Велїм школяром математика нє медзи облюбенима предметами, медзитим, у керестурскей школи „Петро Кузмяк”, и тим цо ю нє барз любя, интересантна є и кельо-тельо лєгчейша пре применьованє ориґамия у настави. Можебуц випатра же математику и ориґами нє мож злучиц, алє то, заш лєм, нє так.
Тоту традицийну японску технїку у тей Школи пред дзешец роками почала применьовац професорка математики Наталия Будински, хтора гвари же у швеце тренд же би ше математику дакус приблїжело школяром, же би ю вони полюбели, та и ориґами єден од тих способох.
– Идея же би ше зоз папера направело даяки форми хтори приказую дацо цо видзиме у каждодньовим живоце. Концом 20. вику постал математична дисциплина. Проблеми котри дакеди були нєришуюци, тераз мож ришиц прейґ ориґамия, цо отвера єдно нове широке польо за ришованє даяких других проблемох. Ориґами то лєм папер, нєт лїпкаче, ленийки, значи, муша ше провадзиц одредзени правила же би ше направело даяке цело. Найефектнєйши приклад кед ше у настави учи ґеометрия, та школяре можу правиц модели ґеометрийних целох зоз технїками ориґамия – толкує вона.
Бувша школярка нашей Ґимназиї, Марияна Колошняї, гвари же ше єй пачело кед робели зоз ориґамийом на годзинох математики, прето же мали нагоду упознац и даяки други боки тей науки, без єдначинох, формулох, рахованя.
– Нє було чежкo и шицки зме ше добре знашли у тим, а годзини математики постали интересантнєйши. Окреме интересантне було видзиц же даяки проблеми з математики мож ришиц праве зоз ориґамийом. Думам же було хасновите, прето же научиц дацо нове, нїґда нє може почкодзиц – визначела Марияна.
Як професорка Будинскoва потолковала, ориґами то традицийна японска технїка, медзитим, ориґами почина зоз одкрицом папера, так же його коренї у Китаю, алє го Японци барз применюю и хасную у каждодньовим живоце, та ше прето трима же то японска традицийна уметносц.
– То нє таке чежке. Обачела сом же ту до вираженя приду слабши школяре. Єст рижни уровнї, єст упутства за кажде ґеометрийне цело. Гевтого року зме робели єдно ґеометрийне цело дзе нє було вельо упутства, та зме их сами видумали. Вєдно зоз школярами зме тоти упутства положели на Ютюб („Tetraassembl”). Позитивни боки ориґамия же то тунє наставне средство, мож го правиц и з хаснованого паперу, та аж и з паперох од бомбонох и чоколадкох. Неґативни боки то кед дахто ориґами, просто, нє люби. Школяре го добре прилапели, так же ми то и мотивация же бим го применьовала у настави и з другима ґенерациями – наглашує професорка Будински.
Терашньому ґимназиялцови, Маркови Пашови ше тиж так пачи же тоту японску традицийну уметносц хасную на годзинох математики.
– То добра ствар за виправянє оценох, може дакому помогнуц у дальшим школованю. Пачело ше ми, гоч треба вельо часу з тим препровадзиц. Єст даєдни цела хтори було чежко справиц, а даєдни було наисце лєгко. Може нам хасновац, наприклад, кед бизме сцели дацо направиц як ориґами, уж будземе знац, бо зме подобне правели – гвари вон.
Як толкую фаховци, ориґами нательо моцни математични и технолоґийни алат, же його будучносц лєм пред нами.