Документи у матичара, скоро 100 одсто, людзе вибераю на сербским язику, а мож и двоязично – по руски и по сербски, медзитим, за тото ше муши буц по руски уписани до матичней кнїжки народзених. Винчаня малженских парох, кед су Руснаци, у Керестуре по руски, алє у сали за винчанє нєт и рускей застави, а вимагаю. У кулскей општини, та и у Керестуре, заживює и електронске виберанє документох.
У Руским Керестуре вше, та и тераз, робел и роби орґан Општини Кула, дакеди з меном Месна канцелария и часто ше ю мишало з Месну заєднїцу, з хтору нє ма вязи, понеже є предлужена рука держави, односно єдинки локалней самоуправи. Тераз то Матичар Општинскей управи, а у Керестуре канцелария матичара уж роки у будинку ткв. Старей школи, ту и сала за винчанє. Од авґуста 2012. року матичарка у Керестуре Ясмина Чапко котра, най так повеме, предлужела „фамелийну роботу”, понеже роки ту матичарка була єй мац Еуфемия, а у канцелариї матичара робел и єй оцец Дюра. Остатнї час злєпшани и условия за роботу, бо пред коло 5 роками пооправяни канцелариї матичара, а пред коло двома, дзекуюци пенєжу з валалского самодоприносу и Општини Кула, и сала за винчанє на поверху.
ПРИХОДЗА И З ДРУГИХ ОПШТИНОХ
Основна робота матичара то водзенє матичних кнїжкох народзених, повинчаних и умартих, алє як зверену роботу окончує и оверйованє рижних документох, понеже кулска општина ище вше нє ма новтаруша, та ше документи и рижни потвердзеня оверює у матичара, окрем контрактох о предаваню нєрухомосцох. Єден час то було частейше у тижню, а тераз лєм по потреби, матичар з Керестура одходзи и на замену до Крущичу.
– Завиши од часци рока, а на початку школского рока найвецей мам оверйованя рижних потвердзеньох хтори школяром и студентом потребни за упис, лєбо за доставанє интернату и подобне. Того лєта до нашей канцелариї приходзели и велї людзе з оджацкей општини, бо там оверйованє у Општини утаргнуте, понеже мали новтаруша, а, вон ше преселєл до Вербасу, та им далко исц ґу новтарушови у Зомборе. Но, уж им два раз до тижня приходзи заменїк новтаруша, та ше число тих людзох зменшало – гвари Ясмина.
Од нєй дознаваме же найточнєйши податки матичар у Керестуре ма о повинчаних парох, а нє и за народзених и умартих. Народзених ше уписує у месце народзеня, правда, єст даяки познєйши уписованя, углавним то нашо державянє котри маю пребуванє у Керестуре, а дзеци ше им народзели у иножемстве и вец ше их уписує и до матичней кнїжки народзених и до кнїжки державянства. Лєбо то дзеци родичох котри ше ту приселєли з бувших републикох СФРЮ.
Тиж нєт спознаня анї о шицких умартих Керестурцох, бо ше и то уписує по месце умараня, та матичар у валалє нє уписує тих котри пре даяки причини умарли звонка Керестура, гоч з даєдних општинох достава звит о тим кед особа народзена у Керестуре.
На основи розполагаюцих податкох, по 29. септембер того року у Руским Керестуре було 14 винчаня (а до конца рока вецей нєт записаних) цо, як гвари Чапкова, спод просеку, бо остатнї роки звичайно було 20 до 22 виначаня до рока. По исти датум у валалє було 47 умартих, а додаваме же, практично, найточнєйши податки о числу умартих и народзених (покресцених) єст на парохиї, у церковних матрикулох. У Керестуре матичар чува матични кнїжки од 1916. року, а старши ше находза у Архиву у Зомборе, бо по законских предписаньох, матичар може чувац найстарши 100-рочни кнїжки народзених, повинчаних и умартих.
МОЖ ПО РУСКИ, АЛЄ…
– Шицки тоти документи, виводи з матичних кнїжкох народзених, умартих и винчаних, скоро 100 одсто людзе вибераю на сербским язику. По руски єдино теди кед особа до матичней кнїжки народзених уписани и по руски, а то барз ридки случай. Мож достац двоязични формулар, по руски и по сербски, медзитим, же би податки о вас були виписани и по руски, пред тим по руски мушице буц уписани до кнїжки народзених. Кед же особа до тей кнїжки нє уписана такой по народзеню и по руски, вимогу за тото ше придава до Општини у Кули, достанє ше о тим ришенє, та вец документи мож доставац доязично. Одкеди я робим нє мала сом случай же ше дахто до кнїжки народзених уписал по руски, алє пред тим того було вецей, найбаржей штредком седемдзешатих рокох прешлого вику и єст людзох и так уписаних. Но, тераз того нєт, цо пред даскельома роками зачудовало и компетентних у ресорним покраїнским секретарияту, кед о тим правели пререз стану – гвари Ясмина.
Значи – маме право и по руски, односно двоязично виберац виводи з матрикуларних кнїжкох, алє нам нїхто нє потолковал же ше пред тим по руски мушиме уписац до кнїжки народзених…
На другим боку Руски Керестур, попри Коцура, озда єдно з ридких местох у Сербиї дзе ше шветочни обряд винчаня у матичара окончує по руски.
– При уписованю млодятох за винчанє, кед ше о тим прави записнїк, я ше им питам на яким язику сцу же би була церемония винчаня, и ище нє було же кед обидвойо млодята Руснаци – же винчанє нє було по руски! – визначує Ясмина, а додаваме же одкеди сала реновирована, тот чин тераз вельо шветочнєйше випатра. Ґу тому, матичарка од предходнїкох нашлїдзела же ше под час тей церемониї пуща и пригодну музику, матичар, односно Општинска управа обезпечела и погари за шампаньске, хтори приноша млодята, а найчастейше їх млади кумово.
– Винчаня то єден з красних бокох тей роботи. Кед шицко прейдзе, и я задовольна же сом допринєсла щесцу млодятох и їх фамеийох – гвари Ясмина.
ВИНЧАНЯ ПОД РУСКУ ЗАСТАВУ
Єдино мож пригвариц, а Чапкова гвари же таки вимоги було и од вецей млодятох, же у сали за винчанє у Керестуре, попри двох державних, нєт и застава нашей заєднїци – руска застава, як ю популарно воламе. Медзитим, то би було нє по закону…
Од кеди ю службено маме, скоро же нєт свадзби у валалє же домашнї, звичайно на шатри у обисцох, нє викладаю и нашу заставу. У Керестуре зазначена и така интересантносц – кед по явних институцийох на Националне швето Руснацох у Сербиї була виложеня руска застава – скапала (най нє повеме же ше ю крадло).
Людзе можебуц з тим менєй упознати, но винчанє нє муши буц лєм у службеней сали, алє и там дзе ше прави свадзебне вешелє, лєбо по жаданю млодятох. Церемонию звонка сали за винчанє ше наплацує 6 000 динари, односно општинску таксу за тот виход матичара „на терен”. Практикує ше то и у случайох кед млодята хори, лєбо нєрухоми…, алє „керестурски” матичар може винчац лєм у Керестуре, нє и кед ше свадзбу прави вонка з валалу, бо то уж компетентносц тамтейшого матичара.
Остатнї час барз актуалне електронске умрежованє податкох гражданох пре лєгчейше доходзенє до документох, та матичаре на уровню держави уж умрежени и електронски мож достац виводи з матичних кнїжкох народзених, повинчаних и умартих. Практично, гоч хтори зоз спомнутих документох мож виняц у гоч хторим месце у Сербиї, а нє як дотераз, же ше то мушело у матичара у месце дзе сце, поведзме, народзени.
– И людзом, а и нам, то у велїм олєгчує роботу. Циль же би шицки державни институциї були умрежени, та кед ше пойдзе до општини кончиц, нпр. за дзецински додаток, шицко годно покончиц на єдним месце, а нє ходзиц зберац папери по институцийох. Вше єст вецей таких котри виводи вибераю у месце биваня, гоч вимогу за даєден вивод мож придац и електронски прейґ сайту Општини Кула, мож наручиц и телефонски, та пошлєме – гварела на концу розгварки матичарка у Руским Керестуре Ясмина Чапко.
ДЕРЖАВНИ И НАЦИОНАЛНИ ШВЕТА
Гоч по Законє о локалней самоуправи у службених орґанох єдинкох локалней самоуправи, попри державних символох, мож викладац и символи националних меншинох чий язик службени у тей єдинки самоуправи, применює ше одредби „старшого” Закона о правох и шлєбодох националних меншинох, хтори поблїжей одредзує же кеди ше виклада и символи националних меншинох. А то мож на державни швета и швето националней меншини, та з того виходзи же, понеже винчанє нє швето, у сали за винчаня нє може буц виложена и руска застава, потолковал за нашо новини началнїк Општинскей управи Кула Владимир Павков.