КВАНТИТЕТ

У виглєдованю анализовани єден мешац емитованей програми по руски на трох медийох. Вкупно патраци, на радию Кула анализовани 43 годзини програми. Число анализованих годзинох вельке прето же ше на тим медию програма на руским язику емитує кажди роботни дзень, у раншим термину 30 минути, и у пополадньовим годзину. Тиж так и внєдзелю ше емитує годзинова програма, а треба додац же праве у тим периодзе була реализована продукция „Омладински Q радио”, зоз средствох хтори тот медий достал по конкурсу, та и тота програма вошла до анализи.

На радию „Реґиї” ше два раз до тижня емитує програма по руски, хтора тирва пол годзини. Медзитим, пред анализованим периодзе, пре нєдостаток финансийних средствох, пракса на тим медию була же ше мешачно емитує два емисиї хтори ше премиєрно виводза, и два репризи. Но, по толкованю занятих тиж пре финансиї, у периодзе хтори бул надпатрани емитована лєм єдна емисия, док други були або музични або репризи. У тим случаю законски рамик випочитовани, но кед у питаню квалитет програми, зазначене опадованє.

У Шидзе ше емитую емисиї хтори тирваю 30 минути два раз до тижня, а вкупно анализовани штири годзини и 50 минути програми.

Кед у питаню резултати анализи квалитету програми перше цо мож обачиц же би ше поняце „руска програма” могло заменїц зоз назву „руска музика и информованє на руским язику” прето же у тих програмох на шицких трох медийох углавном емитовани лєм висти и музика.

Вшелїяк же барз важне наглашиц и же у питаню локални медиї хтори емитую програму на руским язику, а похвалїц би факт же у векшини анализованих емисийох висти и звити хтори емитовани найбаржей фокусировани праве на локални збуваня, руску заєднїцу, та висти зоз Сербиї хтори уплївую и на жительох локалних самоуправох дзе стационировани медиї чийо змисти анализовани. 

04-05 image002

ЛОКАЛНИ ПРОБЛЕМИ

На радию Кула емитує ше по обсягу найвекша програма по руски, алє у питаню лєм музика и информативни змисти як цо висти. Яким Винаї, хтори там заняти, коментарує же є задовольни зоз програму хтора ше реализує, но зочени зоз питаньом же чи то добра програма на руским язику чи то лєм информованє по руски вон одвитує же би могло лєпше

– Практично, ми емитуєме лєм информованє на руским язику. Кед би ше звекшал обсяг програми, сиґурно би ту було места и за рижни други файти емисийох, як наприклад явяня на живо, дебати и тематски емисиї. Мой роботни час осем годзини, и окрем же робим на програми на руским язику, робим и други роботи, з оглядом на тото же ми мала редакция. Кед би пришло до звекшаня обсягу програми, нє могол бим шицко посцигнуц – гварел Винаї, додаваюци же дзеку за продукованьом тематски емисйох, та и идеї ма.

Праве ту наиходзиме на розкрок зоз дзеку и можлївосцами. Власнїк ИПЦ Кула, Радован Ковач, гвари же є у цалком задовольни зоз програму.

– Затераз ше затримаме на тей форми емитованя програми по руски, прето же кед бизме звекшали обсяг програми вец би нам требало и вецей средства. А средствох нєт. Доставаме од локалней самоуправи, но на покраїнским и локалним уровню то вельо менєй –  потолковал Ковач.

Радио „Региї” у Бачкей Тополї можеме охрактеризовац як найпроблематичнєйшу по квалитету програми на руским язику, прето же у мешац дньох ємитована лєм єдна емисия хтора тирвала 30 минути.

Директорка Информативни центер доо Бачка Тополя, Корнелиа Милич Наместовски гвари же тот медий ґенерално розполага зоз малим пенєжом. На питанє чи роздумовали же би конкуровали на мултикултурални проєкти, вецей меншински редакциї  вєдно, же би на таки способ финансийно потримали цалу меншинску програму, Милич Наместовски гвари:

– То би було наисце фино. Медзитим, ми нє маме людство за реализованє таких проєктох. На медию робя 10 особи хтори стално заняти, а хтори реализую 24 годзинову програму на радию и телевизиї. Шема правена за 20 особи, кельо нас було скорей приватизациї, но друга половка нє мала контракти на нєодредзени час та з нїма нє предлужене сотуднїцтво – потолковала Корнелиа Милич Наместовски и додала и же маю обецунку од власнїка же придзе до звекшованя числа занятих на медию, алє же новинарох чежко пренайсц, бо барз мали плаци.

У Сриме анализована програма по руски на медию „Коперникус Радио Телевизия доо Шид”. Директор медия Никола Видич гвари же им на реализациї цалей програми медия хиби людзох, и новинарох  и знїмательох.

– Кед ше медий приватизовало пошли даскельо барз квалитетни людзе, прецо ми жаль. При людзох постоял страх од приватизациї, же останю без роботи и прето ше приявели на социялну програму. Ми хтори остали на радию мушиме робиц вельо вецей, алє думам же зме нє страцели у квалитети програми – толкує Видич

На програми на руским язику заняти два особи, Еуґения Данчо и Весна Данчелович и обидва су у нєвигодним положеню. Весна Данчелович визначела як найвекши проблем финансийни средства, од плацох, односно гонорарох, по основни трошки новинарох, як цо одход на терени.

– Моя робота пририхтац емисию, значи виберам музику, провадзим висти и шицко цо вязане за Руснацох, алє и збуваня у општини Шид. Велька почежкосц то же нє маме превозку за одход на терен, нє доставаме драгово трошки. Я наисце нє мам пенєжи плациц такси же бим пошла на терен, кед воламе собешеднїкох на телефон, трошки плациме ми, а нє Радио. Тиж так, без огляду на тото же правиме емисию лєм раз тижньово мушиме буц вше информовани и присутни, а то шицко кошта – потолковала Весна Данчелович.

Зоз розгваркох зоз директорами, власнїком и новинарами хтори заняти на реализованю програми на руским язику мож сиґурно заключиц єдно – шицки маю проблем зоз финансиями.

Спомнути медиї свойочасово купени за драстично розлични пенєж: Информативно пропаґандни центер Кула за процивредносц од  3 500 евра, Информативни центер доо Бачка Тополя  за 31 165 евра, а Коперникус Радио Телевизия доо Шид  за 531 000 евра, цо бул национални рекорд кед є приватизовани. По контракту нови власнїки, у периоду од два роки до медийох муша и уложиц средства, а висина укладаньох, менєй – вецей у пропорциї и зоз ценами за хтори су купени, та так власнїк ИПЦ Кула ма уложиц 28 000 евра, Информативного центру у Бачкей Тополї – 30 000, а у Шидзе би требало уложиц аж 100 000 евра.

Медзитим, кед ше спатра приходи медийох предвидзени виключно за  отриманє меншинских програмох, медиї ше операю лєм на прилїв по основи явних конкурсох. За 2016. рок Информативно пропаґандни центер Кула зоз локалней самопуправи достал 3,3 милиони динари лєм за програми на меншинских язикох (мадярски, руски, українски и нємецки), док наприклад Информативни центер доо Бачка Тополя достала штири милиони за реализованє цалей програми и на радию и на телевизиї (як по сербски, мадярски так и по руски и словацки) и вони тоти средства анї нє роздзельовали на порядну програму и програму на язикох меншинох. Коперникус Радио Телевизия доо Шид влонї за програми на язикох националних меншинох достал 500. 000 динари. Кед ше спатри шицки трошки продукциї єдней годзини радийскей програми, з такима буджетами барз чежко обчековац и квалитет и квантитет, цо би мушели буц нєрозлучни елементи сполньованя явного интересу у обласци информованя.

ПРОЄКТ

Текст настал по звиту  о резултатох проєкта „Квантитавно-квалитативна анализа програми на руским язику у приватизованих радио медийох” хтори реализовала Новинарска Асоцияция Руснацох зоз финансийну  потримовку Одбору за информованє Националного совиту рускей националней заєднїци.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ