Барз пременлїва хвиля у прешлим периодзе, зоз премало и превельо влаги, розлично уплївовала на польопривредну продукцию. Совитнїк Задружного союзу Войводини за продукцийни питаня Петар Радич виявел же прешлотижньови нєпогоди очкодовали рошлїни на подручох општинох Нови Сад (найвецей каменцу було у хотаре Ченей), потим општина Кула, Вербас, Србобран, Бечей и Оджак.
Страдали пейц до петнац одсто парцели, найбаржей под кукурицу, хтори ше вироятно будзе мушиц прешац, потим сої и слунечнїку, док ше за сою вери же ше реґенерує. Векшина рошлїнох нє осиґурана.
КЕРЕСТУР – НАПАДАЛО ПРАВЕ КЕД ТРЕБА
Польопривредни продукователє и фаховци складаю ше же майски дижджи допринєсли доброму розвою шицким польодїлским културом чий урожай бул загрожени пре сушни и жимни марец и април.
На локалитетох хтори провадзи Польопривредна фахова служба у Зомборе, та медзи нїма и на териториї Руского Керестура, у маю спадло од 25 до 50 литри дижджу по квадратним метеру, цо за ярнї шаца праве богатство.
Польопривредни продукователє и фаховци ше складаю же после сушного периоду у марцу и априлу, стан жимских и ярнїх културох задоволююци, та аж и одлични, дзекуюци майским дижджом, хтори нападали праве кед требало.
Залївни системи ридко дзе єст и вельки су трошок, а и кед єст залївна система, кажде залїванє нє мале укладанє, та майски дижджи благодатни нє лєм землєдїлцом, алє и овоцаром и заградкаром.
Фаховци наглашую же перши симптоми суши мож було обачиц при житаркох – почали ше сушиц верхи лїсцох.
З потребнима и длуго обчекованима майскима дижджами, пришли и майски нєпогоди, каменєц падал и у дзепоєдних часцох рускокерестурского хотара, на Косцелїску и на Билей.
– Чкоди нїґдзе нє були катастрофални, алє були и до 50 одсто на пресади паприґи. Фаховци виходзели на терен, а чкода будзе пошвидко виплацена. Обраховює ше кельо пресади очкодоване, и шицок уложени пенєж потераз, вєдно з наднїцами. Можем повесц же клиєнти задовольни, аж думам же надополнєня векши як цо вони обчековали – дознаваме з „Дженерали осиґураня” од Павла Малацка.
На кукурицох чкода найобачлївша, медзитим, млада є, та пошлїдки нє будзе. Житарки очкодовани, алє их польопривреднїки барз мало осиґурую, та оценьованє такей чкоди ридке.
– Нашо фаховци уж були на терену и окончели перше оценьованє конєчней чкоди, а у наступним периодзе буду приходзиц и провадзиц тоти парцели. Вшелїк же очкодованя буду надополнєни, алє понеже конєц сезони далєко, а чкода годна буц ище векша, та и виплацанє будзе на єшень, пред концом оберачки. Чкоду приявели паприґаре з Косцелїска, и єден польопривреднїк цо ма жито на Билей. Зоз житом ситуация иншака, бо воно уж пред концом веґетациї, и на нїм чкоду и тераз видно – гутори Елемир Рамач з ДДОР осиґураня.
У мено „Винер осиґураня” од Желька Ороса дознаваме же чкоди од каменцу, затераз, релативно мали, алє тих дньох и їх фаховци вишли на терен, та зазначели пошлїдки. Одтераз и нови осиґурани котри ище нє осиґурали свою паприґу, а сцу ю осиґурац, можу обчековац нащиву спомнутих особох, пре спатранє парцели пред подписованьом полиси.
У осиґуруюцей хижи „Дунай” подобна ситуация, чкоду од каменцу приявели лєм паприґаре на Косцелїску.
– Фаховци аґрономи за оценьованє чкоди од каменцу уж були на терену, и чуєм же осиґурани задовольни. То лєм перши виход, и конєчни резултати ище нє маме. Увидзи ше яки будзе дальши розвой рошлїнох, як буду реаґовац на наступну хвилю. Потребне ше остарац о очодованих парцелох, вшелїк же чкода будзе надополнєна на єшень, а можем повесц же совисни паприґаре з адекватну защиту риша тот проблем, так же чкода останє нєобачлїва – гварел Славко Малацко.
ОПШТИНА ШИД – ЗАБРИҐОВАНИ ПРЕ ИСКУСТВА З ОКОЛЇСКА
На подручу општини Шид, на щесце, нє було озбильнєйши нєпогоди у прешлим периодзе, так же нє спричинєти векши чкоди на польох, овоцнїкох або заградох.
Шидски хотар залапели на вецей заводи моцни дижджи, алє озбильнєйши пошлєдки нє було. Медзитим, парасти, овоцаре и заградкаре забриґовани пре нєпогоди хтори ше случовали у ширшим околїску дзе було и каменцу, моцни диждж и витор, та єст и чкоди.
Причини за забриґованосц єст, бо остатнї днї нагло поросла дньова температура, аж и до 30 ступнї, а метеоролоґи нависцели пременку хвилї и нови паданя. А по искуствох, после високих температурох чзна присц нєпогода и каменєц.
Менєй бриґи маю овоцаре, хтори у овоцнїкох поставели процивкаменцову мрежу.
КОЦУР – НАЙГОРШЕ ЗАОБИШЛО ВАЛАЛ
Прешлого тижня, кед Бачку залапела велька буря зоз моцним дижджом и каменцом, у Коцуре парасти були у страху же и валал на драги тей хмари и же каменєц начкодзи польопривдредним културом на полю. У валалє чуц було два виштрелєни процивкаменцово ракети и на щесце, спаднул лєм кус моцнєйши диждж.
Єдина охрана и даяка сиґурносц же чкода будзе наплацена кед ше случи така нєпогода од каменцу и бурйох, то осиґуранє польох и културох котри посадзени. У Коцуре лєм подаєдни польопривреднїки осиґурую свойо култури и то углавним тоти, котри на своїх парцелох маю малини або паприґу, а вше частейши нєпогоди и нєдавна буря наганяю людзох же би роздумовали вше вецей и о тей файти защити.
Затераз, шицко остава на приповедки, без конкретней масовней акциї осиґураня польопривредних културох на польох.
ВЕРБАС – НЄЗВИЧАЙНО ВЕЛЬКИ ПАДАНЯ
Моцни диждж и каменєц потрафели и город Вербас и хотари у околїску 23. мая. Найбаржей потрафена населєна часц города – Стари Вербас, дзе падал и найвекши каменєц. По бешеди жительох того населєня, ляд бул велькосци черешнї, а по хотарох, на щесце, падал менши и менєй.
Диждж того дня падал до вечара, а у Старим Вербаше, у населєню „4. юлий”, спадло найвекше количество – вецей як 40 литри по квадрату. Коло пияцу, тиж у тим населєню, вимеране 29 литри дижджу, а вецей як 20 литри вимеране ище у даєдних часцох того населєня.
Оперативни технолоґ наводньованя у подприємстве „Сава Ковачевич” Драґан Дьордєвич, гварел же ище вше нє мож сиґурно повесц же кельо то начкодзело рошлїном.
– Таки моцни диждж и каменєц нє одвитує анї єдней рошлїни. Щесце же векшина тераз у ґенеративним периодзе, та ше нє очкодує плод, алє сиґурно же таке нєщесце охаби пошлїдки. Ми маме коло 30 мерачи за воду у цалим городзе и по наших информацийох найвецей води спадло у Улїчки Дюре Дяковича, дзе зме вимерали аж 41 литру води – гварел Дьордєвич.
Моцни диждж хтори ше нараз злял на населєни часци города направел чкоди на хижох и будинкох, а окреме були очкодовани тоти хтори мали подли, або стари закрица. Дзепоєдним у будинкох у Нєґошевей улїчки премакало и до обисцох.
Як дознаваме зоз Оддзелєня за польопривреду општини Вербас, потераз нє було прияви за чкоди на польох. Як гваря у тим оддзелєню, єст комисия за утвердзованє чкодох од елементарних нєпогодох, алє вона по прияви виходзи на терен. Остатнї даскельо днї нїхто нє подношел вимоги, бо парасти тераз углавним осиґураю свойо поля у приватних осиґуруюцих хижох.
