О Матейови Шепинского з Руского Керестура сце вироятнє уж дакеди дацо и чули, бо вон успишни рецитатор и ґлумец, алє тераз пишеме о нїм у „Руским словечку” з другей нагоди, бо Матей, школяр осмей класи, ма ище єден интересантни и нєзвичайни гоби. Вон – „направ сам” майстор.
За тот гоби ше заинтересовал пред коло трома роками, алє ше того року озбильнєйше пошвецел „майстрованю”. То значи же Матей зоз рижних старих стварох, лєбо часцох хтори им дома вецей нє требало, сам прави вшелїяки ствари, як наприклад, кормань и педали (ґаз и гамовачку) за бавенє бавискох на компютеру, хтори виробел зоз картону, древа, старого корманя з авта и пориска з метли.
–Кормань роби так же даєдни часци повязани з мишом и тастатуру. Тиж так, направел сом и шмирґлу на мотору, хтора ше обраца, а хтору мож и меняц. Мам и подлогу за лаптоп, такволани „кулер”, же би ше лаптоп нє прегривал. Тиж так, направел сом и гобель – алат за гладканє, а и машинку за тетовиранє. Я ше, нормално, нє тетовирам, анї дакого другого, лєм сом то так справел, бо любим и на паперу рисовац скици за тетоважи. Кед ми даґдзе зашкрипи, помогнє ми оцец, алє иншак шицко робим сам. И наставнїк з технїчного ми давал совити за дацо цо сом нє знал як мам поробиц – гвари Матей.
На початку, Матей розклапял стари ствари, опатрал цо єст нука, виглєдовал и зберал рижни часци, та так назберал громаду шрубики, мали мотори, шнури и подобне, а алат му пожичел оцец, лєм муши барз мерковац як з нїм роби. Гвари же алат анї нє одклада, бо накадзи попораї, такой ознова направи русвай.
– Вельо сурфуєм по интернету, та ми на Ютюбу „западли за око” видеа у хторих ше толкує як дацо направиц сам. Так сом и тоти ствари понаправял, же сом принцип правеня патрел на интернету, алє дацо сом направел и сам, „зоз глави”. Велї ствари досц коштаю, даєдни можебуц у нас анї нєт, та ше их муши наручовац зоз иножемства, а вельо од того мож направиц и сам. У ствари, я думам же шицко мож направиц сам, бо воно якошик лєм муши буц направене, алє ту тераз завиши квалитет и чи маш алат за правенє – толкує вон.
Матей гвари же го тот його гоби барз виполнює и припознава же би єдного дня любел мац даяки свой патент, односно, видумац дацо цо потераз ище нїхто нє направел.
– Тераз правим таке дацо як „сталак” за кавч, хтори ми будзе на корунки тримац погар. Думал сом же то будзе єдноставне, алє випадло барз компликоване. Родичи ме нє спераю у тим моїм гобию, бо видза же то любим робиц алє, заш лєм, мам даяки гранїци. Потримовка ми и мойо три шестри, дванац роки одо мнє старша Мартина, дзевец Павлина и осем Кристина. Попри того гобия, як и рецитованя, ґлуми, барз любим и природу, а найволїм припатрац ше на птици, бо ме фасцинує тото же яки су шлєбодни, як им нїхто нїч нє заповеда, та можу робиц цо кеди сцу. И я би любел буц таки – наглашел Матей.
Кед и ви дакеди надумаце направиц дацо сами, нє робце то без догварки и без допущеня ваших родичох.
