Пре економску ситуацию и заробок млади часто одходза до векших варошох, а Коцурец Синиша Мали праве у валалє уж роками розвива свой особни бизнис зоз котрим ма намиру уключиц и младих у Коцуре же би ту и остали.
Коцурец Синиша Мали ма нєполни 23 роки, пред штирома роками почал розсадзовац и предавац древо пауловниї, котре дзекуюци йому, през рижни еколоґийни секциї посадзене на вецей локацийох у Коцуре и околїску.
– Древо пауловниї сом почал розсадзовац 2014. року, крашнє то шицко рушело, було препреченя як и у каждей роботи, алє тераз сом у єдней константи и трудзим ше розвиц и други бизнис – гвари Синиша. – Древко пауловниї сом наисце досц промововал и заробел сом зоз його предаваня, алє нє можем повесц же сом вельо профитовал, кед патрим же кельо сом уложел.
Предавам саднїци прейґ интернету и то найчастейше навелько, та вец цена менша, алє млади сом, нє мам ище фамелию, та шицко цо заробим, зда ше ми за трошок и за розвиванє бизнису на котри ше тераз вецей базуєм – роздумує Мали.
Синиша пенеж котри заробел зоз пауловниї сце унаприямиц на статкарство, односно на козарство. Його родичи дас пред децению почали тримац кози, а вон сце прешириц тото стадо и розвиц бизнис зоз козарства.
– Плануєм розвиц тот бизнис и уключиц до ньго младих, понеже верим же мож профитовац зоз тей роботи. Тарґовище нє презасицене зоз кожима продуктами, та єст места за роботу. Коже млєко и продукти квалитетни, а слабо их єст у маркетох и менших предавальньох, та верим до тей идеї. Свидоми сом же младим чежко порушац дацо сам, алє я пробовал, видзим же мож, нє лєгко, алє мож, та барз жадам и других уключиц до своєй роботи кед ю дакус розвиєм – твердзи Синиша.
МЛАДИ ТРЕБА ЖЕ БИ ХАСНОВАЛИ СУБВЕНЦИЇ ДЕРЖАВИ
Понеже Синиша студира на польопривредним факултету у Новим Садзе, вельо того може применїц зоз кнїжкох, люби ше едуковац, а провадзи и конкурси за младих з котрима наша держава стимулує младих же би сами порушали свою роботу.
– Гоч яки пенєж дава держава, то треба вихасновац. Поведзме, пошвидко Покраїна розпише конкурс за младих польопривреднїкох на котрим понука коло 12 000 евра за порушованє бизнису у тей обласци, а и
Польска амбасада розписала конкурс за змоцньованє польопривреди и очуванє животного штредку на валалє – толкує Синиша.
– На тот конкурс зме конкуровали прей коцурского здруженя „КУМ” и кед нам прейдзе тот проєкт, достанєме пенєж за будованє просторийох за преробок млєка до продуктох зоз млєка. То лєм початок и сцеме активовац младих же би ту нашли роботу – планує Мали.
АЛПСКИ КОЗИ ДАВАЮ КВАЛИТЕТНИ ПРОДУКТИ
Коло 50-60 кози потребни же би штирочлена фамелия могла жиц зоз продукциї млєка и продуктох зоз млєка. Синиша Мали ма потераз 20 старши гарла, 14 у процесу матиченя и 6 алпски и били кози. Алє, у будучносци планує фундаментовац роботу лєм на алпски кози и били, котри даваю моцни кощата и квалитетне полномасне млєко.
– У будучносци ше будзем базовац же бим тримал алпски кози и таке стадо. Прето сом купел и уматиченого французкого увозного алпского козака, та била коза уж окоцела чисте алпске кожще – гвари Синиша.
ВАЖНИ ОКРЕМНИ РЕЖИМ ПРИКАРМЙОВАНЯ
Наш собешеднїк Синаша Мали гвари же стереотип о тим же коже млєко шмердзи и ма нєприємни смак панує прето же велї кози у валалє єдза шицко, та вец таке и млєко.
– Тримам ше того же кози тиж треба же би мали окремни режим прикармйованя, та кед буду мац квалитетне костиранє и млєко и продукти зоз млєка буду квалитетни – потолковал Мали.
СРЕДСТВА ГЛЄДА НА КОНКУРСОХ
Доганска индустрия „Филип Морис” у рамикох конкурса „Активуй ше за роботу” стимулує младих зоз 10 000 доларами же би порушали роботу, а Синиша конкуровал и на тот конкурс.
– Плануєм прешириц роботу, зоз пенєжу котри, наздавам ше, ту достанєм, понеже ми прешол тот бизнис план, та жадам направиц амбалажу и даяки свой бренд и продукт котри будзе защитнїк продукциї моєй млєкарнї – гвари Мали и додава же вше треба напредовац. Нє досц лєм тримац кози и предавац млєко и сир у валалє и на пияцу, алє треба ше пребиц на пияц и прешириц свойо тарґовище.
ОД ПАУЛОВНИЇ НЄТ КОНСТАНТНИ ПРИЛЇВ ПЕНЄЖУ
– Пауловнию пласуєм до розсаднїкох зоз котрима мам сотруднїцтво, предавам ю директно тим цо ю сцу посадзиц, алє найвекши проблем же нє мам константни прилїв пенєжу, а вшелїяк бим сцел мац. Ю ше садзи два раз рочнє и теди ше углавним добре зарабя – гвари Синиша.
Мали ма потераз 20 старши гарла, 14 у процесу матиченя и 6 алпски и били кози