Вредна и упарта, а зна и сце

Мож повесц же Дубравка єдна з тих женох хтора трима и вецей од трох кутох у обисцу. Кандидовала ше за заступнїцу до Собору РГ, постала предсидателька Союзу Русинох РГ, дзешец роки водзела КУД-о Руснацох „Осиєк”, ма двох синох и успишну професийну кариєру. Ма и вельо плани хтори вязани за Руснацох… З єдним словом – сцели зме ю упознац.

Дубравка Рашлянин (Бесерменї) мала лєм даскельо днї кед ю вєшенї 1964. року, праве народзену, зоз шпиталю у Вуковаре принєсли до ище нєзаконченей хижи котру єй родичи сами будовали. Зоз Петровцох до Вуковару приселєли праве того, 1964. року, зоз Дубравкову старшу шестру Невенку. Оцец Йовґен народзени у Руским Керестуре як наймладше дзецко у фамелиї Бесерменї бул хлапчик кед ше з родичами и трома шестрами приселєли до Петровцох, а мац Ана (Ганча), була найстарше дзецко у Дудашовей фамелиї. Жили у Боґдановцох, алє ше и вони надумали преселїц до Петровцох. Там ше Дубравково родичи упознали и побрали 1955. року, а уж о рок народзела ше Невенка.

ДЗЕЦИНСТВО

 – Шестра Невенка була одо мнє седем роки старша, та сом ше на ню у шицким упатрала, гоч знам же ме охабяла у кочику под ягоду на углє Роботнїцкей и Пролетерскей улїци у Вуковаре, дзе зме бивали, же би ше могла бавиц зоз своїма парняками. А теди було вельо вецей дзеци по околних улїчкох як нєшка. Видзи ше ми же зме теди по цали дзень були вонка и бавели ше. У нашим обисцу, под конком, вше була престарта керпара на хторей зме шедзели и шили бабком шматки. Барз сом ше любела так бавиц – памета наша собешеднїца, та и тото же теди нє було барбики, алє обични ґумово бабки. Кед ше зявели ролшуи, вони були Дубравкова друга любов. Часто єй колєна були у храстох, алє Дубравка була упарте дзивче. Гоч сто раз спадла, нє ставала потамаль док нє научела пируети так як треба.

СТРЕТНУЦЕ З РУСКУ КУЛТУРУ

Кед почала ходзиц до школи, учленєла ше и до КУД „Осиф Костелник”. Єй шестра Невенка водзела фолклорну секцию, та и вона почала танцовац. Гвари же барз любела ходзиц до Дружтва, а людзе з хторима ше там дружела постали єй приятелє нє лєм на фолклору.

– Фолклор ми теди бул найважнєйша ствар на швеце, барз сом любела танцовац. А мой оцец бул барз строги, та кед бим достала слабшу оцену у школи, бранєл ми ходзиц на танєц. Вечарами сом плакала и учела же бим цо скорей виправела оцену и ознова могла пойсц до дружтва – приповеда Дубравка свойо дожица з дзецинства и памета же им нє було проблем шеднуц на бициґлу и пойсц до Илоку на сладоляд. Були млади и сцели, гоч Илок нє бул так блїзко. Та, заш лєм, наймилши єй були лєтнї школи. И дзень-нєшка памета як ше там забавяли, дружели, учели, шпивали и танцовали…

У Бесерменьовей фамелиї ше бешедовало по руски, на Крачун шицки шпивали коляди и єдли бобальки, а за Вельку ноц ше рихтало вельконоцни єдла. Кед Дубравка почала ходзиц до стреднєй школи, дзекуюци хореоґрафови Звонкови Костелникови вошла до швета танцох. Так як и єй шестра, и вона сцела найлмладшим дзецом пренєсц перши танєчни крочаї.

ФАМЕЛИЙНЕ И КУЛТУРНЕ ГНЇЗДО

У Вуковаре Дубравка закончела основу школу, потим стредню економску, висшу, а вец и Економски факултет у Осєку. Дипломовала на 22 роки, и у Осєку ше уключела до роботи КУД Руснацох „Осєк”.  Превжала фолклорну секцию. Дзеци було надосц, а вона мала сцелосци, та танєчни секциї були барз успишни.

У Осєку упознала и Иґора, за хторого ше одала 1986. року, а нєодлуга народзела сина Андрея котри нєшка роби на горватскей телевизиї у Заґребе. На часи кед почала война у Горватскей, Дубравка ше нє люби здогадовац. Були то, як гвари, найчежши роки, кед ше з намилшима розишли ширцом по швеце. Шестра Невенка пошла до Австралиї, єден час там були и родичи а вец, накадзи ше шицко змирело, 1998. року ше врацели до свойого обисца. Дубравка теди уж мала и дворочного сина Арияна.

Попри шицких фамелиярних и роботних обовязкох, Дубравка предлужує з активносцами у КУД. Року 2002. постава предсидателька КУД Руснацох у Осиєку, и на тей длужносци остава полни 10 роки.  Под час єй мандату настала манифестация „Дравски габи” и „Подобова колония”. Єй анґажман у рускей заєднїци велї препознали, та 2012. року постава предсидателька Союзу Русинох РГ.

– Без огляду на чежки финансийни стан, як у Дружтвох, так и у Союзу, попри велїх активносцох, на першим месце ми було адаптовац и ушориц будинок Союзу. Видзи ше ми же у будучносци найвецей Руснацох останє праве у Вуковарско-сримскей жупаниї, та сцем же би ше вони мали дзе сходзиц, отримовац литературни вечари и дружиц ше – толкує вона.

У сотруднїцтве з Центром за културни дїялносци зоз Заґребу и младима людзми котри препознали руску заєднїцу як цикави сеґмент културного живота у Горваскей, направени спот „Хто Руснаци” (Tko su Rusini). Першираз на єден сучасни способ приказане богатство рускей националней заєднїци так же би зацикавело людзох, поготов же ше у споту зявює и Русин шветових рамикох – Енди Варгол (Andy Warhol)

– Думам же нєшкайши часи асимилациї вимагаю же би ше национални меншини здружовали кед жадаю обстац, же муша участвовац у проєктох и робиц вєдно з орґанизациями цивилного дружтва. Млади нє барз заинтересовани же би ше вияшньовали по националней припадносци. У чаше ґлобализациї, вони нє маю чувство же национална припадносц цошка цо барз важне. Попри тим, нєшка велї людзе нє сцу прилапиц одвичательносц ґу дружтвеней заєднїци, нє жадаю одвичательносц за даяки проєкт, и прето и културни аматеризем у чежкей ситуациї – трима Дубравка хтора на прешлей виберанковей Скупштини Союзу була єдини кандидат. Ище вше ма дзеки и идеї як злєпшац и очувац руску заєднїцу, а виволала же єй у планє зоз другима националнима меншинами у Горватскей орґанизовац Саям кнїжкох национаних меншинох (SAKNAM) котри би мал указац богатство видавательства националних меншинох, а котре з велькей часци финансує Совит за национални меншини РГ. Ношитель того проєкта би мал буц Союз Русинох РГ.

ПОВЯЗАНИ ЗМЕ ЄДНИ З ДРУГИМА

– Того року ше наполнєли 185 роки од присельованя Руснацох з Войводини до Горватскей. Значи же зме природно повязани єдни з другима и же бизме ище вецей могли сотрудзовац. Младим з обидвох бокох Дунаю понукнуте на сходу у Горвaтскей же би ше медзи собу стретали, упознали, дружели, робели даяки проєкти вєдно, алє тота инициятива нє зажила, голєм затераз. Подобне друженє понукаме и на наших Лєтних школох котри Союз Русинох РГ орґанизує уж велї роки. Ту приходза дзеци з цалей Горватскей, уча язик, историю, о традициї и култури Руснацох…

То дзеци хтори нєшка маю 10 роки, та ше наздаваме же през їх возрост и о пейдзешат роки дахто будзе знац за Руснацох – оптимистично закончує свойо роздумованя Дубравка Рашлянин.