У Китаю прешлого тижня подписани Меморандум о порозуменю, по хторим предвидзене же компания „Zhejiang Kangyi Sanitary” з Китаю, з Юхуану у провинциї Жеїанґ, у Кули отвори свою фабрику, а инвестиция вредна 35 милиони долари и мали би буц заняти 500 роботнїки, цо пренєсли велї медиї у Сербиї.
Меморандум о порозуменю у мено Влади Републики Сербиї з власнїком спомнутей компаниї Їнґом Ґуолинґом штварток, 30. марца, у Китаю подписал министер култури и информованя Владан Вукосавлєвич, а под час службеней нащиви предсидателя Сербиї Томислава Николича Китаю.
Як сообщене, китайски инвеститор сце од 2017. року по 2020. рок уложиц 35 милиони долари до фабрики чопох и водоводней арматури у погонох бувшей фабрики „Истра” у Кули, хтора тиж мала подобну продукцию.
ЗАОКРУЖЕНИ ТЕХНОЛОҐИЙНИ ПОСТУПОК
Плановане же у бувшей „Истри” будзе запровадзени цалосни технолоґийни поступок – од вилїваня по закончуюци обробок, а вредносц рочней продукциї би була коло 50 милиони долари, з ориєнтацию на вивоз.
Инвеститор з Китаю интернационална компания, хтора продукує висококвалитетни чопи, арматуру за кухнї и купальнї, як и другу санитарну опрему и по велькосци є треци продукователь тих продуктох у Китаю.
Пред подписованьом Меморандуму китайски инвеститор окончел розгварки у Министерстве привреди Сербиї, Розвойней аґенциї Сербиї, у Покраїнскей влади и Општини Кула, а у координациї з Амбасаду Китаю у Беоґрадзе. За тоту вельку инвестицию ма потримовку своєй провинциї и администрациї у Пекинґу, у рамикох проєкту „Нова драга гадвабу”.
ВЕЛЬКЕ ДЇЛОВНЕ ПОДНЯЦЕ
У вияви за медиї, руководитель Канцелариї за локални економски розвой у Кули Никола Жежель, наглашел же представнїки китайскей компаниї пред роком два раз були у Кули и розпатрали „Истрово” погони, хтори им випатрали одвитуюци за вельке дїловне подняце. По Жежельових словох, китайски инвеститор заинтересовани за купованє индустрийного ядра, хторого творя лївальня, гладкарня, погон машинского обробку, алатнїца и вельки медзифазни маґазин.
У огляднуцу на „Истрову” прешлосц, „Вечернї новосци” наведли же од завераня фабрики (после 126 рокох иснованя), „Истра” нє могла буц предата „у пакету”, та є з одлуку Привредного суда у Зомборе подзелєна на седем функционални цалосци, од хторих даскельо менши купели домашнї и странски поднїмателє, хтори маю коло пейдзепшат роботнїкох.
Єдну зоз галох завжала италиянска фирма „МПЕ Балкан”, хтора продукує часци за автоиндустрию, а у другей представнїцтво голандскей компаниї за продукцию розсадного материялу „Вербек”. Од домашнїх укладачох, у „Истри” дїлую подприємство „Мали аґрар” зоз Руменки, хторе прави паперово мехи, як и кулски фирми „Блашко” (продукує бехатон коцки) и „Трифке стил” (мебель), чий власнїк предходни предсидатель општини Кула Драґан Трифунович.
ВЕЛЬКИ ОБЧЕКОВАНЯ
Памета ше же у „Истри” до одходу до предликвидацийного поступку 2006. року робели 507 роботнїки, хтори закончели на тарґовищу роботи. Прето два роки познєйше привитане отверанє фабрики за продукцию траки за лїпенє и фолийох за пакованє „Екотейп”, алє тота фабрика пошвидко заварта.
То було ище єдно потвердзенє як чежко витвориц намаганя локалней самоуправи же би ше до празних галох прицагло инвеститорох.